Еквадорська Амазонія, один із найвіддаленіших і водночас найвивченіших регіонів планети, знову змусила науковий світ здригнутися. Нещодавно вчені офіційно описали новий вид анаконди – північну зелену анаконду Eunectes akayima. А тепер у новому документальному серіалі глядачам показали неймовірні кадри першої зустрічі людей із цією гігантською змією в дикій природі.
Експедиція в серце території Ваорані
Події, зафіксовані на відео, відбуваються на території Баюаері Ваорані в еквадорській частині тропічних лісів Амазонії. Це не просто зелена пляма на карті, а традиційні землі народу ваорані – корінної спільноти мисливців і збирачів, які століттями живуть у лісі й орієнтуються в ньому так само впевнено, як міські жителі – у власному кварталі. Саме їхні знання місцевої природи дозволили науковцям дістатися до місць, де люди бувають вкрай рідко.
У 2022 році команда дослідників вирушила сюди для збору зразків ДНК анаконд у межах масштабного генетичного дослідження. До групи приєднався відомий токсиколог, професор Університету Квінсленда (Австралія) Браян Фрай (Bryan Fry), а також актор Вілл Сміт, який знімався для серіалу National Geographic “Pole to Pole with Will Smith”. Їх супроводжували провідники ваорані, які вели човен звивистою, каламутною рікою крізь густу стіну тропічного лісу.
Момент зустрічі з гігантом
У невеликій затишній затопленій галявині провідники помітили величезну анаконду. Для жителів Амазонії такі зустрічі не є міфом чи екзотикою – ці змії здавна вплетені в їхню міфологію й усну традицію. Але навіть для досвідчених ваорані розміри цієї особини вражали.
Команда обережно наблизилася до змії. Провідники змогли зафіксувати її тіло так, щоб не нашкодити ані собі, ані тварині, і дали змогу Фраю та Сміту відібрати невеликий фрагмент луски для аналізу. У фрагменті відео, який тепер демонструють у серіалі, добре видно, наскільки небезпечним може бути навіть короткий контакт з такою твариною.
За оцінкою Фрая, ця самиця мала довжину приблизно 4,9-5,2 метра. Один з провідників попереджає в кадрі: вона може вкусити. Хоча зелені анаконди й не отруйні, їхнє сильне тіло робить будь-який контакт ризикованим. Як і інші удави та питони, анаконди – удавові-здавлювачі: вони вбивають здобич, обвиваючи її й повільно стискаючи, доки тварина не задихається, а тоді ковтають її цілком.
Як зразок луски змусив переглянути картину еволюції анаконд
Зібрана в тій експедиції луска, поряд із іншими зразками, стала відправною точкою для відкриття, яке змінило уявлення біологів про цих гігантів. Довгі роки вважали, що всі зелені анаконди належать до одного виду – Eunectes murinus. Однак генетичний аналіз показав: насправді існують два окремі види – вже відомі південні зелені анаконди Eunectes murinus та новоописані північні зелені анаконди Eunectes akayima.
За словами Браяна Фрая, подібні відкриття рідко роблять лише завдяки «полюванню» за новими видами. Частіше вони з’являються як побічний результат ретельно організованих досліджень, коли випадкова знахідка накладається на строгий науковий метод. У випадку з анакондами йдеться саме про таку ситуацію – послідовний генетичний аналіз раптом оголив приховану еволюційну історію.
10 мільйонів років роздільної еволюції
Генетики з’ясували, що розходження між північною та південною зеленою анакондами почалося близько 10 мільйонів років тому. За цей час види накопичили тисячі відмінностей у ДНК, що становить приблизно 5,5% їхнього генетичного коду. Для порівняння: різниця між ДНК людини й великих людиноподібних мавп – приблизно 2%.
Такий розрив свідчить не просто про географічну ізоляцію, а про тривалу окрему еволюційну історію двох популяцій, які опинилися в різних частинах величезної амазонської низовини.
Де живе північна зелена анаконда і як вона маскується
Як випливає з назви, північна зелена анаконда мешкає в північній частині Амазонського басейну – це території Еквадору, Колумбії, Венесуели, острова Тринідад, Гаяни, Суринаму та Французької Гвіани. Південна зелена анаконда розповсюджена в південних районах басейну, від Перу й Болівії через Бразилію аж до східних кордонів, що також сягають Французької Гвіани.
Обидва види віддають перевагу заболоченим місцевостям, повільним річкам та заплавам, де вода й густі зарості створюють ідеальні умови для засідок. Амазонські болота й лагуни – один із найскладніших для дослідження біотопів планети: тут небезпеку становлять не лише хижаки, а й постійні повені, отруйні комахи та важкодоступний рельєф.
Оливково-зелене забарвлення анаконд із темними плямами дозволяє їм буквально зникати серед водної рослинності. Завдяки цьому вони можуть годинами чатувати наполовину зануреними у воду, майже повністю непомітними для здобичі. У раціоні зелених анаконд – капібари (Hydrochoerus hydrochaeris), каймани, олені та інші великі тварини, які трапляються біля води.
