«Мейфлауер», «Конституція», «Титанік», «Бісмарк» – усі ці назви належать до легендарних кораблів. Суден, що змінили хід історії, які породили міфи та історії, набагато масштабніші за їхні вітрила, димові труби чи гармати. Проте, здебільшого, це були окремі судна – одна назва, один корабель. Назва ж «USS Enterprise» (Ю-Ес-Ес Ентерпрайз) сягає значно далі. Так, існували окремі кораблі під назвою Enterprise, як-от прославлений «Big E» часів Другої світової війни, що самі по собі є легендами. Але для Америки та її Військово-морських сил Enterprise – це не просто один корабель; це цілий родовід суден, що тягнеться від заснування країни, крізь десятиліття військово-морської історії, і незабаром – у наступне покоління морської війни.
Фактично, назва Enterprise стала настільки знаковою, що згодом вийшла за межі суто океанських військових суден. У 60-х та 70-х роках назва Enterprise повністю полишила межі планети Земля, ставши частиною як науково-фантастичних легенд, так і історії NASA. Але чому Військово-морські сили США продовжують використовувати назву Enterprise? Це пов’язано з давньою військово-морською традицією передавати прославлені назви кораблів кільком суднам, щоб створити безперервну спадщину та вшанувати історичні звершення цих кораблів. І USS Enterprise, мабуть, є найвизначнішим прикладом цього.
Героїчний родовід
Слово ‘enterprise’ в англійській мові означає складну місію або починання, а також готовність до сміливих дій – поняття, глибоко пов’язані з Америкою та її заснуванням. Проте, що досить символічно, перший американський корабель під назвою Enterprise спочатку належав британцям, перш ніж його захопив Бенедикт Арнольд у 1775 році. Бенедикт Арнольд – постать неоднозначна в американській історії: він був генералом Континентальної армії під час Війни за незалежність США, але згодом став зрадником, перейшовши на бік британців. Хотілося б уявити, якби він міг побачити судна, що носили б це ім’я понад 200 років потому. Але задовго до цього існували ранні версії Enterprise, переважно шхуни, які плавали протягом 18-го та 19-го століть. І в якийсь момент під час Першої світової війни назва Enterprise навіть використовувалася для моторного патрульного човна довжиною приблизно 20 метрів.
Саме в 1936 році, із запуском авіаносця USS Enterprise (CV-6) класу «Йорктаун», легенда дійсно набула своїх сучасних обрисів. Авіаносці класу «Йорктаун» були одними з визначальних суден Військово-морських сил США під час Другої світової війни – глобального конфлікту, що охопив більшість країн світу і мав величезний вплив на світову історію. Так званий «Big E» став одним із найвідоміших військових кораблів усіх часів, прослуживши протягом усієї Другої світової війни та ставши єдиним авіаносцем класу «Йорктаун», який пережив усі бойові дії. Після своєї блискучої військової служби Enterprise був виведений з експлуатації після закінчення війни. Його утилізували до 1960 року.
Наступна ітерація авіаносця Enterprise, хоча й не мала героїзму безпосередніх бойових дій свого попередника, була зрештою не менш важливою. Введений в експлуатацію в 1961 році, цей USS Enterprise (CVN-65) був тезкою свого класу та першим в Америці авіаносцем з ядерною силовою установкою. Це стало революційним кроком, оскільки ядерна енергія дозволяла суднам працювати набагато довше без дозаправки паливом, що значно розширювало їхні можливості та глобальний радіус дії. Таким чином, CVN-65 підняв Військово-морські сили США на новий рівень бойової потужності та глобального охоплення. Авіаносець CVN-65 служив понад 50 років, перш ніж був виведений з експлуатації в 2017 році.
Історія Enterprise сягає за межі океану
Будь-хто, хто знайомий з американською космічною програмою або дивився епізод культового серіалу «Зоряний шлях» (Star Trek), знає, що назва USS Enterprise сягає далеко за межі океану та Військово-морських сил США. Джин Родденберрі – американський сценарист, продюсер і творець «Зоряного шляху», який сам служив у Другій світовій війні та був добре знайомий з її визначними кораблями. Він був настільки натхненний авіаносцем USS Enterprise з ядерною силовою установкою (CVN-65), що використав цю назву для зоряного корабля у своєму телевізійному шоу. Серіал «Зоряний шлях» став надзвичайно впливовим явищем у світовій культурі, сформувавши цілий жанр наукової фантастики. Космічний Enterprise став одним із найупізнаваніших космічних кораблів в історії наукової фантастики – і він також пройшов власну екранну еволюцію, так само як і реальні кораблі.
Історія стає ще цікавішою. У середині 1970-х років, коли NASA – Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору – почало розгортати свою програму космічних шатлів, яка мала на меті створити багаторазові космічні апарати для транспортування екіпажів і вантажів на орбіту, кампанія фанатів «Зоряного шляху» вимагала, щоб назва Enterprise була використана для шатла. І саме це й сталося. Хоча шатл Enterprise був випробувальним апаратом, який ніколи не літав у космос, як його розробка, так і його культурний вплив були визначальними для подальшої програми шатлів NASA. Це також захопливий цикл: реальний авіаносець надихнув назву вигаданого зоряного корабля, яка потім надихнула назву реального космічного шатла.
Минуло майже десятиліття з моменту виведення з експлуатації останнього авіаносця USS Enterprise, але ця спадщина продовжуватиметься. Сучасний авіаносець Enterprise (CVN-80) класу «Джеральд Р. Форд» наразі будується. Кораблі класу «Джеральд Р. Форд» є найновішим і найпередовішим поколінням авіаносців Військово-морських сил США, що втілюють новітні технології та інженерні рішення. Цей новий Enterprise, ймовірно, вийде в море у 2030 році, продовжуючи легенду про Enterprise протягом усього 21-го століття.
