25 лютого 1887 року народився реформатор українського театру Лесь Курбас. Його яскраве життя трагічно обірвалося під час радянських репресій української інтелігенції 1930-х років. Втім за свої 50 років геніальний і талановитий актор, театрал, драматург встиг зробити багато корисного для української культури. Сайт «Район.Історія» розповів цікаві факти про Леся Курбаса.
1. Народився у Самборі під час гастролей батьків Степана Курбаса та Ванди Тейхман, які теж були театралами. Зараз у колишній будівлі готелю, де прийшов на світ маленький Лесь, працює меморіальний музей.
2. У восьмому класі гімназії написав перший літературний твір – етюд «В гарячці», який 1906 року надіслав листом до Івана Франка з проханням надрукувати твір у щомісячнику «Літературно-науковий вістник». Не дочекавшись швидкої відповіді, через півмісяця написав другого листа: «Просимо не гніватись, що ми так наприкряємось Вам своїми листами, тим більше, що Ви усе дуже зайняті… Як можете, то просимо о ласкаву відвовідь перед 7 цьвітня, тому, що в тім дни роз’їзджаємось на великодні фериї і лист в гімназії легко може пропасти». Етюд опублікували в «Літературно-науковому вістнику» за квітень 1906 року під псевдонімом Зенон Мислевич.
Родина Леся Курбаса: батько, мама, сестра Надія, 1910-ті (фото Оpenkurbas)
3. Працював у театрах Гната Хоткевича, Миколи Садовського та «Руській бесіді» у Львові. Кілька місяців працював постановником Малого театру в Москві та Московському державному єврейському театрі.
4. Засновник шести українських театрів:
- перший український стаціонарний професійний у Тернополі (1915),
- незалежну акторську студію при «Молодому театрі» (1918 році),
- перший театр Української Радянської республіки імені Шевченка (1919),
- Державну українську музичну драму (1919),
- Кийдрамте – Київський драматичний театр (1919),
- мистецьке об’єднання «Березіль» (1922),
- театр політичних в’язнів на Соловках (1934).
Актори театру «Березіль»
5. Належить до митців «розстріляного відродження», жив у харківському будинку «Слово».
6. Лесь Курбас європеїзував український театр. До того моменту вистави були виключно на національно-етнографічні, побутові теми. Завдяки Курбасу українське сценічне мистецтво стало естетичним, створило багато героїв, тем, прийомів, раніше недоступних («Молодий театр» 1917-1919 роки). Також Лесь Курбас створив експериментальний театр українського модернізму («Березіль» 1922-1926 років), пробував синтезувати національні традиції українського театру з найновішими формами європейського.
Лесь Курбас, у виставі «Горе брехунові». Молодий театр, 1918
7. Курбас знав вісім мов, але ніколи не вивчав російської. Сучасник митця Олександр Дейч згадував: «Німецькою, польською, на ідиші він спілкувався легко, вільно, з французької перекладав, англійською читав».
Він робив переклади:
- з німецької «Мистецтво вмирає» Віктора Обюртена, п’єси «Молодість» Макса Гальбе, «Войцек» Георга Бюхнера, «Горе брехунові» Франца Грільпарцера;
- з польської – «Йоля» Єжи Жулавського;
- з французької – «Останній лист» Віктор’єна Сарду, з норвезької – вірш «Березіль» Б’єрнстьєрне Б’єрнсона.
8. Режисер Курбас увів акробатику й спорт до обов’язкового акторського вишколу.
Руханка акторів театру «Березіль»
9. Лесь Курбас перший у радянському театрі отримав театральну медаль Парижа у 1925 році.
10. На Одеській кіностудії зняв кілька стрічок: у 1922 році – «Шведський сірник», 1924-му – «Вендета» і «Пригоди Макдональда», 1925 – «Арсенальці».
11. Лесь жив із кулею в серці. Вона застрягла, коли режисер вирішив покінчити життя через нерозділене кохання до акторки Катерини Рубчакової. У Львові хірург врятував життя митця, але кулю дістати не зміг.
Катерина Рубчакова, в яку був закоханий Курбас
12. Заарештований за звинуваченнями приналежності до Української військової організації і намір убити секретаря ЦК КП(б)У. Після «допитів» підписав зізнання про те, що він є «контрреволюціонером». У 1937 році НКВД засудив одним списком 1825 осіб Соловецької тюрми особливого призначення до смерті. У списку було прізвище і Леся Курбаса. Виконання вироку щодо нього призначили на 3 листопада.
Лесь Курбас у день ув’язнення 1933 року
13. За популяризацію творчості Курбаса могли відлучити від театру, архівів, газетних сховищ, аспірантури, не допускали до захисту дисертації.
У 1966 році голова Спілки письменників України Олесь Гончар писав у щоденнику: «Корнійчук з фальшивою посмішкою: «“Послухай моєї поради, викинь Курбаса з виступу (5-й з’їзд письменників України)”. – “А він, до слова, ставив на Соловках ваші п’єси”. Корнійчук червоніє, з натугою жере бутерброд (розмова в буфеті). – “І його театр Соловецький, кажуть, був одним із найкращих у Європі”. – “Уперше чую”, – пробурчав Корнійчук…»
14. Дружина Леся Курбаса Валентина Чистякова лише через 24 роки отримала свідоцтво про смерть чоловіка. У 1961 році його надіслали листом, де зазначалася брехлива інформація, що Олександр Курбас помер 15 листопада 1942 року у віці 55 років від крововиливу в мозок.
Місце розстрілу на Соловках
15. Обставини смерті стали відомі лише у липні 1997 року. Тоді виявили й опублікували «Справу №3168» за обвинуваченням О. С. Курбаса, знайшли «розстрільні» соловецькі списки, оприлюднили десятки інших документів і свідчень, встановили місце розстрілу.