Осінньо-зимовий період традиційно асоціюється зі зростанням захворюваності на застуду та грип. У цей час значно збільшується споживання одноразових паперових рушників та серветок. Багато хто, викидаючи використані засоби гігієни, не замислюється про їхнє подальше призначення, помилково відправляючи їх у контейнери для вторинної сировини. Це поширена помилка, яка має низку негативних наслідків як для навколишнього середовища, так і для здоров’я.
Правильне сортування
Вирішальним фактором у сортуванні паперових виробів є ступінь їхнього забруднення. Чисті, сухі паперові рушники, які використовувалися для витирання чистих поверхонь або рук без ознак хвороби, теоретично можуть бути придатними для переробки. Однак, більшість паперових рушників та серветок, що потрапляють у побут, забруднені жиром, харчовими рештками, побутовою хімією або, що особливо важливо під час сезону застуд, біологічними рідинами. Саме такі забруднені матеріали становлять проблему.
Для більшості випадків, коли паперові рушники чи серветки були використані для витирання поверхонь на кухні, видалення макіяжу, або для будь-яких інших побутових потреб, вони вже не підлягають переробці як макулатура. Їхнє місце – у контейнері для змішаних відходів, який призначений для того, що не може бути перероблено або компостовано. Це ж правило стосується й використаних паперових серветок, особливо тих, що містять біологічні виділення.
Причини забруднення
Основна причина, через яку використані паперові рушники та серветки не приймаються на переробку, – це їхнє забруднення. Папір, забруднений органічними речовинами – такими як жир, їжа, кров або слиз – стає непридатним для повторного циклу. Волокна целюлози, з яких складається папір, при контакті з рідинами та жирами втрачають свою структуру та якість. Це ускладнює їхній подальший поділ на окремі волокна та очищення, що є невід’ємним етапом у процесі виготовлення нової паперової продукції.
Окрім органічних забруднень, паперові рушники часто містять волокна інших матеріалів – наприклад, синтетичні домішки, які надають їм міцності та поглинаючої здатності. Ці домішки також унеможливлюють їхню переробку разом з чистою макулатурою, оскільки вони не розкладаються та не можуть бути відокремлені від целюлозних волокон.
Патогени та поширення
Під час сезону застуд та грипу використані паперові серветки та рушники часто містять значну кількість хвороботворних мікроорганізмів. До них належать:
- Риновіруси – найпоширеніша причина звичайної застуди. Ці віруси можуть зберігатися на поверхнях до декількох годин.
- Віруси грипу – здатні виживати на неживих поверхнях від кількох годин до доби, залежно від умов середовища.
- Коронавіруси – включаючи SARS-CoV-2, що спричиняє COVID-19. Їхня стійкість на різних поверхнях може варіюватися від кількох годин до днів.
- Бактерії – такі як Streptococcus pneumoniae або Haemophilus influenzae, що можуть викликати вторинні бактеріальні інфекції, також можуть бути присутні на використаних серветках.
Викидаючи такі забруднені засоби гігієни у контейнери для переробки, ми створюємо ризик поширення інфекції. Працівники сортувальних центрів, а також інші люди, які контактують зі сміттям, піддаються небезпеці зараження. Навіть якщо прямий контакт відсутній, мікроорганізми можуть поширюватися через повітря або забруднені поверхні у зоні сміттєзбору.
Вплив на переробку
Система переробки паперу розрахована на роботу з чистим, відсортованим матеріалом. Коли до макулатури потрапляють забруднені паперові рушники та серветки, це створює низку проблем:
- Забруднення партії. Одна забруднена серветка може зіпсувати значну партію чистої макулатури, роблячи її непридатною для переробки.
- Ускладнення процесу. Наявність неперероблюваних домішок вимагає додаткових етапів очищення, що збільшує витрати енергії, води та хімікатів.
- Зниження якості вторинної сировини. Волокна використаних рушників та серветок часто надто короткі та пошкоджені, щоб бути ефективно використаними у виробництві нового паперу високої якості.
Таким чином, спроба “сортувати” ці відходи разом з макулатурою не лише не сприяє сталому розвитку, але й може завдати шкоди вже наявним процесам переробки.
Небезпека для здоров’я
Неправильне сортування використаних засобів гігієни під час сезону застуд становить пряму загрозу для здоров’я. Це стосується не лише працівників сміттєзбірних та сортувальних підприємств, але й загалом мешканців. Мікроорганізми, що містяться на інфікованих серветках, можуть залишатися життєздатними протягом деякого часу, створюючи ризик передачі інфекції через контакт з забрудненими поверхнями або повітряно-крапельним шляхом у місцях накопичення відходів.
Крім того, забруднення вторинної сировини біологічними відходами збільшує загальний рівень антисанітарії, що сприяє розмноженню шкідників – гризунів та комах, які також є переносниками різноманітних збудників хвороб.
Практичні поради
Для ефективного та безпечного управління відходами, особливо у період підвищеної захворюваності, дотримуйтесь наступних рекомендацій:
- Використані паперові рушники та серветки, особливо ті, що контактували з біологічними рідинами (соплі, кров), слід викидати виключно у контейнер для змішаних (побутових) відходів.
- Завжди використовуйте сміттєві пакети та щільно їх зав’язуйте перед винесенням, щоб уникнути поширення мікробів та неприємних запахів.
- По можливості, зменшуйте споживання одноразових паперових виробів, обираючи багаторазові альтернативи там, де це доречно – наприклад, тканинні серветки для чистих поверхонь або особисті рушники для рук.
- Для витирання чистих поверхонь, які не контактували з їжею чи біологічними виділеннями, можна використовувати спеціальні багаторазові серветки з мікрофібри, що є екологічнішим варіантом.
Загальна гігієна
Окрім правильного сортування відходів, надзвичайно важливим є дотримання базових правил особистої гігієни, що дозволяє зменшити поширення вірусів та бактерій. Регулярне та ретельне миття рук з милом – це перший і найефективніший спосіб запобігання поширенню інфекцій. Мило, особливо антибактеріальне, руйнує ліпідну оболонку багатьох вірусів, зокрема вірусів грипу та коронавірусів, а також ефективно видаляє бактерії зі шкіри.
У випадку відсутності доступу до води та мила, варто використовувати антисептичні засоби для рук, що містять не менше 60% спирту. Такі засоби також ефективно знезаражують шкіру. Також важливим є провітрювання приміщень, що допомагає знизити концентрацію вірусних часток у повітрі, та використання ліктьового згину під час кашлю або чхання, а не долонь, аби запобігти їхньому поширенню на предмети повсякденного вжитку.
