Група дослідників з Кембриджського університету та Лейпцизького Інституту історії та культури Східної Європи (GWZO) оприлюднила нові докази, що пов’язують початок чуми XIV століття з різким кліматичним шоком – ймовірним вулканічним виверженням близько 1345 року. За їхньою версією, виверження спричинило кілька холодних і вологих літ на півдні Європи, що призвело до масових неврожайних років, активації довготривалих торговельних ланцюгів для імпорту зерна і випадкового завезення на кораблях бліх, інфікованих Yersinia pestis, до середземноморських портів. Після цього хвороба швидко перекинулася на людей і розповсюдилася континентом, спричинивши одну з наймасштабніших пандемій в історії.
Докази в кільцях дерев – «синьо́ві кільця» Піренеїв
Дослідники поєднали високоточні кліматичні реконструкції з середньовічними джерелами і виявили характерні «синьові кільця» в послідовностях річних кілець дерев з іспанських Піренеїв, що свідчать про серйозне пригнічення росту у 1345-1347 роках. Такі послідовні ослаблення росту не пояснити одним невдалим літом – вони мають відбиток великого вулканічного впливу, що змінює температуру і світлові умови в регіоні. Сучасні хроніки також згадують затяжну хмарність і темні місячні затемнення, що узгоджується з цією гіпотезою.
Хто такі Піренеї
Піренеї – гірський масив на кордоні Іспанії та Франції, важливий для кліматичних записів через довговічні хвойні дерева. Річні кільця дерев там зберігають інформацію про локальні та регіональні погодні аномалії протягом століть, що робить їх цінним джерелом для дослідження середньовічних кліматичних подій.
Як торгівля врятувала від голоду й принесла чуму
Через неврожаї навколо Середземного моря і загрозу голоду, морські республіки Італії – Венеція, Генуя, Піза – активували свої давні торговельні мережі і в 1347 році почали масово імпортувати зерно з територій Золотої Орди поблизу Азовського моря. Ці маршрути були розвинуті понад століття і дозволяли швидко поставляти їжу, але, як вважають автори дослідження, разом із зерном на кораблях прибули й блохи, які перенесли збудника чорної смерті. У портах блохи перейшли з гризунів на людей і спричинили першу, найсмертоноснішу хвилю пандемії.
Хто такі Золота Орда і чому вона важлива
Золота Орда – монгольська держава, що тривалий час контролювала степи від середнього Поволжя до Криму й Азовського моря. Вона забезпечувала великі торгівельні коридори між Центральною Азією і Чорним морем, через які в середньовіччі циркулювали як товари, так і хвороби.
Комбінація факторів: клімат, економіка, екологія та рішення людей
Автори наголошують, що пандемія не була наслідком одного чинника. Це була «ідеальна буря» з кількох взаємопов’язаних чинників: різка кліматична зміна, нестача продовольства, налагоджені торговельні зв’язки і екологічні резервоари збудника. Дослідники порівнювали території, що були змушені імпортувати зерно, з тими, які забезпечували себе локально – і виявили, що перші постраждали від чуми раніше і сильніше. Міста, які не залежали від імпорту, як-от, ймовірно, деякі частини Мілана чи Риму, могли уникнути першої хвилі.
Про науковців
Ульф Бюнтген – професор географії в Кембриджі, знаний за дослідженнями кліматичних змін за допомогою дендрохронології. Мартін Баух – історик клімату і епідеміології з GWZO у Лейпцизі, який досліджує взаємозв’язки між погодними умовами й соціально-економічними системами в середньовіччі. GWZO – німецький науковий інститут, що спеціалізується на вивченні історії та культури Східної Європи.
Уроки для сучасності
Дослідники попереджають, що в глобалізованому світі кліматичні збурення, які впливають на продовольчу безпеку, у поєднанні з щільними торговельними мережами можуть підвищувати ризик виникнення і швидкого поширення зоонозних інфекцій. Вони наголошують на важливості врахування історичних прикладів взаємодії клімату, хвороб і суспільства під час розробки сучасних оцінок ризику пандемій. Ці висновки підкріплені порівняннями з недавніми подіями, зокрема з пандемією COVID-19, яка показала, як швидко нові хвороби можуть поширюватися завдяки сучасним транспортним мережам.
Історичні наслідки чорної смерті
Чорна смерть радикально змінила Європу: зменшення населення на 30-50 відсотків призвело до гострого дефіциту робочої сили, зростання вимог до заробітної плати та підвищення мобільності робітників. Це послабило феодальні відносини, сприяло перерозподілу земель і багатьом соціальним змінам, які у довшій перспективі створили передумови для економічної перебудови і культурного відродження, відомого як Відродження.
Стаття дослідження опублікована в журналі Communications Earth & Environment.
