Численні міфи та побоювання оточують життя поблизу ліній електропередач. Окрім очевидної небезпеки обриву та падіння дроту, існує занепокоєння щодо електромагнітних полів (ЕМП), які випромінюються лініями та потенційно впливають на здоров’я людини. Це нагадує міф про те, що мобільні телефони викликають рак.
Електромагнітне поле (ЕМП) – це фізичне поле, що створюється електрично зарядженими об’єктами. ЕМП складаються з електричного та магнітного полів і є причиною електромагнітного випромінювання.
ЕМП випромінюються лініями електропередач як природний наслідок руху електричного струму. Чим сильніший струм, тим інтенсивніше ЕМП. Навіть кабелі, які використовуються для зарядки телефонів та інших електронних пристроїв, генерують ЕМП.
Чи безпечно перебувати поруч з ЕМП від ліній електропередач?
Експерти рекомендують завжди вважати лінії електропередач небезпечними. Найкращий спосіб уникнути потенційно смертельного ураження електричним струмом – це дотримуватися безпечної відстані, що також ефективно для ЕМП, оскільки їхній радіус дії обмежений. Обмеження часу, проведеного поблизу ліній електропередач, також допомагає зменшити вплив. Однак ЕМП самі по собі не є ознакою неминучої загибелі.
Важливо розрізняти ЕМП та електромагнітне випромінювання (ЕМВ). ЕМП випромінюють ЕМВ, але не все ЕМВ є шкідливим. Наприклад, навіть видиме світло є різновидом ЕМВ.
Ключова відмінність полягає в типі випромінювання. Іонізуюче випромінювання (наприклад, те, що використовується в сканерах TSA) може завдати безпосередньої шкоди клітинам, вибиваючи електрони з атомів. Лінії електропередач випромінюють неіонізуюче випромінювання, яке не порушує ці електрони.
Електромагнітне випромінювання (ЕМВ) – це форма енергії, яка поширюється у вигляді хвиль. ЕМВ класифікується на іонізуюче та неіонізуюче.
Іонізуюче випромінювання має достатньо енергії, щоб вибивати електрони з атомів та молекул, що може призвести до пошкодження ДНК та інших клітинних компонентів. Приклади іонізуючого випромінювання включають рентгенівські промені, гамма-промені та деякі види ультрафіолетового випромінювання.
Неіонізуюче випромінювання не має достатньо енергії, щоб вибивати електрони з атомів та молекул. Приклади неіонізуючого випромінювання включають радіохвилі, мікрохвилі, інфрачервоне випромінювання та видиме світло.
Хоча неіонізуюче випромінювання вважається менш шкідливим, ніж іонізуюче, тривалий вплив великих доз може спричинити пошкодження. Тому не рекомендується надто довго перебувати поблизу джерел ЕМВ, таких як лінії електропередач. Проте, звичайна ходьба повз лінії електропередач не становить значної загрози, навіть якщо відстань трохи менша, ніж зазвичай.