Поблизу міста Гренобль у Франції археологи виявили залишки громадської шибениці XVI століття та поруч розташовані масові поховання засуджених – переважно чоловіків, а також кількох жінок. Розкопки, проведені 2024 року фахівцями Французького національного інституту превентивної археології (INRAP), відкрили квадратну цегляну споруду й десять поховальних ям, які датують саме XVI століттям.
Від першого здивування до однозначного висновку
Спочатку дослідники не сходилися в інтерпретації знахідки: споруду й поховання пов’язували то з лепрозорієм, то з капличним цвинтарем, то з військовим похованням. Однак архівні будівельні записи середини XVI століття виявили згадки про каркасну шибеницю на цьому місці, і це привело експертів до остаточного висновку – перед ними була громадська структура, призначена для виконання смертних вироків та показового виставлення тіл засуджених.
Як виглядала шибениця
За архівними даними та археологічними слідами, шибениця мала приблизно 8 метрів у кожну сторону (приблизно 27 футів) і була оточена вісьмома кам’яними стовпами заввишки близько 5 метрів. Поперечні балки, що виступали від стовпів, утворювали так званий гіббет – конструкцію, яка дозволяла не лише повісити людей, а й виставляти їхні тіла напоказ. Така споруда могла одночасно тримати до восьми засуджених.
Поховання і посмертні приниження
У масових ямах виявили рештки 32 осіб, здебільшого чоловіків. Архіологи відзначають, що поховання виконувалися спеціально, щоб продовжити кара після смерті: засуджених навмисно позбавляли нормального обряду поховання. Деякі скелети свідчать про посмертні приниження – відтинання кінцівок і обезголовлення використовувалися як додаткові каральні заходи та форма суспільного приниження.
Імена з минулого
Історичні джерела дозволили ідентифікувати принаймні двох чоловіків, які, ймовірно, були приведені на цю шибеницю й поховані в одній із ям. Перший – протестант Бенуа Крує (Benoît Croyet), якого звинуватили в участі в нападах на Гренобль у 1573 році. Другий – Шарль Дю Пюї Монбрун (Charles Du Puy Montbrun), ватажок гугенотів у провінції Дофіне, страчений у 1575 році. Обох засудили за повстання проти королівської влади під час релігійних конфліктів, що роздирали Францію у XVI столітті.
Хто такі гугеноти і чому це важливо
Гугеноти – послідовники протестантської реформації у Франції, які у XVI-XVII століттях опинилися в центрі релігійних воєн із католицькою владою. Провінція Дофіне, де розташований Гренобль, була ареною запеклих сутичок між різними конфесіями й політичними групами. Імена, знайдені в архівах, надають розкопкам конкретного історичного контексту: це не лише археологічна знахідка, а й ілюстрація політичних і релігійних протистоянь епохи.
Що дають дослідження сьогодні
Розкопки та архівні джерела допомагають по-новому поглянути на ранньомодерні місця виконання правосуддя. INRAP, як національна структура, що займається запобіжними археологічними роботами при будівництві та землерийних роботах, має на меті фіксувати й досліджувати такі місця, аби відтворити реалії минулого. Встановлення того, що шибеницю залишили в ужитку на початку XVII століття, вказує на зміну суспільних і релігійних норм, які поступово призвели до іншої практики застосування смертної кари.
Про Гренобль і INRAP
Гренобль – місто в долині Рони на підніжжі Французьких Альп, адміністративний центр департаменту Ізер. Історично воно було важливим укріпленим пунктом і центром торгівлі, а також неодноразово опинялося в епіцентрі політичних подій регіону. INRAP (Institut national de recherches archéologiques préventives) – французька організація, відповідальна за археологічні розкопки на території країни, що проводяться перед будівництвом або іншими роботами, які можуть порушити культурні шари. Саме її фахівці й оголосили про це віднайдення.
