13 квітня у всьому світі відзначають день рок-н-ролу. Ми відзначимо його добіркою фільмів про музику. Стрічки про рок-н-рол найчастіше будуються на трагічній долі головних героїв, а рок-н-рол тісно пов’язаний з sex та drugs. Але сьогодні ми вирішили розповісти про фільми, які не є байопіками та не є концертами. Вони дарують атмосферу радості та драйву самих початків стилю.
«Хай живе Лас-Вегас!»
Viva Las Vegas, 1964, режисер – Джордж Сідні, у головних ролях: Елвіс Преслі та Енн-Маргрет (на головному фото)
Не можна говорити про рок-н-рол і не згадати про його короля. Тому нагадуємо про один із найкращих фільмів у кінокар’єрі Елвіса Преслі. На Гран-прі Лас-Вегаса з автоперегонів до міста приїжджають принципові супротивники Лакі Джексон та граф Елмо Манчіні. Італієць, якого американець нещодавно обіграв, пропонує Лакі стати водієм його команди, але той хоче виступити з власним автомобілем. Лакі збирався купити двигун для машини, але через безглузде непорозуміння втратив гроші. Залишившись без коштів, він змушений найнятись офіціантом до одного з готелів міста. Там же працює інструктором із плавання чарівна Расті Мартін. У неї закохуються американець та італієць. Щоб справити враження на дівчину, Лакі бере участь у конкурсі вокальних талантів.
«Бріолін»
Grease, 1978, режисер – Рендал Клайзер, у головних ролях: Джон Траволта, Олівія Ньютон-Джон
Фільм «Бріолін» перекочував на екрани з Бродвею, де досі з успіхом йде однойменний бродвейський мюзикл. Дія картини розгортається в п’ятдесятих роках. Молоді люди ще не зіткнулися з призовом на військову службу і відправкою до В’єтнаму, їх не торкнулася економічна криза, а також радикальні культурні течії. Нове покоління живе музикою, танцями і коханням. Їх приваблює все модне і масове: прилизане бріоліном волосся, відкриті автомобілі та постійні вечірки. Саме на такому тлі розгортається роман головних героїв Денні Зуко та Сенді Олссон. Сюжет наповнений музичними композиціями і рок-н-рольними танцювальними номерами. Вони виступають як доповнення до центральної лінії і нерідко є сполучною ланкою всієї історії.
«Плаксій»
Cry-Baby, 1990, режисер – Джон Вотерс, у головних ролях: Джонні Депп, Емі Локейн, Поллі Берген, Іггі Поп
Плаксій – прізвисько шкільного хулігана Вейда. Він веде божевільний спосіб життя, але приваблива зовнішність і талант виконавця пісень забезпечили хлопцеві приголомшливий успіх серед дівчат. Красуня Елісон закохується в головного героя, і хлопець відповідає їй взаємністю. Але на шляху закоханої парочки стоять численні шанувальниці молодого виконавця, а також сувора бабуся Елісон, яка проти будь-якого зв’язку своєї онуки з неблагополучним хлопцем.
«Школа року»
School of Rock, 2003, режисер – Річард Лінклейтер, у головній ролі – Джек Блек
Для Дьюї Фінна не існує в житті нічого важливішого за рок-н-рол. Його мета – привести рідну групу до перемоги на великому конкурсі, але товариші по колективу вирішують, що разом їм не по дорозі, і виганяють Дьюї на вулицю. Він залишається без засобів до існування, а потім перехоплює дзвінок, адресований сусідові. Доведений до відчаю, герой погоджується викладати в крутому навчальному закладі, директор якого і не підозрює про підміну. Фінн передбачувано не може знайти собі місця на новій роботі, але все змінює побачена ним репетиція на уроці музики. Дьюї вирішує створити нову групу разом з дітьми. Цей фільм теж прийшов на екрани з театру, мюзикл ставили у багатьох країнах, зокрема і в Україні.