Готуючись до тестування НМТ з історії України, абітурієнти повторюють основні теми. Пропонуємо пригадати про створення Кирило-Мефодіївського братства та головні дати і прізвища, питання про які будуть у тестах.
Головні дати
Кирило-Мефодіївське братство почало діяти у Києві у січні 1846 року. Члени цієї таємної української політичної організації виступали з лекціями, розвивали народну освіту, писали й видавали книжки, збирали гроші на відкриття шкіл.
Братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року членів товариства викрили, заарештували і вивезли до Петербурга.
Хто входив до Кирило-Мефодіївського братства
Товариство складалося з 12 членів, переважно представників інтелігенції, дрібної шляхти, службовців. Засновниками братства були:
- Василь Білозерський – вчитель і з Полтави;
- Микола Гулак – службовець канцелярії київського генерал-губернатора (і родич Володимира Вернадського);
- Микола Костомаров – професор Київського університету;
- Пантелеймон Куліш – вчений і письменник;
- Опанас Маркович – етнограф (чоловік письменниці Марко Вовчок).
Згодом до братства приєднався Тарас Шевченко.
У тестах також будуть питання, в яких треба буде впізнати діячів за їхніми портретами. Тому пропонуємо уважно розглянути їхні зображення.
Яка мета і методи Кирило-Мефодіївського братства
Діяльність братства була спрямована на поширення таких ідей:
- Створення демократичної федерації рівноправних словʼянських християнських республік з центром у Києві.
- Скасування кріпацтва і поділу на стани суспільства. Знищення самодержавства.
- Утвердження демократичних прав і свобод громадян.
- Рівноправність мов, культур та освіти для всіх словʼянських народів.
Програмними документами братства були «Книга буття українського народу» Миколи Костомарова і Статут, який підготував Білозерський, Гулак та Костомаров. Братство поширювало відозви «Брати українці», «Брати великоросіяни і поляки».
Братчики поширювали свої ідеї через лекції й наукові праці. Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України для школярів «Повість про український народ» (1846).
Наслідки
Після викриття діяльності Кирило-Мефодіївського братства розслідування взяв під особистий контроль російський цар Микола І. Членів-засновників братства заарештували.
Найтяжчої кари зазнав Тарас Шевченко, в якого під час обшуків виявили антицарську поему «Сон». Його віддали у солдати Окремого Оренбурзького корпусу на 10 років із забороною писати і малювати.
Миколу Гулака на 3 роки увʼязнили у Шліссельбурзькій фортеці. Микола Костомаров відбув річне увʼязнення. Інших членів братства вислали у віддалені губернії, вони постійно перебували під наглядом поліції.