Безпрецедентний скарб скам’янілих слідів динозаврів та їхніх плавальних доріжок нещодавно виявили вчені у національному парку, що розташований у центральній частині Болівії. Ця дивовижна знахідка, за своєю кількістю, є наймасштабнішою серед усіх коли-небудь задокументованих єдиних ділянок у світі, пропонуючи надзвичайний погляд на прадавній світ цих доісторичних велетнів. Розташування доріжок свідчить про те, що колись тут пролягала стародавня берегова лінія, з хвилястими відмітинами, що тягнуться поруч із відбитками у північно-західному – південно-східному напрямку, як зазначається у новому дослідженні.
Більшість відбитків належали тероподам – двоногим, трипалим динозаврам, що населяли Землю наприкінці крейдового періоду, який є завершальним етапом ери динозаврів, що тривав від 145 до 66 мільйонів років тому. Цей геологічний проміжок часу відзначився розквітом і подальшим масовим вимиранням цих гігантських рептилій. Окрім відмітин великих хижаків, дослідники також виявили численні сліди птахів, що дає ширше розуміння тогочасної фауни.
Наймасштабніша палеонтологічна знахідка
“На сьогодні це наймасштабніше зібрання слідів динозаврів, коли-небудь виявлене на одній території, – розповів Live Science у листі співавтор дослідження Джеремі МакЛарті, палеонтолог та доцент Південно-Західного адвентистського університету в Техасі. – Крім того, що тут збереглося найбільше доріжок динозаврів по всій планеті, ця область також містить рекордний обсяг плавальних відмітин”. Загалом пан МакЛарті разом зі своїми колегами задокументували 16 600 відбитків лап тероподів та 1 378 плавальних доріжок.
Ця величезна колекція скам’янілостей була знайдена на ділянці Каррерас Пампа, яка давно відома, але ніколи раніше не піддавалася належному дослідженню та документуванню. Каррерас Пампа простягається на площі 7 485 квадратних метрів у Національному парку Тороторо – справжній скарбниці Болівії, що славиться своїми каньйонами, печерами та, звісно, щедрими палеонтологічними знахідками. Перший етап роботи включав ретельне прибирання території від сміття за допомогою віників, усунення каменів та видалення осадових порід у місцях, де існувала велика ймовірність виявити додаткові відбитки.
Науковці виявили надзвичайне розмаїття форм та розмірів слідів, що свідчить про те, що вздовж давнього узбережжя мандрували численні види хижих динозаврів. Декілька відбитків мали довжину менше ніж 10 сантиметрів, що є рідкісним явищем у палеонтологічному літописі. Дослідники припускають, що ці дрібні відбитки могли бути залишені або невеликими видами тероподів, як-от целофізис – граційний хижак крейдового періоду, або ж належати молодим особинам більших видів. Найбільші сліди перевищували 30 сантиметрів у довжину, і команда вважає, що їх могли залишити середньорозмірні тероподи, такі як дилофозавр, відомий своїми характерними гребенями на голові, або алозавр – один з найпоширеніших хижаків пізньої юри. Водночас, великі тероподи, на кшталт гігантського тиранозавра рекса або аргентинського гіганотозавра, зазвичай залишали відбитки завдовжки понад 40 сантиметрів.
Поведінка та сліди стародавніх мешканців
Унікальність Каррерас Пампа полягає у тому, що відбитки дозволяють розпізнати різні поведінкові аспекти динозаврів – від звичайної ходьби та бігу до плавання, волочіння хвоста і навіть різких поворотів. “Ця місцевість зберегла докази кількох типів незвично збережених локомоторних моделей поведінки, а також містить одну з найбільших кількостей слідів хвостів динозаврів у всьому світі”, – наголосив МакЛарті.
Плавальні доріжки, за словами вченого, представляють собою прямі або у формі коми борозни, які часто мають одну або дві подібні, але менші борозни поруч. Головна борозна утворювалася, коли тероподи дряпали осад на дні водойми середнім пальцем, тоді як менші борозни – від інших пальців. На відміну від інших ділянок, де збереглися лише окремі плавальні сліди динозаврів, Каррерас Пампа демонструє чергування лівих і правих відбитків, що є рідкісним явищем.
Величезна кількість відмітин свідчить про те, що Каррерас Пампа була своєрідним доісторичним автобаном, а паралельна орієнтація деяких доріжок припускає, що частина динозаврів пересувалася групами, можливо, у пошуках їжі або для захисту. Болівія давно відома як значне місце для дослідження слідів динозаврів. “Наступна за кількістю відбитків ділянка також знаходиться в Болівії”, – зауважив МакЛарті. Мова йде про Каль Орк’о – це місце розташоване в діючому кар’єрі, де сліди динозаврів представлені майже вертикальною стіною, вона є довгою та вузькою. Натомість, ділянка Каррерас Пампа розкинулася на значно ширшій території, надаючи науковцям ще більше простору для досліджень та нових відкриттів.