Найважчі змії планети
Зелені анаконди вважаються наймасивнішими зміями на Землі. Окремі особини можуть важити понад 250 кілограмів, а їхня товщина сягати більше 30 сантиметрів. Хоча сітчастий пітон може бути довшим, саме анаконди утримують рекорд за сумою маси й об’єму тіла.
У північних зелених анаконд самки виростають значно більшими за самців і мають важче, масивніше тіло. Самці, навпаки, стрункіші. Ця різниця відбивається навіть на харчовій поведінці: крупніші самки здатні полювати на велику наземну здобич, тоді як менші самці частіше вибирають рухливих хижих риб або кайманів. Таким чином, самець і самиця одного виду можуть посідати різні «поверхи» в трофічній піраміді місцевих екосистем.
Північна зелена анаконда стала вже п’ятим офіційно описаним видом анаконд у світі. Однак Фрай припускає, що це не межа: у розгалуженій системі річок і боліт Амазонії, де й досі існують райони, майже не досліджені вченими, цілком можуть ховатися інші, ще невідомі форми цих змій.
Анаконда як «біологічний детектор» забруднення
Відкриття Eunectes akayima має не лише еволюційне значення. Дослідники побачили ще один важливий аспект: різниця в тому, що їдять самці та самки, може слугувати індикатором стану довкілля та впливу забруднень на людей, які живуть поряд.
За словами Фрая, у північних зелених анаконд самки загалом живляться тваринами, що перебувають нижче в харчовому ланцюзі, зокрема оленями. Самці ж частіше полюють на хижих риб та кайманів. На верхівці харчових мереж зазвичай накопичуються токсини, що потрапляють у воду й ґрунт, наприклад важкі метали після витоків нафтопродуктів.
Амазонський басейн, попри свій образ «недоторканого» лісу, давно переживає потужний промисловий тиск: видобуток нафти й газу, незаконна вирубка, незаконний видобуток корисних копалин. У багатьох районах Еквадору, Перу та Бразилії нафтопроводи й свердловини розташовані неподалік поселень корінних народів та річок, які їх годують. Після аварій чи хронічних витоків забрудники потрапляють у водойми, а далі – у рибу й водних хижаків.
Що показав аналіз тканин анаконд
Фрай зазначає, що концентрації кадмію та свинцю – важких металів, які відомі як ендокринні руйнівники й характерні для наслідків нафтових розливів, – у самців північних зелених анаконд виявилися більш ніж у десять разів вищими, ніж у самок. Різниця сягнула понад 1000%. Це фактично означає, що самці, які споживають більше хижих риб і кайманів, накопичують набагато більше токсичних речовин.
Дієта цих самців за структурою нагадує харчування багатьох людей, що проживають у басейні Амазонки і споживають місцеву рибу та інших водних тварин. Отже, рівень токсинів у тканинах анаконд можна розглядати як наближене уявлення про те, скільки шкідливих речовин накопичується й в організмах людей. За словами Фрая, показники забруднення є дуже високими й мають насторожувати.
Порадник безпечної їжі для громади Ваорані
З огляду на результати досліджень Фрай працює над порадником із харчування для громади ваорані. Йдеться не про відмову від традиційного способу життя, а про уточнення, яких видів здобичі варто уникати тим, хто найбільш вразливий до впливу токсинів – передусім вагітним жінкам і малим дітям.
Планується, що серед рекомендацій буде порада не вживати у їжу великих хижих риб на кшталт арапайми та аровани – масивних прісноводних хижаків, які живуть у річках і лагунах Амазонії й можуть накопичувати значні кількості забрудників. Арапаїма – одна з найбільших прісноводних риб світу, яку традиційно виловлюють місцеві общини; арована відома своїми стрибками над поверхнею води й поціновується акваріумістами як екзотична риба. Саме така риба, за даними досліджень, часто містить високі концентрації шкідливих речовин.
Амазонка з висоти та зсередини: подорож для серіалу
У новому серіалі National Geographic “Pole to Pole with Will Smith” глядачам показують не лише небезпечне зближення з анакондою, а й сам шлях до цього моменту – подорож човном через еквадорську Амазонію, де річки є єдиними «магістралями», а джунглі закривають горизонт суцільною зеленою стіною. Для багатьох глядачів це рідкісна можливість побачити повсякденну реальність регіону, яку зазвичай не видно за романтизованими образами «дощового лісу».
Серіал стартує 13 січня на каналі National Geographic, а 14 січня з’явиться на платформах Disney+ та Hulu. Одна з його частин присвячена саме зустрічі з північною зеленою анакондою, науковим дослідженням Браяна Фрая та співпраці з громадою ваорані, яка відкрила для знімальної групи свої землі.
