Єдиний діючий стартовий майданчик Росії, що розташований на легендарному космодромі Байконур, тимчасово виведено з експлуатації. Це сталося після значних ушкоджень, отриманих під час останнього запуску екіпажу з трьох осіб на Міжнародну космічну станцію (МКС). Цей інцидент залишає країну без можливості відправляти людей у космічний простір вперше за понад шістдесят років, як наголошують провідні експерти галузі.
Саме у день святкування американського Дня подяки, 27 листопада, космічний корабель «Союз МС-28» вирушив у міжзоряний простір. Його старт відбувся з майданчика 31/6 космодрому Байконур у Казахстані близько 14:30 за місцевим часом, що відповідало 4:30 ранку за східним стандартним часом. На борту цієї ракети до Міжнародної космічної станції попрямували російські космонавти Сергій Куд-Сверчков та Сергій Мікаєв, а також астронавт НАСА Кріс Вільямс. Усі вони успішно досягли орбітальної лабораторії, де проведуть найближчі вісім місяців.
Пошкодження після старту
Утім, ледь космічний корабель зник у вишині, як російське космічне відомство – «Роскосмос» – повідомило про інцидент, що стався на стартовому комплексі. «Стартовий майданчик було ретельно оглянуто, як це заведено після кожного старту ракети», – йдеться у перекладеній заяві представників «Роскосмосу», опублікованій у Telegram. «Внаслідок перевірки виявлено ушкодження низки елементів пускового майданчика».
Офіційні особи Росії не оприлюднили точних відомостей щодо того, які саме складові стартового комплексу постраждали та яким чином. Було лише зазначено, що масштаби ушкоджень «нині з’ясовуються» і що ремонтні роботи будуть «оперативно виконані».
Попри офіційне мовчання, видання Ars Technica, посилаючись на анонімного свідка, повідомило про більш конкретні деталі. За його словами, під час старту 22-тонна (або 20 метричних тонн) сервісна платформа, призначена для обслуговування ракетних двигунів, зірвалася та впала у так звану «полум’яну траншею». Ця траншея – це спеціально облаштована ділянка під стартовим майданчиком, що слугує для безпечного відведення потужних полум’яних струменів, які вириваються з двигунів під час запуску. Якщо ця інформація підтвердиться, це може свідчити про те, що платформа не була належним чином зафіксована перед стартом.
Поки що невідомо, скільки часу потребуватиме відновлення майданчика 31/6, а також, чи можливо буде модернізувати інший, вже виведений з експлуатації стартовий комплекс, щоб він міг замінити пошкоджений. Однак, до моменту вирішення цієї проблеми, Росія фактично втрачає здатність відправляти екіпажі у космічний простір.
«Фактично, з цього дня Росія втратила здатність запускати людей у космос – це те, чого не відбувалося з далекого 1961 року», – зазначив у своєму дописі в Telegram російський космічний журналіст Віталій Єгоров, посилаючись на повідомлення CNN. «Тепер постане завдання оперативно відновити цей стартовий комплекс або ж модернізувати альтернативний». Саме у 1961 році відбувся епохальний політ Юрія Гагаріна, першої людини у космосі, що відкрив еру пілотованих космічних польотів.
Історична значущість та майбутні плани
Сам космодром Байконур, місце, що дихає історією освоєння космосу, був зведений наприкінці 1950-х років. Тоді, коли Росія була частиною Радянського Союзу, він став ареною запеклої космічної гонки зі Сполученими Штатами, яка завершилася тріумфальними висадками американців на Місяць у рамках програми «Аполлон». Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Казахстан, на території якого розташований Байконур, щорічно надає його в оренду Росії, отримуючи за це близько 115 мільйонів доларів.
На території самої Росії функціонують два інші космодроми – Восточний та Плесецьк. Однак, на жаль для Москви, жоден із них наразі не обладнаний для здійснення пілотованих запусків ракет «Союз», які є основними для доставки екіпажів.
Майданчик 31/6, який відзначився понад 400 успішними запусками ракет, став єдиним операційним стартовим комплексом на Байконурі у 2020 році. Тоді «Роскосмос» вивів з активного використання інший функціонуючий майданчик – 1/5, що мав історичну назву «Гагарінський старт». Саме з цього легендарного місця у 1961 році було відправлено у політ Юрія Гагаріна – першу людину, що покинула межі Землі. За повідомленнями Space.com, не виключено, що деталі цього вже неактивного комплексу можуть бути залучені для відновлення пошкодженого майданчика 31/6.
Наразі Росія відправляє екіпажі на Міжнародну космічну станцію приблизно раз на пів року, що значно рідше, ніж у попередні періоди. Ця тенденція пояснюється не лише появою інноваційних багаторазових ракет Falcon 9 компанії SpaceX, які змінили парадигму космічних запусків, але й загальним скороченням російської участі в проєкті МКС, термін експлуатації якої заплановано завершити до 2030 року.
Виклики для космічних амбіцій
Згідно з інформацією від Space News, наступний пілотований політ до МКС з майданчика 31/6 має відбутися лише в липні 2026 року, тоді як безпілотна місія з поповнення запасів мала б стартувати вже 20 грудня – тобто менш ніж через три тижні. Чи вдасться Росії підготуватися до цих відповідальних місій вчасно, стане «реальним випробуванням їхньої стійкості», – прокоментував Джефф Менбер, експерт з космічної політики та керівник відділу космічних станцій приватної аерокосмічної компанії Voyager Technologies, у розмові з Ars Technica. Він додав: «Ми з’ясуємо, наскільки вагоме значення має МКС для керівництва країни».
Крім того, з майданчика 31/6 заплановані запуски, спрямовані на будівництво нової Російської орбітальної сервісної станції (РОСС), початок спорудження якої анонсовано на 2027 рік, як повідомив Єгоров. Після завершення експлуатації МКС російські космонавти, за прогнозами, почнуть відвідувати китайську космічну станцію «Тяньгун». Це є частиною ширшої стратегії, оскільки обидві країни активно зміцнюють свою співпрацю з метою спорудження спільної бази на Місяці до 2035 року. Проте, наразі залишається нез’ясованим, з території якої саме держави здійснюватимуться ці майбутні пілотовані запуски.
Варто зазначити, що й Китай останніми тижнями стикався з власними викликами у космічній галузі. На початку листопада, імовірно, зіткнення з космічним сміттям пошкодило повертальну капсулу, пристиковану до станції «Тяньгун», через що троє астронавтів опинилися заблокованими у космосі. Хоча згодом це тріо було успішно повернуто на Землю за допомогою іншої капсули, цей маневр тимчасово позбавив зв’язку ще трьох астронавтів, перш ніж 24 листопада для них було запущено безпілотний «рятувальний човен».
