Руський князь Ярослав Мудрий був величним правителем, за якого держава стала могутньою і впливовою. Його називають тестем Європи: княжі доньки були королевами європейських держав. Ярослава Володимировича назвали Мудрим за просвітницьку діяльність, будівництво храмів, збірку величезної бібліотеки, сприяння освіті та перший письмовий кодекс законів. 20 лютого Православна церква України встановила День вшанування пам’яті благовірного князя київського Ярослава Мудрого і розповіла цікаві факти з його біографії.
1. Ярослав Мудрий правив понад 35 років, в той час Русь була найбільшою країною Європи, досягнувши найбільшої могутності й розквіту. У шлюбі зі шведською принцесою Інгігердою у них народилися десятеро дітей. Донька Єлизавета стала королевою Норвегії, а потім Данії, Анастасія – Угорщини, Анна – Франції, Агата – була дружиною англійського короля Едварда Вигнанця. Сини ж були зятями німецьких та польських правителів, імператорів Візантії та Священної Римської імперії. Такими монархічними шлюбами руський князь ще більше посилив свій вплив і зв’язки в середньовічній Європі.
Діти князя Ярослава. Фреска ХІ століття у Софійському соборі (фото з Вікіпедії)
2. Князь заснував кілька нових міст: Корсунь, Новгород-Сіверський, Юр’їв (тепер – Біла Церква), ще один Юр’їв у сучасній Естонії (зараз – Тарту), Ярославль у Росії та Яро́слав у Польщі. Назва Юр’їв пов’язана з християнським іменем князя Юрій (Георгій), яке він отримав після хрещення.
3. Він продовжив поширення християнства, розпочате його батьком Володимиром Великим, навертав язичників. Цей процес тривав ще довго після смерті князя. Як зазначає ПЦУ, плем’я карелів із новгородсько-псковської землі прийняло хрещення лише в 1227 році. Князь канонізував руських святих: княгиню Ольгу, Федора та Івана, яких вбили язичники у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.
Гіпотетичний вигляд церкви Бориса і Гліба XII ст. у Вишгороді
4. Князь Ярослав збудував багато церков. Найвизначніша святиня, що збереглася донині, – собор Святої Софії у Києві. «Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, як жодна інша не знайдеться на півночі земній від сходу до заходу», – писав про неї митрополит Іларіон, який був свідком будівництва. А ще – храми святого Георгія і святої Ірини, Благовіщення на Золотих Воротах й інші.
Мозаїки Софійського собору XI ст. ()
5. Князь Ярослав отримав ім’я Мудрий за поширення освіти і писемності на Русі. У той час монастирі стали осередками культури та науки. При Софії Київській започаткували першу школу та бібліотеку, де переписували і перекладали книги з грецької мови на слов’янську, вели літопис. Перша книгозбірня у Святій Софії налічувала понад 500 книг. Його донька Анна як придане привезла з Києва у Францію Реймське євангеліє.
6. Ярослав Мудрий створив перший письмовий кодекс законів – «Правда Ярослава», що стала основою «Руської правди». Це була перша збірка законів, в якому він закликав до милосердя й поваги до людей, пропонував замінити тілесну кару і страту на грошові штрафи та інші легші покарання.
«Руська правда» (фото з Вікіпедії)
7. Ярослав Мудрий вперше спробував встановити автокефалію Церкви в Київській державі. У 1051 році він скликав у Києві собор єпископів, на якому митрополитом Київським обрали пропонованого ним кандидата – священника церкви Спаса з Берестова Іларіона. Собор єпископів інтронізував Іларіона на митрополита.
8. Науковці знають, як виглядав Ярослав Мудрий. Він помер у Вишгороді 20 лютого 1054 року, а тіло поховали у мармуровому саркофазі у Софії Київській. Радянські антропологи на основі вивчення кістяка зробили реконструкцію обличчя князя. Зараз у Софії Київській є тривимірне зображення зовнішності князя. Вчені також з’ясували, що князь мав хворі ноги і кульгав. У роки Другої світової війни останки князя вивезли за кордон.
Саркофаг Ярослава Мудрого у Софії Київській ()
Голограма обличчя Ярослава Мудрого у Софійському соборі ()
Нагадаємо, день вшанування батька Ярослава Мудрого, князя Володимира Великого, Церква встановила на 15 липня. Тоді ж відзначають день хрещення Русі і День української державності.