Як компанія SpaceX досягла 165 орбітальних запусків у 2025 році та 170 загалом?

Як компанія SpaceX досягла 165 орбітальних запусків у 2025 році та 170 загалом?

Космічні запуски ще недавно були подією, яку чекали тижнями, а то й місяцями: прямі ефіри, репортажі, коментатори біля екранів відліку. Сьогодні одна приватна компанія перетворила старт ракети на майже буденне явище – але від цього масштаби зробленого не стали менш вражаючими. 2025 рік закінчився для SpaceX рекордом, який ще кілька років тому видався б фантастикою навіть для провідних державних космічних агентств.

Рекордний рік для SpaceX: 170 стартів за 12 місяців

У 2025 році SpaceX здійснила 165 орбітальних запусків і ще п’ять суборбітальних, тож загальна кількість стартів сягнула 170. Це означає, що компанія виводила ракети в космос у середньому через день, без довгих перерв і «вікон тиші», до яких колись звикли глядачі.

Для розуміння масштабу варто пригадати динаміку попередніх років. У 2020-му в SpaceX було лише 25 запусків, у 2021-му – 31, у 2022-му кількість стартів піднялася до 61, у 2023-му – до 96, а 2024-й завершився на позначці 134 орбітальні місії. Тобто за п’ять років компанія збільшила річний темп у понад шість разів, фактично переписавши неформальні стандарти космічної індустрії.

Такий розмах привернув увагу не тільки фанатів космосу, а й регуляторів. Федеральне управління цивільної авіації США (FAA), яке видає дозволи на запуски, вже планує запровадити з 2026 року ліцензійні збори за старти й повернення ракет. Цей крок відображає нову реальність: польоти в космос перестали бути рідкісними подіями і дедалі більше нагадують регулярні перевезення – тільки не літаків, а ракет.

Falcon, Dragon і інтернет з орбіти

У публічному звіті наприкінці 2025 року SpaceX підсумувала, що ракети лінійки Falcon доставили на орбіту понад 3800 космічних апаратів. Йдеться не лише про супутники, а й про місячні апарати, вантажі для національної безпеки США та орбітальне угруповання Starlink.

Starlink – це глобальна мережа інтернет-супутників, які працюють на низькій навколоземній орбіті. Її мета – забезпечити доступ до швидкісного інтернету там, де провести кабельну або волоконно-оптичну інфраструктуру складно чи економічно невигідно: у гірських селах, пустелях, у відкритому морі. За даними компанії, наприкінці 2025 року через Starlink користувалися інтернетом понад 9 мільйонів абонентів у різних країнах.

Паралельно пілотований корабель Dragon продовжував возити людей і наукові вантажі. У 2025 році він безпечно доправив у космос і назад 20 осіб із десяти держав, а також доставляв обладнання й експерименти на орбіту. Dragon регулярно стикується з Міжнародною космічною станцією – лабораторією на висоті приблизно 400 кілометрів, де астронавти з США, Європи, Японії, Канади й Росії проводять дослідження, які неможливо відтворити на Землі через відсутність невагомості.

Саме завдяки багаторазовим ракетам Falcon 9 і Falcon Heavy, що повертають перші ступені на посадкові майданчики або плавучі платформи, SpaceX вдалося перетворити космічні старти на серійний процес. Повторне використання прискорювачів різко здешевило вартість виведення корисного навантаження й дало змогу планувати не поодинокі місії, а цілий «потік» запусків.

Один проти всіх: як SpaceX обійшла решту світу

Загалом на планеті в 2025 році зафіксували 315 орбітальних запусків – помітний стрибок порівняно з 250 стартами в 2024-му. З них 165 припадають на SpaceX. Тобто одна компанія відповідає за 52% усіх орбітальних запусків людства за рік. Така частка виглядає нетипово для сфери, яку довго контролювали національні космічні агентства.

Якщо ж подивитися лише на Сполучені Штати, то США стали абсолютним лідером завдяки поєднанню державних програм і приватних компаній. Окрім SpaceX, на орбіту виходили ракети ще чотирьох американських гравців: Rocket Lab здійснила 18 запусків, ULA (United Launch Alliance – спільне підприємство Boeing і Lockheed Martin) – шість, Blue Origin – два, Northrop Grumman – один. У підсумку американські компанії забезпечили 192 орбітальні місії, приблизно 61% усіх успішних запусків 2025 року.

Rocket Lab, яка починала зі стартового майданчика в Новій Зеландії, за останні роки перетворилася на важливого гравця в сегменті малих ракет завдяки носію Electron та розробці більш потужної ракети Neutron. ULA багато років запускала на орбіту апарати NASA, Пентагону та комерційних замовників за допомогою ракет Atlas V і Delta IV, а нещодавно почала перехід до нової ракети Vulcan. Blue Origin, заснована Джефом Безосом, паралельно розвиває суборбітальний туризм на кораблі New Shepard і готує до повноцінних орбітальних польотів ракету New Glenn. Northrop Grumman відома передусім вантажними польотами до МКС на кораблі Cygnus і роботою у військових космічних програмах США.

