Близько 6 200 років тому підліток вижив після жорстокого нападу лева на території сучасної Болгарії, однак наскрізні отвори в його черепі свідчать про тяжке пошкодження мозку, виявили вчені. За оцінкою, юнакові було 16-18 років: сліди на кістках вказують, що хижак збив його на землю та кілька разів вкусив у голову. Дослідження опубліковане 30 листопада 2025 року в журналі Journal of Archaeological Science: Reports.
Як встановлювали причину поранень
Дослідники зіставили рани на черепі з відбитками зубів різних великих хижаків, що зберігаються в колекції Національного музею природничих наук Болгарської академії наук. Для порівняння вони використовували черепи левів і ведмедів та спеціальні відбитки, які показали, що розмір, форма, глибина та відстань між дефектами відповідають укусам дуже великого хижака – найімовірніше лева. Керівниця дослідження Надежда Карастойанова, археозоологиня з NMNH-BAS, відзначила, що характер травм не відповідає ушкодженням від людської зброї або пошкодженням після смерті.
Археологічні дані також підтверджують присутність левів у Східній Європі в епоху міді (орієнтовно 4500-3500 р. до н.е.). На узбережжі Чорного моря знайдені кістки левів із слідами різання, що свідчить, що люди іноді розбирали їх на м’ясо або кісткові інструменти.
Травми, лікування та наслідки
На черепі підлітка виявили рани, які, ймовірно, пошкодили мізкові оболонки – тонкі структури, що захищають мозок. Одна з ран могла суттєво позначитися на цілісності мозкових тканин. Додаткові глибокі пошкодження зафіксовані на лівій руці та ногах, ймовірно зачепили м’язи та місця прикріплення сухожиль. Такі ушкодження могли сильно обмежити рухливість і зробити неможливими фізичну працю, зокрема сільськогосподарську діяльність.
Незважаючи на тяжкість ран, кістки показують початкові ознаки загоєння – приблизно на другий або третій місяць після травм. Це дає підстави вважати, що постраждалого доглядали члени спільноти. На поселеннях поблизу Козаревої Могили археологи вже раніше знаходили докази лікувальних і навіть хірургічних втручань у черепи, що свідчить про певні знання про лікування травм і хвороб у цього населення.
Поховання і ставлення спільноти
Юнака поховали поблизу неолітичного поселення, відомого як Козарева Могила (у перекладі – «Коза́ча могила»), на сході Болгарії. Він лежав у зігнутому положенні з руками перед обличчям; зріст оцінюють приблизно в 175 см. Поруч із скелетом не виявили жодних предметів, а саме поховання розташоване глибше, ніж інші на цьому некрополі. Це інтерпретували як ознаку низького соціального становища або страху, що виник у спільноти через його понівечений вигляд чи поведінку після нападу.
Дослідники припускають, що його поранення й зовнішні рубці могли суттєво змінити зовнішність і моторні можливості, а також викликати зміни в соціальних стосунках: люди могли боятися чи уникати його ще за життя, а після смерті на нього дивилися як на «неординарного та небезпечного» померлого, тому тіло заклали глибше.
Короткі довідки
Лев у Європі
У давнину кілька підвидів левів мешкали поза Африкою – в Азії й частково в Європі. Археологічні свідчення показують, що великі котячі траплялися на Балканах у мідному столітті, а сліди різання на їхніх кістках інформують про людське втручання.
Козарева Могила
Козарева Могила – поселення пізнього енеоліту/початку доби міді на східному узбережжі Болгарії. Місце відоме знахідками черепних артефактів і свідченнями практик, пов’язаних із лікуванням або модифікацією черепа, що дозволяє робити висновки про наявність елементарних медичних прийомів у місцевого населення.
Мізкові оболонки (менінги)
Менінги – це три тонкі шари тканин, які вкривають мозок і спинний мозок, виконують захисну та бар’єрну функції. Пошкодження менінг може призвести до крововиливу, інфекції або тривалої дисфункції нервової системи.
Національний музей природничих наук Болгарської академії наук
NMNH-BAS – провідна болгарська наукова установа, що зберігає природничі колекції, зокрема кісткові матеріали диких тварин і людей, які служать базою для палеоекологічних, археологічних та антропологічних досліджень.
