11 грудня 2025 року в окрузі Пучен провінції Шеньсі вперше піднявся в небо Jui Tian – апарат, який у китайських повідомленнях називають першим у світі «материнським кораблем для дронів». Цей дистанційно керований реактивний літак може нести до 100 безпілотників і запускати їх уже в повітрі, щоб вражати віддалені цілі. Здатність піднімати вантаж понад 5 987 кг та розмах крил близько 25 м, на думку військового авіаційного аналітика Фу Цяншао, дає йому можливість перевозити більше озброєнь і обладнання, ніж сучасні винищувачі та бомбардувальники. На платформі передбачені місця кріплення для керованих ракет і бомб, а також сумісні точки підвіски для самих безпілотників.
Проєкт Jui Tian уперше був продемонстрований широкій публіці ще на авіавиставці в Чжухай наприкінці 2024 року. Чжухайська міжнародна авіаційно-космічна виставка – одна з найбільших подібних подій у регіоні, де країни й компанії показують нові зразки техніки та концепції. Тепер, коли відбувся перший політ, з’являється більше уявлень про те, як ця платформа може вплинути на оперативні можливості Китаю.
Можливі застосування та оперативні наслідки
Поєднання материнського літака та великої «армії» дронів дає нові сценарії: одночасні атаки з кількох напрямків, дистанційне вивантаження бойових або розвідувальних безпілотників на далекі рубежі та створення численних цілей для систем протиповітряної оборони супротивника. Для Китайської народно-визвольної армії це може стати ще одним засобом розширення досяжності повітряних операцій уздовж морських комунікацій та в океанській зоні, де Військово-морські сили Китаю вже розвивають свою присутність.
Водночас у найближчій перспективі Jui Tian може виконувати й менш конфронтаційні завдання: транспортувати важкі вантажі в важкодоступні райони, забезпечувати логістичну підтримку віддалених баз або надавати допомогу під час стихійних лих, коли необхідно швидко доставити обладнання та матеріали у райони зруйнованої інфраструктури.
Розвиток безпілотних авіаційних концепцій у Китаї
Jui Tian – лише одна ланка в ширшій стратегії розвитку безпілотної авіації. Літак дистанційно керується через супутниковий канал зв’язку і має ресурс польоту близько 12 годин, що дозволяє доставляти дрони чи інші вантажі на значні відстані. Поряд із цим у Китаї активно тестують кілька проєктів довшого радіусу дії, які можуть радикально змінити повітряний бій і протиповітряну оборону.
GJ-11 «Sharp Sword» і CH-7
GJ-11, відомий також під англійською назвою Sharp Sword, демонструється з 2018 року як безпілотний стелс-бомбардувальник. Його головна мета – проникнення в зони з потужним радарним покриттям і виконання ударних завдань з мінімальним ризиком для пілотованої авіації. Окрім GJ-11, Китай розвиває проєкт CH-7 – безпілотний високогірний стелс-розвідувальний літак, розрахований на експлуатацію в 2030-х роках. CH-7 позиціонують як платформу, здатну підтримувати операції як Військово-морських сил, так і Повітряних сил КНР, збираючи розвідувальні дані на великих відстанях і на значних висотах.
Інші безпілотні системи та міжвиди застосування
Окрім безпілотників у повітрі, Пекін демонстрував також підводні автономні системи, спроєктовані для уникнення виявлення сонаром. Така багатовидова парадигма – коли повітряні, надводні та підводні безпілотні платформи працюють як єдина система – може значно ускладнити завдання противника щодо виявлення, відсічі й протидії.
Загалом поява Jui Tian і розвиток супутніх проєктів свідчать про прагнення Китаю відточувати можливості автономних і дистанційно керованих систем як для ведення бойових дій на великих відстанях, так і для посилення логістики та цивільної допомоги в екстремальних умовах. Наскільки такі платформи змінять баланс сил у регіоні та поза ним – залежатиме від темпів їхнього впровадження, технічної надійності й протидії з боку систем протиповітряної та протикорабельної оборони інших держав.
