Кава давно стала невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей. За оцінками дослідників, щодня у світі випивають понад два мільярди чашок. Попри таку масову популярність, вплив кави на серце та тривалість життя досі викликає палкі суперечки. Її то звинувачують у прискореному серцебитті, тривожності й безсонні, то вихваляють за здатність покращувати концентрацію, настрій і навіть знижувати ризик деяких хронічних хвороб.
2025 року одразу кілька великих наукових робіт допомогли розібратися, що саме кава робить із серцем і судинами, як вона впливає на рівень холестерину та чому час, коли ми п’ємо улюблений напій, може позначатися на ймовірності померти від серцево-судинних захворювань. Вчені застосували рандомізовані клінічні випробування, точну візуалізацію та детальний біохімічний аналіз, щоб відділити міфи від фактів.
Як кава повелася з аритмією
Команда науковців з Університету Аделаїди (Австралія) та Університету Каліфорнії в Сан-Франциско (UCSF) провела рандомізоване клінічне дослідження за участю 200 дорослих із Австралії, США та Канади, які мали фібриляцію передсердь (atrial fibrillation, AF) – одну з найпоширеніших форм порушення серцевого ритму. Це стан, коли передсердя скорочуються хаотично, що може спричинити задишку, відчуття перебоїв у серці й підвищити ризик інсульту.
Протягом шести місяців половина учасників щодня випивала щонайменше одну чашку кави або порцію еспресо, а іншу половину попросили повністю відмовитися від будь-яких джерел кофеїну. Такий дизайн дозволив порівняти вплив помірного споживання кави з повною відмовою від неї.
Результати виявилися несподіваними навіть для самих дослідників. Серед тих, хто продовжував пити каву, повторні епізоди фібриляції передсердь або тріпотіння передсердь виникали у 47% учасників. У групі, яка суворо уникала кофеїну, рецидиви зафіксували у 64% людей. Це відповідає приблизно на 39% нижчому ризику повторної аритмії в кавоманів порівняно з тими, хто повністю виключив кофеїн із життя.
При цьому дослідники не виявили істотної різниці в побічних ефектах між групами. Тобто сама по собі помірна кількість кави не зробила стан пацієнтів тяжчим, а навпаки – асоціювалася з рідшими нападами аритмії.
Перший автор роботи, професор Крістофер X. Вонг з Університету Аделаїди та Королівської лікарні Аделаїди, прямо визнав, що результати суперечать усталеним уявленням. Багато років лікарі в усьому світі радили людям з аритмією зменшувати споживання кави, виходячи з припущення, що кофеїн подразнює серце. Нові дані дають підстави переглянути такі настанови: для частини пацієнтів помірна кава може бути не загрозою, а, ймовірно, захисним чинником.
Роботу опубліковано в одному з найвпливовіших медичних журналів світу – The Journal of the American Medical Association (JAMA). Публікація в такому виданні свідчить, що дослідження пройшло суворий науковий відбір і може вплинути на клінічні рекомендації. JAMA видає Американська медична асоціація, і її статті нерідко стають підґрунтям для зміни підходів у лікуванні серцево-судинних хвороб.
Що це означає для людей з аритмією
Фібриляція передсердь – одна з головних причин, чому пацієнтам роками забороняли каву. Однак нові дані показують: не кожен підвищений пульс після еспресо є небезпечним. Для людей із AF важливіше контролювати артеріальний тиск, масу тіла, вживання алкоголю та дотримуватися призначеного лікування, ніж автоматично відмовлятися від ранкової кави.
Попри це дослідники наголошують: ідеться саме про помірні дози. Декілька подвійних еспресо поспіль навряд чи додадуть користі, особливо людям із тяжкими формами серцевих захворювань, тим більше без нагляду лікаря.
