На узбережжі Британської Колумбії науковці вперше задокументували незвичну форму співпраці між косатками і тихоокеанськими дельфінами білобокими, яка дозволяє обом видам ефективніше здобувати їжу. Дослідники з університетів Канади та Британської Колумбії за допомогою безпілотників, підводного відеоспостереження, акустичних записів і пристроїв на присосках виявили, що косатки навмисно зменшують свою ехолокаційну активність, коли йдуть за групами дельфінів, – ймовірно, щоб точніше чути й відстежувати їхні переміщення до скупчень великих чавичоподібних лососів Чінук.
Як відбувається полювання
Дослідники помітили, що дельфіни білобокі (Pacific white-sided dolphins) ведуть косаток до скупчень великих лососів Чінук. Ці риби занадто великі, щоб дельфіни могли їх проглотити цілком, проте під час спільного полювання косатки загоняють рибу до поверхні й поїдають здобич, залишаючи по собі шматки, які дельфіни підбирають. Агресії між видами не зафіксовано, тому команда трактує цю поведінку як взаємовигідне полювання, де кожен отримує користь: косатки економлять енергію й підвищують шанси знайти велику рибу, а дельфіни отримують доступ до харчових залишків і захист від хижаків.
Спостереження та дані
Для фіксації взаємодії вчені комбінували декілька джерел інформації: відео з безпілотників, підводні зйомки, акустичні записи та рухові трекери на присосках. Останні – так звані CATS (Customized Animal Tracking Solutions) – уперше застосували до популяції постійних косаток. Ці датчики кріпляться тимчасово присосками до тіла тварини і записують координати руху, занурення і звуки, що дозволяє відтворити поведінку груп під водою.
Що говорять автори дослідження
Науковці зазначають, що косатки пригнічують власні звукові сигнали, коли наближаються до дельфінів, щоб краще чути їх і відслідковувати їхній шлях до риби. Andrew Trites, директор Marine Mammal Research Unit при Інституті океанів і рибальства Університету Британської Колумбії, пояснює, що співпраця дозволяє косаткам діяти як «радар через дельфінів», економлячи ресурси та збільшуючи ймовірність натрапити на великі косяки лосося. Авторка дослідження Sarah Fortune з Університету Далхаузі підкреслює, що потрібно з’ясувати, наскільки поширене таке співполювання серед популяцій і чи позначається воно на фізичному стані тварин та їхній здобичі.
Додаткова інформація про згадані види та установи
Косатка (Orcinus orca), відома також як killer whale, – найпоширеніший вершник серед морських ссавців з унікальними груповими стратегіями полювання. У тихоокеанському північно-західному регіоні види косаток поділяють на «резидентні» групи, що живляться рибою, та «транзитні», які полюють на ссавців. Тихоокеанський дельфін білобокий – активний морський ссавець, що звик до скупчень риб і частіше працює в групах, а лосось Чінук (Oncorhynchus tshawytscha) – найбільший із тихоокеанських лососів, цінний для екосистем та промислу через великі розміри й жирність.
Університет Далхаузі – одна з провідних дослідницьких установ Канади, розташована в Галіфаксі, Нова Шотландія, зі значним досвідом у морських науках. Marine Mammal Research Unit при Університеті Британської Колумбії – дослідницька група з Ванкувера, що спеціалізується на біології та поведінці морських ссавців, зокрема на їхніх взаємодіях і збереженні популяцій.
