Нові телескопічні знімки міжзоряної комети 3I/ATLAS, зроблені 26 листопада з обсерваторії Gemini North на надсплячому вулкані Мауна-Кеа, показують: об’єкт став яскравішим і набув зеленуватого відтінку після близького прольоту повз Сонце наприкінці жовтня. Збільшення активності означає, що незабаром можуть статися яскраві викиди пилу й газів, особливо коли комета наблизиться до Землі 19 грудня – до комфортної відстані близько 170 мільйонів миль (приблизно 270 мільйонів кілометрів).
Що показали нові спостереження
Спостереження, проведені через чотири оптичні фільтри – синій, червоний, оранжевий і зелений – виявили, що газ у кометній комі зараз випромінює слабкий зелений колір, чого не було кілька місяців тому. Під впливом інтенсивної сонячної радіації лід на поверхні комети сублімується, викидаючи у відкритий простір тонни газу і пилу. Це формує яскраву кому – хмару навколо ядра – і довгий сяючий хвіст, який тягнеться позаду тіла комети.
Зелений відтінок походить від діатомного вуглецю (C2) – молекули з двох атомів вуглецю, яка при збудженні світиться зеленим. Така сама «зеленість» спостерігалася й у деяких комет Сонячної системи, зокрема у минулорічної 12P/Pons-Brooks та нещодавно виявленої C/2025 F2 (SWAN). Цікаво, що наприкінці серпня, коли об’єкт оглядали Gemini South, 3I/ATLAS виглядав помітно червонішим – це свідчить про викид нових молекул у міру нагрівання й дає підказки щодо його складу.
Надписано також про місця спостережень: Мауна-Кеа на Гаваях – один із найвищих і найтемніших астрономічних майданчиків у світі, його вершина розташована на висоті понад 4 000 метрів над рівнем моря. Gemini Observatory має два телескопи-«близнюки»: Gemini North на Мауна-Кеа та Gemini South у Чилі; ними керує NOIRLab Національного наукового фонду США, що координує великі наземні астрономічні програми.
Чи варто чекати нового викиду?
Астрономи попереджають: реакція комети на сонячне тепло може бути відтермінованою. Тепло повільно проникає в глибші шари, і через це можуть активуватися нові процеси випаровування або раптові викиди матеріалу. Саме таку поведінку NOIRLab називає типовою для багатьох комет – інколи вони «відкладають» реакцію на нагрівання, а реакція проявляється вже після періоду найбільшої близькості до Сонця.
3I/ATLAS – третій відомий міжзоряний об’єкт після 1I/’Oumuamua і 2I/Borisov. Його виявили наприкінці червня, коли він мчав крізь Сонячну систему зі швидкістю близько 130 000 миль на годину (приблизно 210 000 км/год) по гіперболічній траєкторії, яка не дозволить повернутися сюди знову. Дослідники припускають, що це, ймовірно, найбільший і, можливо, найстаріший серед відкритих міжзоряних об’єктів; він демонструє великі, орієнтовані до Сонця струмені газу (джети) і явні ознаки «опромінення» – сліди впливу міжзоряного середовища протягом мільярдів років.
Крім названих двох попередників: 1I/’Oumuamua, виявлений у 2017 році, привернув увагу нетиповою формою та незвичною динамікою; 2I/Borisov, знайдений у 2019 році, одразу визнали справжньою кометою з типовим складом газів. Порівняння з ними допомагає науковцям зрозуміти походження й еволюцію 3I/ATLAS.
Хто і як стежить за кометою
За об’єктом спостерігають десятки наземних обсерваторій і космічних апаратів по всій Сонячній системі. Координація спостережень дозволяє уточнювати розміри, траєкторію та хімічний склад комети. Детальне вивчення таких міжзоряних гостей дає рідку можливість зазирнути в історію інших зоряних систем і з’ясувати, з чого складалися перші планетні утворення у нашій галактиці.
Астрономи напоготові: якщо 3I/ATLAS випустить нові потужні струмені або засяє сильніше, це вразить і любителів, і професіоналів науки, і дасть додаткові матеріали для дослідження природи міжзоряних тіл.
