Неандертальці в Криму, можливо, виготовляли з обробленої охри «олівці» для малювання і маркування, йдеться в новому дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances. Дослідники під керівництвом Франческо д’Ерріко проаналізували 16 уламків охри з палеолітичного місцезнаходження в Криму і виявили сліди свідомого формування, шліфування, нанесення рисок та багаторазового заточування кінчика – ознаки інструментального виготовлення предметів для повторного використання.
Методика дослідження
Автори застосували рентгенівську флуоресценцію і електронну мікроскопію, щоб визначити склад матеріалу та дослідити мікроструктуру поверхонь. Ці методи дозволили відрізнити сліди випадкового дроблення чи отримання порошку від свідомого оброблення для створення робочого кінця. За словами Франческо д’Ерріко, багато з предметів демонструють вправні прийоми обробки і систематичне підтримування гострого кінчика, що вказує на планування і передання навичок.
Конкретні знахідки
Особливо яскраво вирізняються три фрагменти під інвентарними номерами ZSKV-05, ZSKV-06 і ZSKV-07. Найпереконливішим кандидатом на «завершений олівець» дослідники називають ZSKV-06: витягнутий шматок жовтої охри зі сформованим загостреним кінцем. Він має сліди грубого скребання для надання форми, тоншого шліфування для вирівнювання поверхні та багаторазового заточування шляхом відщеплення і повторного шліфування. Знос на кінчику відповідає використанню для малювання або маркування, а не для видобування порошку.
Походження матеріалів і контекст
Дослідники вважають, що багато знайдених фрагментів, особливо червоні й жовті охри, походять із місцевого виходу порід, відомого як Red Gully. Водночас автори наголошують, що не стверджують, ніби всі уламки охри мали символічне призначення. Деякі з них могли використовувати для отримання порошку з практичною метою, наприклад для оброблення шкур або захисту від комах, і такі утилітарні функції часто супроводжуються сигнальними чи ритуальними значеннями в різних суспільствах.
Про охру і її значення
Охра – це природний пігмент на основі залізних оксидів, відомий у археології з давніх часів. Відбитки барвників і фарбувальних матеріалів простежуються в культурі палеолітичних людей і раніше вважалося, що подібне використання охри відносилося переважно до сучасних Homo sapiens. Нові знахідки, включно з кримськими уламками, підсилюють ідею, що неандертальці теж застосовували фарби та формували предмети для маркування і, можливо, для передачі інформації або ідентичності групи.
Контекст у палеоантропології
За останні роки кілька відкриттів змінили уявлення про когнітивні здібності неандертальців. Серед них – знахідки зображень, відбитків і предметів, що натякають на символічну поведінку. Нещодавно вчені повідомляли про гальку з відбитком неандертальської долоні віком близько 43 000 років, що разом із новими свідченнями з Криму підсилює думку про те, що деякі групи неандертальців розвивали стійкі культурні практики, пов’язані з використанням кольору і маркуванням, які зберігалися поколіннями і мали регіональні особливості.
Коротко про авторів і публікацію
Перший автор дослідження – Франческо д’Ерріко, відомий дослідник у галузі археології та палеоантропології, який досліджує прояви символічної поведінки у давніх людських популяцій. Стаття опублікована в журналі Science Advances.
