Археологи здійснили дивовижне відкриття, знайшовши під водами озера Іссик-Куль, що в Киргизстані, затонулі руїни середньовічного міста, яке свого часу процвітало на Великому шовковому шляху. Це історичне місто, існування якого довгий час вважалося лише легендою, тепер підтверджене реальними артефактами, що проливають світло на його архітектуру, торгівлю та релігійне життя.
Озеро Іссик-Куль – розташоване в північно-східному Киргизстані, високо в горах Тянь-Шань, це дивовижне водоймище лежить на висоті близько 1 607 метрів над рівнем моря і є другим за величиною гірським озером у світі після легендарного озера Тітікака в Південній Америці. Сама назва «Іссик-Куль» в перекладі з киргизької означає «гаряче озеро», що пояснюється його незамерзаючим статусом попри високогірне розташування.
Відкриття було зроблене раніше цього року міжнародною підводною археологічною експедицією. Дослідження проводились на мілководді, на глибинах від одного до чотирьох метрів, і виявили занурені під воду залишки цегляних будівель, жорна, декоровані архітектурні фрагменти, мусульманський некрополь XIII-XIV століть, поховання та великі керамічні посудини. Ці знахідки однозначно свідчать, що колись тут існувало жваве поселення, яке зникло під водою внаслідок потужного землетрусу.
Значення цього відкриття полягає у підтвердженні існування середньовічного міста Великого шовкового шляху, яке вважалося втраченим, надаючи безпосередні докази його архітектури, торговельних зв’язків та релігійного розмаїття. Великий шовковий шлях – легендарна мережа торговельних та культурних маршрутів, що протягом століть сполучала Схід і Захід, від Китаю до Середземномор’я. Він сприяв не лише торгівлі товарами – шовком, спеціями, дорогоцінним камінням – а й обміну ідеями, технологіями, релігіями та культурними традиціями, формуючи унікальний світ Центральної Азії. Досліджуючи руїни, артефакти та поховання, вчені тепер можуть реконструювати, як різні культури, економіки та вірування перетиналися в Центральній Азії, а також зберегти унікальну підводну культурну спадщину, яка залишалася прихованою протягом століть.
Знайдені пам’ятки та трагічна історія міста
Першим місцем, виявленим вченими під час експедиції на Іссик-Кулі, були руїни середньовічного міста. На цьому об’єкті вони знайшли споруди з обпаленої цегли, фрагменти зруйнованих будівель та кам’яне жорно, що використовувалося для помелу зерна. Також було виявлено архітектурний елемент, що свідчить про наявність багато прикрашеної громадської будівлі – можливо, мечеті, лазні чи медресе. Археологи зафіксували залишки кам’яних та дерев’яних конструкцій, а потім відправили зразки на датування, щоб встановити вік поселення.
«Досліджуваний пам’ятник – це місто або велика торговельна агломерація на одному з важливих відрізків Шовкового шляху, – пояснив Валерій Кольченко, керівник киргизької команди. – На початку XV століття внаслідок жахливого землетрусу місто опинилося під водою озера». Кольченко порівнює драматизм цього землетрусу зі знищенням Помпеїв вулканом. Подібно до трагічної долі Помпеїв, які були поховані під попелом вулкана Везувій, місто на Іссик-Кулі було швидко затоплене. Команда також зібрала фрагменти дерева та інші органічні матеріали з конструкцій і відправила їх на дендрохронологічний аналіз – вивчення річних кілець дерев для визначення віку – та AMS-датування – точну форму радіовуглецевого датування.
Свідоцтва розмаїття культур та вірувань
На другому об’єкті було виявлено вражаючу та моторошну знахідку – мусульманське кладовище XIII-XIV століть під водами озера. Воно охоплює територію близько 300 на 200 метрів. Археологи задокументували поховання, що відповідають традиційним ісламським ритуалам: скелети були покладені тілами на північ, а обличчями – до Кібли. Кібла – це напрямок до Кааби у Мецці, що є святинею ісламу та центральною точкою для мусульман під час молитви.
З цього некрополя команда вилучила останки двох осіб – чоловіка та жінки. Вони пройдуть поглиблене антропологічне дослідження для кращого розуміння їхнього віку, стану здоров’я та культурного контексту. Цей об’єкт надає прямі докази того, як ісламські практики поширювалися в Центральній Азії в епоху Шовкового шляху.
«Люди тут сповідували різні релігії: язичницьке Тенгріанство, буддизм, несторіанське християнство, – зазначив Максим Меньшиков, дослідник, що працює в експедиції. – Правляча еліта часто наверталася до ісламу під час свого правління, але ця релігія не набула широкого поширення в Центральній Азії до XIII століття. До цього іслам був переважно релігією знаті та тих, хто займався активною економічною діяльністю».
На іншому об’єкті були виявлені фрагменти середньовічної кераміки разом з великим цілим хумом – великою глиняною посудиною, що використовувалася для зберігання зерна, рідин або інших товарів. Хум залишається глибоко вбудованим у дно озера і буде обережно піднятий під час наступного сезону розкопок. Поруч команда виявила три поховання, які, на їхню думку, належать до ранішого кладовища. Це свідчить про те, що ця територія використовувалася неодноразово протягом різних періодів, вказуючи на складну, багатошарову історію заселення та розвитку.
Команда також виявила муровані стіни та поховані ґрунти, і провела підводне буріння для документування залишків округлих та прямокутних структур. Вважається, що ці споруди були частинами житлових або громадських будівель. Аналізи ґрунту та структур є важливими, оскільки вони дозволяють вченим реконструювати хронологію зростання, трансформації та остаточного занепаду міста до його затоплення.
Передові підводні дрони від Trionix Lab детально закартографували руїни, створивши цифровий запис, який допоможе зберегти об’єкт в умовах триваючої ерозії. Для археологів Іссик-Куль – це не просто озеро, а справжня капсула часу, де кожен артефакт, будь то жорно чи скелет, розкриває відголоски торгівлі, віри та витривалості вздовж Великого шовкового шляху.
