Галактичний комета 3I/ATLAS, справжня зірка серед небесних тіл, покидає Сонячну систему назавжди, але не раніше, ніж космічні “папараці” із земних космічних агентств зроблять її найчіткіші знімки. Відкритий наприкінці червня та підтверджений як третій відомий міжзоряний об’єкт у липні, 3I/ATLAS провів останні кілька місяців, стрімко рухаючись крізь внутрішню частину Сонячної системи зі швидкістю приблизно 210 000 км/год. Варто зазначити, що міжзоряні об’єкти – це небесні тіла, що походять з-за меж нашої Сонячної системи, несучи із собою унікальні підказки про інші зоряні регіони. Ця величезна, вивергаюча струмені газу та пилу “сніжка” максимально наблизилася до Марса та Сонця у жовтні, а 19 грудня на неї очікує найближча зустріч із Землею. Тоді відстань до неї становитиме близько 270 мільйонів кілометрів – майже вдвічі більше за відстань між нашою планетою та Сонцем.
Поки комета мчить до цієї астрономічної віхи, космічні апарати, якими керують Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США (NASA) та Європейське космічне агентство (ESA), отримують якомога більше детальних спостережень. Обидві організації – провідні світові установи, що стоять на передовій космічних досліджень – цього тижня поділилися новими зображеннями комети, що підтверджують: її недавній проліт повз Сонце зробив її надзвичайно яскравою та активною, оскільки вона вивергає великі об’єми сублімованого газу та пилу у простір.
Hubble знову в дії
У четвер, 4 грудня, NASA оприлюднило найновіше зображення 3I/ATLAS, зроблене космічним телескопом Hubble. Цей телескоп, названий на честь видатного астронома Едвіна Габбла, протягом десятиліть є незмінним оком людства, зазираючи у найвіддаленіші куточки космосу та розкриваючи його дивовижні таємниці. На знімку Hubble яскрава біла цятка в центрі демонструє ядро комети – її основне тіло – та ко́му, що є яскравою оболонкою з газу та пилу, яка огортає комету перед тим, як сформуватися у її хвіст. На задньому плані зірки витягнулися у довгі смуги, оскільки камера Hubble була сфокусована на швидкорухомій кометі.
Комети зазвичай стають яскравішими, коли наближаються до Сонця, адже лід у них нагрівається та сублімується – перетворюється з твердого стану одразу на газ. Сонячне випромінювання виштовхує цей газ, формуючи хвіст, що тягнеться від Сонця. Водночас найтепліша, звернена до Сонця сторона комети може вивергати струмені газу та пилу, спрямовані до нашої зірки. Обидві ці особливості ледь помітні на новому зображенні Hubble.
NASA зробило цей знімок 30 листопада, коли Hubble перебував на відстані близько 286 мільйонів кілометрів від комети. Це значно ближче, ніж коли Hubble вперше зафіксував комету наприкінці липня. Хоча той перший огляд показав лише розмите синє зображення, він дозволив науковцям визначити розмір 3I/ATLAS – від 440 метрів до 5,6 кілометрів завширшки, що, ймовірно, робить її найбільшим міжзоряним об’єктом, що спостерігався досі. Нові дані з цього зображення, включаючи деталі складу коми, ще не оприлюднені, але, швидше за все, незабаром з’являться.
ESA отримує дані з “Juice”
Того ж четверга, ESA поділилася своїм останнім поглядом на комету, зробленим орбітальним апаратом «Juice» (Jupiter Icy Moons Explorer – Дослідник Крижаних Місяців Юпітера). Це місія Європейського космічного агентства, основне призначення якої – вивчення газового гіганта Юпітера та трьох його найбільших крижаних супутників – Європи, Ганімеда та Каллісто – у пошуках ознак можливого життя або умов для нього. «Juice» зробив знімок 2 листопада, лише через кілька днів після близького проходження 3I/ATLAS повз Сонце.
Розташований ще ближче до своєї цілі, ніж Hubble – лише за 66 мільйонів кілометрів – «Juice» показує нам комету, переповнену активністю. “Ми не лише чітко бачимо сяючий ореол газу, що оточує комету, відомий як її ко́ма, ми також помічаємо натяк на два хвости”, – йдеться у заяві представника ESA. “Плазмовий хвіст комети – що складається з електрично зарядженого газу – тягнеться до верхньої частини кадру. Ми також можемо розгледіти ледь помітний пиловий хвіст – що складається з крихітних твердих частинок – який тягнеться до нижньої лівої частини кадру”.
Земля готується до зустрічі
«Juice» спостерігав 3I/ATLAS за допомогою п’яти наукових приладів протягом двох днів. Однак, крім цього попереднього зображення, ми ще не знаємо, що саме побачили ці інструменти; повний набір даних не досягне Землі до кінця лютого 2026 року, за даними ESA. Це пов’язано з тим, що «Juice» наразі використовує свою основну антену як тепловий щит, щоб захистити її під час близького проходження повз Сонце, і покладається на свою меншу, менш ефективну антену для передачі спостережень.
Хоча з нових зображень NASA та ESA можна дізнатися небагато без повного набору наукових даних, це добре нагадування, що дослідження космосу приносить несподівані плоди. Hubble та «Juice» – серед десятка космічних апаратів, які спостерігали за 3I/ATLAS з різних точок Сонячної системи, включаючи марсоходи, сонячні орбітальні апарати, пристрої для відстеження астероїдів та космічні телескопи, які ніколи не призначалися для спостереження за кометами.
І це ще не все: оскільки 3I/ATLAS наближається до Землі, космічний телескоп Джеймса Вебба, наступник Hubble, оптимізований для інфрачервоного діапазону та відомий своїми надзвичайними можливостями, знову погляне на нього, а незліченна кількість наукових обсерваторій та астрономів-аматорів також матимуть шанс спостерігати за ним. Коли йдеться про таємничого прибульця з невідомих частин космосу, кожне спостереження має суттєве значення.