Фільтр чи френч-прес: як спосіб заварювання змінює холестерин
Інша команда – цього разу з Уппсальського університету у Швеції – вирішила розібратися, як саме кавові машини й різні способи заварювання впливають на вміст природних сполук, які здатні підвищувати рівень холестерину. Йдеться про дитерпени – насамперед кафестол і кавеол. Ці речовини містяться в кавовій олії й відомі тим, що підвищують рівень ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ, або так званого «поганого» холестерину). Саме підвищений ЛПНЩ є важливим фактором розвитку атеросклерозу й серцево-судинних хвороб.
Шведські дослідники зосередилися на каві, яку п’ють на робочих місцях. У країні, де кава – буквально частина робочої культури (традиційна «фіка» з кавою та випічкою давно стала візитівкою Швеції), це питання має і практичний, і суспільний вимір.
Науковці проаналізували 14 кавових апаратів, які зазвичай встановлюють в офісах. Серед них було 11 класичних автоматів для заварювання і три машини рідинного типу. Для порівняння вони також взяли зразки кави, приготовленої вдома: крапельно-фільтрованої, з перколятора, у френч-пресі та методом варіння (без фільтра).
Кожен зразок детально досліджували за допомогою рідинної хроматографії у поєднанні з тандемною мас-спектрометрією (LC-MS). Це високоточна лабораторна методика, яку часто використовують у фармакології й біохімії, коли потрібно виміряти концентрації навіть дуже малих кількостей речовин. У кожній порції кави вимірювали вміст кафестолу та кавеолу.
Виявилося, що кава з більшості офісних машин для заварювання містила більше дитерпенів, ніж напій із традиційної крапельно-фільтрованої кавоварки з паперовим фільтром, але менше, ніж зварена кава без фільтра. Для рідинних машин результати були ближчими до фільтрованої кави, однак одна із цих машин виявилася «аутсайдером» – вона давала надзвичайно високі концентрації кафестолу та кавеолу. Коли дослідники виключили цей зразок, виявилося, що рідинні апарати за вмістом дитерпенів наближаються до паперово-фільтрованої кави.
Висновок був недвозначний: паперовий фільтр відіграє вирішальну роль у тому, скільки холестерин-підвищувальних речовин потрапить у чашку. Не всі кавові апарати однаково добре затримують ці сполуки, а їхня концентрація може змінюватися з часом, залежно від моделі, стану фільтрів та режиму роботи машини.
Дослідники підрахували, що якщо людина замінить три чашки кави з офісного апарата на три чашки кави, завареної з використанням паперового фільтра, п’ять днів на тиждень, це може знизити рівень ЛПНЩ приблизно на 0,58 ммоль/л. Для кардіологів така різниця – не дрібниця: зниження «поганого» холестерину навіть на частки мілімоля здатне істотно вплинути на довгостроковий ризик інфарктів та інсультів.
«Для людей, які щодня п’ють багато кави, найкращим вибором є крапельно-фільтрована або інша добре відфільтрована кава», – наголосив провідний автор дослідження Девід Іггман з відділення клінічного харчування та обміну речовин Уппсальського університету.
Роботу опубліковано в журналі Nutrition, Metabolism & Cardiovascular Diseases, що спеціалізується на дослідженнях, пов’язаних із харчуванням і ризиками серцево-судинних недуг. Уппсальський університет – один із найстаріших університетів Північної Європи, заснований ще у XV столітті, і має сильні традиції в галузі медицини та біомедичних наук.
Що варто врахувати любителям різних способів заварювання
З позиції холестерину найризикованішими виявилися нефільтровані види кави – зокрема зварена традиційним способом у джезві без фільтра чи приготована у френч-пресі. У цих випадках олія з мелених зерен практично повністю опиняється в чашці разом із дитерпенами.
Натомість паперові фільтри в класичних крапельних кавоварках значною мірою затримують ці сполуки. Тому людям із підвищеним холестерином або тим, у кого вже є серцево-судинні проблеми, варто віддавати перевагу саме такій каві або шукати машини, де система фільтрації працює не гірше, ніж у звичайній фільтр-кавоварці.
