Українська документалістика останніми роками демонструє напрочуд високий рівень. Очевидно, що повномасштабне вторгнення вимагає швидкої фіксації подій та рефлексії. Саме документальне кіно дає таку можливість. Переважна більшість фільмів стосується війни та її впливу на людське життя. Таким є фільм Nice Ladies Марії Пономаренко, який зараз можна подивитись у кінотеатрах. З цієї нагоди пропонуємо пригадати ще кілька нещодавніх фільмів, які справляють дуже сильне емоційне враження.
«Фрагменти льоду»
Режисерка – Марія Стоянова
Батько режисерки, артист київського балету на льоду Михайло Стоянов, у 80-х і 90-х роках XX століття знімав відео із закордонних гастролей. Саме на їх основі Марія Стоянова зняла надзвичайний фільм про родину, дитинство та про те, що відбувалося у країні. Саме Михайло Стоянов позначений у титрах як оператор картини.
Фільм отримав нагороду на 21-му міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays Ua, а саме переміг у конкурсі «Docu/Україна», отримав спеціальну відзнаку конкурсу «Docu/Світ», головну нагороду студентського журі та відзнаку від журі Спілки кінокритиків України.
Починав роботу над монтажем картини Віктор Онисько, який загинув у грудні 2022 року на фронті. Саме йому автори присвятили картину. Завершила роботу над монтажем Марина Майковська («Ми не згаснемо»). Ніжний та камерний фільм надзвичайно точно говорить про важливі універсальні речі, про те, як минуле торкається нашого сьогодення, у чому його коріння, як приватне стане загальним.
«Одного літа в Україні»
Режисер – Володимир Тихий
Які вони – іноземні добровольці на нашій війні? Що спонукало їх залишити спокійне життя та вирушити за океан? Кілька військових з міжнародного легіону ГУР розповідають про свій бойовий шлях в Україні. Від перших спільних тренувань на полігонах до перших бойових завдань на найгарячіших напрямках фронту. Вони йдуть пліч-о-пліч і переконані, що їхнє виживання залежить саме від злагоджених дій.
Знімали фільм передусім для американської аудиторії, а головними героями стали саме бійці родом зі Штатів, учасники підрозділу Ronin Team. Знімальний процес проходив у США та в Україні в тренувальному таборі. Також на монтажі використали кадри, зняті безпосередньо під час бойових дій.
«Все має жити»
Режисери – Тетяна Дородніцина, Андрій Литвиненко (на головному фото)
«Все має жити» показує незвичне повсякдення Анни Куркуріної – харизматичної спортсменки, «найсильнішої жінки світу», зоозахисниці та відкритої лесбійки. Ще з раннього віку Анні вдавалося встановлювати особливий звʼязок із тваринами. Вона викладала біологію в школі, працювала в місцевому зоопарку, де подружилася з левом, допомагала облаштовувати притулки для тварин і намагалася знайти новий дім для десятків бродячих тварин.
У 40 років вона вирішила стати професійною важкоатлеткою і швидко досягла вершини, ставши триразовою чемпіонкою світу. Крім того, вона почала працювати тренеркою для молоді з інвалідністю. З початку повномасштабного вторгнення Анна користується силою своєї популярності як спортсменки та інфлюенсерки, щоб допомагати пораненим та покинутим тваринам. Вона дотримується девізу: «Той, хто рятує одне життя, рятує весь світ».
«Мирні люди»
Режисерка – Оксана Карпович
Кінорежисерка та фотографка Оксана Карпович розповідає про російську воєнну агресію. Фільм повністю побудований на перехоплених телефонних розмовах росіян. Вони складають текст фільму. Без жодних коментарів, які зовсім і не потрібні. Візуальним рядом та тлом до тих розмов слугують кадри зруйнованих українських міст та сіл на Харківщині, Київщині, Миколаївщині та Донеччині. Там українці намагаються виживити.
Це фільм про дегуманізацію, тоталітарну російську машину, про насилля та повне відчуття безкарністі. Він складається з довгих статичних, на перший погляд, неемоційних кадрів, на які накладені телефонні розмови. І це дуже страшно. Окупанти розповідають про крадіжки, вбивства мирних мешканців, тортури. Ми чуємо зухвалі зізнання у всіх можливих злочинах. І їх активно підтримують їхні рідні.
«Порцелянова війна»
Режисери – Слава Леонтьєв, Брендан Балломо
Документальна стрічка розповідає про трьох митців порцелянової анімалістики з України. Головні герої Слава Леонтьєв, його дружина Аня Стасенко та Андрій Стефанов на початку повномасштабного вторгнення перебувають у Харкові. Попри постійні обстріли міста, вони продовжують творити.
«Порцелянова війна» отримала близько 48 перемог та відзнак на міжнародних кінофестивалях і преміях, зокрема на кінофестивалях у Карлових Варах, у Сан-Франциско, Клівленді, Сіетлі, на фестивалі документального кіно Hot Docs, премії Cinema Eye Honors та інших. Крім того, фільм увійшов до списку 10 найкращих документальних стрічок 2024 року від Deadline. Також стрічка отримала премію Гільдії режисерів США (DGA Awards) і номінувалася на «Оскар».
«Сентиментальна подорож до планети Параджанова»
Режисер – Тарас Томенко
Документальна стрічка Тараса Томенка («Будинок Слово») розповідає про життя та творчість режисера, сторічний ювілей якого відзначали 9 січня 1924 року. Картина містить елементи лялькової анімації.
«Ми передали світ великого режисера Сергія Параджанова через незвичайний усім такий образ ляльки. Загалом історія побудована з ляльок-маріонеток, і це щось нове. Ця стрічка буде показана для спеціальної аудиторії перед великою премʼєрою, яку ширша аудиторія побачить пізніше», – прокоментував режисер і сценарист стрічки Тарас Томенко.