Космічні амбіції Китаю, Росії, Європи та Азії

За межами Сполучених Штатів найбільш активним гравцем залишився Китай. Його державна космічна програма, яку координує Китайське національне космічне управління, забезпечила 90 успішних запусків у 2025 році. Китай розвиває власну орбітальну станцію «Тяньгун», висаджував місяцеходи на Місяць і планує місії до Марса та астероїдів. Велику частину його запусків становлять наукові апарати, комерційні супутники, а також військові та навігаційні системи.

Російська державна корпорація «Роскосмос» завершила рік із 17 орбітальними стартами. Росія має давню історію космічних польотів: ще Радянський Союз запустив перший штучний супутник «Спутник-1» та відправив у космос Юрія Гагаріна. Сьогодні російські запуски зосереджені на виведенні супутників зв’язку, навігації й вантажів на Міжнародну космічну станцію, хоча частка країни в загальній статистиці поступово зменшується.

Франція, яка історично відіграє значну роль у європейській космонавтиці, у 2025 році здійснила сім запусків. Переважно йдеться про старти з космодрому Куру у Французькій Гвіані, який працює під егідою Європейського космічного агентства (ESA). Звідти десятиліттями стартували ракети Ariane, Vega та Soyuz, виводячи на орбіту наукові апарати, навігаційні супутники Galileo й телекомунікаційні платформи для різних країн.

Індійська організація космічних досліджень ISRO продемонструвала чотири запуски, але її вагу не варто міряти лише кількістю місій. Індія активно працює над місячними програмами, місіями до Марса й розвитком власних ракет PSLV та GSLV. У 2014 році вона стала однією з небагатьох країн, що вивели зонд до орбіти Марса з першої спроби, а посадка апарата Chandrayaan-3 на Місяці у 2023 році додатково посилила її статус у космічній спільноті.

Японське агентство аерокосмічних досліджень JAXA провело три успішні орбітальні запускі у 2025-му. Японія відома своєю участю в програмі МКС (модуль «Кібо»), розробкою автоматичних вантажних кораблів HTV та довгим списком наукових місій до астероїдів і далеких небесних тіл. Зокрема, зонд «Хаябуса2» доставив на Землю зразки астероїда Рюгу, що стало важливим етапом у вивченні походження Сонячної системи.

Гроші Пентагону й нові горизонти для SpaceX

Зростання кількості запусків SpaceX – це не лише результат попиту на супутниковий інтернет та комерційні послуги виведення корисного навантаження. Компанія отримує дедалі більше замовлень від урядових структур США. Нещодавно вона уклала нову угоду з Пентагоном на 714 мільйонів доларів. У межах цього контракту SpaceX має доставити на орбіту кілька засекречених апаратів, серед яких – новий військовий супутник зашифрованого зв’язку.

Пентагон традиційно покладається на надійні й перевірені ракети для виведення стратегічно важливих супутників – від систем раннього попередження про запуски балістичних ракет до мереж військового зв’язку. Військові інфраструктури на орбіті дають змогу координувати операції, забезпечувати безпечний канал обміну даними й відстежувати потенційні загрози. Участь SpaceX у подібних проєктах свідчить про те, що компанія перестала бути лише «комерційним перевізником» і стала важливою частиною оборонної інфраструктури США.

На додачу до контрактів з Пентагоном, SpaceX бере участь у програмах NASA, зокрема в місіях до Місяця в межах ініціативи Artemis. Ця програма покликана повернути людей на Місяць і згодом побудувати там стабільну інфраструктуру для тривалого перебування. Участь приватних компаній, включно зі SpaceX, дає можливість знизити витрати й прискорити підготовку польотів.

Що може принести 2026 рік

З огляду на вже підписані контракти, розгортання нових партій супутників Starlink, співпрацю з NASA та Пентагоном, шанси на ще один рекорд для SpaceX у 2026 році видаються дуже високими. Компанія продовжує збільшувати інтенсивність запусків, паралельно розвиваючи надважку ракету Starship, яку розглядають як носій для польотів до Місяця й Марса.

Якщо темп, продемонстрований у 2025 році, збережеться або навіть зросте, глобальна картина космічної діяльності й надалі зміщуватиметься в бік приватних гравців. Для урядів це означає перебудову підходів до співпраці з компаніями на кшталт SpaceX; для науки – доступ до дешевшого й частішого виведення апаратів; для мільйонів людей на Землі – ще більше сервісів, що працюють завдяки мережам супутників на орбіті.

Поділіться з друзями