Пацієнт із Мічигану помер від сказу після пересадки нирки: лікарі виявили вірус у зразках та пов’язують інфекцію з донорським органом, який, імовірно, був інфікований під час контакту з скунсом на фермерській ділянці в Айдахо.
Як розгорталися події
Чоловік із Мічигану отримав трансплантацію лівої нирки в одному з госпіталів Огайо. Через приблизно п’ять тижнів після операції в нього з’явилися тремтіння, слабкість у ногах, нетримання сечі та плутаність свідомості. За тиждень стан погіршився: піднялася температура, з’явилися проблеми з ковтанням і страх води – гідрофобія. Пацієнта госпіталізували; йому знадобилася штучна вентиляція легень. Менше ніж через тиждень після госпіталізації він помер.
Діагноз і лабораторні висновки
Лікарі запідозрили сказ і звернулися до Департаменту охорони здоров’я штату Огайо та Центрів із контролю і профілактики захворювань США (CDC). Клінічні зразки надіслали в CDC: дослідження виявили РНК вірусу сказу та антитіла до нього, що підтвердило інфекцію. Відомо, що коли симптоми сказу вже проявилися, ефективного лікування практично немає; у літературі наведено лише кілька поодиноких випадків виживання після симптоматичного розвитку хвороби.
Розслідування – як пов’язали випадки
Після підтвердження інфекції CDC разом зі штатними та місцевими службами розпочали перевірку донорського матеріалу. Донором виявився житель Айдахо. Сім’я повідомила, що наприкінці жовтня 2024 року на території їхньої сільської ділянки скунс підійшов до чоловіка, який тримав кошеня в госпбудівлі. Внаслідок сутички скунс знепритомнів, а донор отримав подряпину на гомілці, що кровоточила; він не вважав, що його вкусили.
Приблизно за п’ять тижнів після цього донор почав відчувати типові ознаки сказу: плутаність, утруднене ковтання, галюцинації та ригідність шиї. Він втратив свідомість, його реанімували та госпіталізували; за кілька днів його визнали мозково мертвим і відключили від апаратів підтримки життя. Початково медперсонал, який його лікував, не знав про подряпину від скунса й пов’язував симптоми з хронічними проблемами, але зразки, взяті під час перебування в лікарні, ретроспективно протестували на вірус і виявили позитивні результати. Біопсія правої нирки донора показала наявність вірусу; зліва матеріалу для дослідження було недостатньо.
Чому цей випадок рідкісний
За даними звіту, це був перший за близько 15 років випадок сказу, зареєстрований у Мічигані, і четвертий відомий випадок передавання сказу через трансплантат у США з 1978 року. Експерти наголошують: ризик передачі інфекцій через пересадку органів залишається низьким, а медзаклади мають численні протоколи для відбору донорів та тестування тканин. Проте цей ланцюжок подій показав, як непередбачена подія у далекому сільському районі може спричинити важкі наслідки в приймачі органа за сотні кілометрів.
Про сказ, скунсів і державні служби
Сказ – вірусне захворювання центральної нервової системи, що передається зазвичай через слину інфікованих тварин. У Північній Америці дикі скунси, лисиці, летючі миші та койоти є частими переносниками вірусу. Скунси – нічні звірі з характерним запахом; їхні ураження сказом можуть проявлятися нетиповою поведінкою, агресією або втручанням у людське середовище. Після потенційної експозиції, наприклад укусу чи глибокої подряпини, профілактика із введенням імуноглобуліну та вакцини практично завжди ефективна для запобігання розвитку хвороби, якщо її розпочати вчасно.
Що таке CDC і яку роль він відіграє
Centers for Disease Control and Prevention (CDC) – федеральна установа охорони здоров’я США зі штаб-квартирою в Атланті. CDC координує епіднагляд, лабораторні дослідження та розслідування спалахів, надає рекомендації щодо профілактики і контролю інфекцій, а також сприяє міжвідомчій взаємодії під час складних випадків, таких як підозра на трансмісивну інфекцію після трансплантації.
Коротка довідка про Айдахо та Мічиган
Айдахо – штат на північному заході США, відомий широкими сільськогосподарськими угіддями, віддаленими фермерськими господарствами та багатою фауною, яка іноді входить у контакти з людьми. Мічиган – штат у регіоні Великих Озер, з розгалуженою мережею медичних центрів, куди часто спрямовують пацієнтів для складних операцій, зокрема трансплантацій.
Медичні та етичні аспекти пересадок
Цей випадок підкреслює важливість ретельного збору анамнезу донорів, особливо щодо недавніх контактів з дикими тваринами або симптомів неврологічного походження. Служби трансплантації та лікарні застосовують стандарти скринінгу, однак деякі інкубаційні інфекції можуть виявлятися лише після того, як орган уже прижився в реципієнта. Системи повідомлення про підозри на інфекційні хвороби і швидка лабораторна діагностика залишаються критично важливими для мінімізації ризиків.
