Під час підводних розкопок біля Александрії команда археологів виявила рештки дерев’яного судна віком близько 2 000 років – ймовірно розкішної «палацової баржі», якою розважалася верхівка римсько-птолемеївського світу.
Французький підводний археолог Франк Годдіо повідомив, що уламки виявили в жовтні поблизу загубленого острова Антирходос, де колись стояв храм Ісіди. Сьогодні ця ділянка лежить під водою в межах давнього «Portus Magnus» – Великого гавані Александрії, яка була центром міста за правління династії Птолемеїв (304-30 р. до н.е.) та залишалася важливим портом і в ранній римський період.
За словами Годдіо, збережено кілька добрих дошок довжиною приблизно 28 метрів (90 футів) від судна, яке спочатку могло сягати 35 метрів у довжину й 7 метрів завширшки (115 × 22 фути). Археолог схильний вважати знахідку «таламагосом» (thalamegos) – грецьким терміном, що означає «носій каюти», яким у старих джерелах описували плаваючі палаци елліністичної Александрії.
Серед лотосів
Гігантські розважальні баржі були поширені за Птолемеїв і зустрічаються в письмових джерелах і в мистецтві. Так, перший століття до н.е. грецький географ Страбон описував, що заможні городяни влаштовували урочисті бенкети в «кабінних» човнах, які заходили в зарості єгипетських лотосів і ховалися в тіні їхніх великих листків.
У часи Страбона Александрія вже перейшла під прямий контроль Риму – процес, що почався після морської битви при Актіумі 31 року до н.е., коли війська Октавіана (майбутнього імператора Августа) розгромили флот правительки Птолемеїв Клеопатри VII і її союзника Марка Антонія.
Складне розташування уламків поряд із руїнами храму Ісіди на Антирходосі наштовхує на думку, що баржа могла опинитися тут під час катастрофи: храм, як вважають, було зруйновано внаслідок землетрусу десь близько 50 року н.е., а острів поступово занурився між IV та VIII століттями.
Свято, ритуал чи приватне свято?
Годдіо припускає дві можливі ролі цього судна: з одного боку – розкішний «каютний» човен для приватних свят, з іншого – ритуальний плавучий майданчик. Деякі знахідки та контекст підказують, що баржа могла брати участь у «navigatio iside» – процесії Ісіди в римській Александрії, під час якої урочисто виводили розкішно оздоблений «навігум», або святковий човен.
Навігум ідеологічно перегукується з єгипетською концепцією «солярної барки» – ритуального корабля, яким боги нібито плинули небесними шляхами. Ісіда у давньому єгипетському культі асоціювалася з морем, навігацією й захистом мандрівників, тому процесія від Великої гавані до святилища Озіріса в Канопусі по Канопському рукаву Нілу виглядала поєднанням релігійної демонстрації й публічного спектаклю.
Про місця і персонажів, згаданих у знахідці
Александрія – місто, засноване Олександром Македонським у IV столітті до н.е., стало центром елліністичної культури й науки: тут розташовувалася знаменита Александрійська бібліотека та маяк на Фаросі, одне з семи чудес світу. Антирходос – островок біля берегів стародавньої гавані, відомий як місце розкішних палаців і храмів, тепер лежить під водою разом із частинами порту.
Ісіда – одна з найшанованіших богинь давнього Єгипту, покровителька сім’ї, магії й мореплавання; культ Ісіди набув широкого поширення в елліністичну й римську добу. Озіріс – важливий бог відродження й загробного життя, у Канопусі існували великі святині, куди приходили пілігрими з метою обрядів відновлення й опіки над містом.
Думка експертів
Тіммі Ґамбін, морський археолог з Мальтійського університету, назвав знахідку «вражаючою», але зауважив, що остаточне визначення типу судна ще потребує наукового підтвердження. За його словами, поки рано стверджувати, чи це саме таламагос і чи судно використовували виключно для розваг, чи для релігійних церемоній.
Початкові висновки та перспективи дослідження
Матеріал дослідження ще на старті, але вже видно, що уламки відкривають важливу вікно в побут, ритуали і оздоблення водних маршрутів ранньоримського Єгипту. Розголошені описи та реконструкції допоможуть визначити, чи ми маємо справу з приватною розкішшю птолемеїв або з обрядовим кораблем, що вивозив образи богів у процесіях.
Подальші занурення, аналіз деревини та датування дадуть відповіді на питання про походження судна, його призначення і час загибелі – а відтак розширять уявлення про життя прибережної Александрії століттями тому.