Коли саме пити каву: вранішня чашка пов’язана з нижчим ризиком смерті
Третє дослідження, виконане командою з Університету Тулейн (США), зосередилося не на кількості кави, а на часі її споживання. Вчені проаналізували дані понад 40 тисяч дорослих, які детально фіксували свій щоденний раціон, включно з тим, скільки і коли саме вони пили каву.
Раніше вже було показано, що помірне споживання кави не підвищує ризик серцево-судинних захворювань, а також асоціюється зі зниженим ризиком деяких хронічних хвороб, зокрема цукрового діабету 2 типу. Однак майже ніхто не запитував, чи має значення, коли саме протягом дня ми тягнемося до горнятка – вранці, вдень чи ввечері.
Учасників поділили на групи залежно від того, як розподілялося споживання напою. Близько 36% пили каву переважно вранці. Приблизно 16% розтягували її на весь день – від ранку до вечора. Майже половина (48%) узагалі не споживала кави.
Після того як науковці врахували вік, стать, спосіб життя, шкідливі звички, супутні захворювання та інші фактори, малюнок став чіткішим. Порівняно з людьми, які взагалі не пили кави, ранкові кавомани мали на 16% меншу ймовірність померти з будь-якої причини за час спостереження. Ще вражаючішою виявилася різниця, пов’язана з серцем і судинами: смертність від серцево-судинних захворювань у тих, хто пив каву вранці, була на 31% нижчою, ніж у тих, хто не пив її взагалі або розподіляв рівномірно протягом дня.
Це перше дослідження, яке детально розглядає саме часові шаблони споживання кави й довгострокові наслідки для здоров’я. За словами дослідниці Цзю Ці з Тулейнського університету, результати натякають: має значення не лише те, скільки кави ми п’ємо, а й коли саме це робимо.
Роботу опубліковано в European Heart Journal – авторитетному журналі Європейського товариства кардіологів. Це видання добре відоме кардіологам усього світу: саме тут часто з’являються дослідження, які змінюють уявлення про профілактику інфарктів, інсультів та інших серцевих хвороб.
Чому час доби може впливати на користь кави
Кофеїн взаємодіє з природними добовими ритмами організму. Вранці рівень гормону кортизолу, який відповідає за бадьорість, природно вищий, тож кава підсилює вже наявний ефект пробудження. Увечері ж кофеїн може зміщувати сон, погіршувати його якість, а хронічна нестача сну пов’язана з ожирінням, підвищеним тиском, інсулінорезистентністю та, зрештою, вищим ризиком серцево-судинних захворювань.
Автори дослідження обережно припускають, що ранкова кава краще «вписується» в біологічний ритм людини і може пояснювати, чому саме ця група отримала більше користі. Водночас робота має спостережний характер: вона показує зв’язок, але не доводить, що зміна часу споживання автоматично змінить ризик. Для остаточних висновків потрібні додаткові, більш спеціалізовані дослідження.
Що об’єднує всі три дослідження
Попри різні підходи – від рандомізованого випробування до біохімічного аналізу та епідеміологічних спостережень – усі три роботи описують каву значно багатогранніше, ніж просту «дозу бадьорості». Вона виявляється напоєм, що тонко взаємодіє і з електричною активністю серця, і з обміном жирів, і з нашими внутрішніми біологічними годинниками.
Для людей із фібриляцією передсердь нові дані дають підстави не сприймати каву як автоматичну загрозу. Для тих, хто бореться з підвищеним холестерином, важливим стає не тільки обсяг випитого, а й те, через який фільтр проходить напій. А тим, хто хоче скористатися потенційним захисним ефектом кави щодо хронічних хвороб, варто замислитися не лише над кількістю чашок, а й над тим, щоб основна порція припадала саме на ранок.
