Багато водіїв звертали увагу на знаки «Швидкість контролюється літаками» біля автомагістралей і ставилися до них скептично – наче в держави не вистачає коштів або цілей для повітряного патрулювання. Насправді це працює: кілька американських штатів регулярно застосовують літаки для виявлення порушників швидкісного режиму, співпрацюючи з наземними підрозділами поліції.
Як Міссурі ловить порушників з повітря
У 2025 році Патруль шосе штату Міссурі провів щонайменше 40 повітряних вильотів для контролю швидкості в зонах будівництва доріг. Повітряні екіпажі працюють у парі з наземними екіпажами, а ще одним важливим учасником операції є працівники Департаменту транспорту Міссурі (MoDOT), які заздалегідь позначають ділянки дороги.
Процедура проста і стара: співробітники MoDOT маркують проїжджу частину білими блоками на відстані в одну восьму милі – це приблизно 201 метр – використовуючи сертифіковану рулетку для точності. Під час патрулювання авіатору достатньо секундоміра та радіозв’язку: він фіксує момент, коли автомобіль перетинає перший блок, запускає секундомір і зупиняє його на другому блоці. За допомогою часу на секундомірі легко розрахувати швидкість, після чого пілот повідомляє деталі автомобіля наземним патрульним, які зупиняють порушника й складають постанову.
Представник Патруля шосе штату Міссурі заявив місцевому телеканалу, що якщо екіпаж не впевнений на 100 відсотків, що секундомір було запущено і зупинено в потрібні моменти, вони не дають наказу наземним патрульним зупиняти машину. В середньому один виліт дає близько семи штрафів; більшість водіїв їхали на 11-20 миль на годину більше за дозволене, що становить приблизно 18-32 кілометри на годину.
Інші штати, що використовують повітряні методи
Це не поодинокий випадок. У Каліфорнії Highway Patrol має окремий підрозділ літаків, який працює з наземними загонами; у Колорадо поліція використовує два літаки Cessna 182 для нагляду за трасами; Флорида також відома випадками затримання порушників за допомогою свого флоту легких літаків. Огайо та Вісконсин теж застосовують повітряний нагляд у різних масштабах.
Однак деякі штати відмовилися від таких програм через високі експлуатаційні витрати: Вірджинія та Нью-Йорк закрили свої повітряні підрозділи з економічних міркувань.
Технічні та організаційні подробиці
Літак Cessna 182 – це легкий одномоторний літак загального призначення, розрахований зазвичай на чотири місця. Він доволі поширений у цивільній авіації і зручний для патрулювання завдяки економічності та стабільності в польоті на низьких висотах. Повітряні патрулі зазвичай літають на кількасот метрів над землею – у заголовках згадується близько 2 000 футів, що дорівнює приблизно 610 метрам – достатньо, щоб мати хороший огляд, але не надто високо для точного візуального спостереження.
Інші методи вимірювання швидкості, які зазвичай використовують наземні підрозділи, – це радар і LIDAR. Радар використовує радіохвилі для визначення швидкості рухомого об’єкта, тоді як LIDAR (лазерний далекомір) випромінює імпульси світла і вимірює час їхнього повернення, даючи дуже точний результат на коротких дистанціях. Повітряні методи мають перевагу у покритті великих ділянок і виявленні порушників до того, як ті покинуть контрольовану зону, особливо в місцях будівництва, де безпека дорожнього руху критична.
Про організації, що згадуються
Missouri State Highway Patrol – це штатна служба охорони порядку на автомагістралях Міссурі, яка веде діяльність з середини XX століття; її авіаційний підрозділ діє з кінця 1950‑х років. MoDOT (Missouri Department of Transportation) відповідає за будівництво, утримання та маркування доріг у штаті. California Highway Patrol (CHP) – великий підрозділ, який регулює рух на міжміських трасах Каліфорнії; Florida Highway Patrol виконує аналогічні функції у Флориді й також іноді використовує флот літаків для патрулювання трас і магістралей.
