Троє китайських астронавтів, або тайконавтів, несподівано опинилися у полоні космічного простору. Їхня капсула для повернення на Землю, як підозрюється, була пошкоджена фрагментом космічного сміття за кілька годин до запланованого відстикування. Наразі офіційні особи ретельно розслідують обставини події, проте деталі щодо масштабу ушкоджень або дати повернення екіпажу на рідну планету залишаються невідомими.
Екіпаж “Шеньчжоу-20” – Ван Цзе, Чень Чжунжуй та Чень Дун – оселився на борту китайської орбітальної станції “Тяньгун” ще 24 квітня. Ця сучасна космічна лабораторія, що є частиною амбітної китайської програми “Тяньгун” з довгострокових пілотованих польотів, функціонує на низькій навколоземній орбіті і зводиться поступово з 2021 року. Їхнє повернення на Землю було призначене на середу, 5 листопада, після успішної передачі вахти новому екіпажу “Шеньчжоу-21”, який прибув на станцію напередодні Гелловіну, 31 жовтня. Однак, рано вранці тієї ж середи, близько 10:30 за місцевим часом, представники Китайського агентства пілотованих космічних польотів (CMSA) оголосили про відстрочку повернення астронавтів. Ця заява з’явилася на популярній китайській соціальній платформі Weibo – мікроблоговому сервісі, що дозволяє мільйонам користувачів ділитися інформацією.
Причини та наслідки відстрочки
Офіційною причиною затримки, згідно з перекладеною заявою CMSA, стало припущення про зіткнення капсули з “дрібним космічним сміттям”. Агентство повідомило, що наразі проводиться “аналіз впливу та оцінка ризиків” для гарантування безпеки та здоров’я всіх шести тайконавтів, які нині перебувають на борту станції. Жодних інших подробиць поки що не оприлюднено.
Потенційно пошкоджений космічний апарат, ймовірно, досі пристикований до станції “Тяньгун”, де він залишався з моменту доставки екіпажу “Шеньчжоу-20” у квітні. За даними Ars Technica, він складається з трьох окремих секцій: модуля живлення та двигунів, житлового відсіку для екіпажу та модуля повернення, оснащеного парашутною системою.
Якщо будь-яка з цих секцій буде визнана небезпечною для використання, космічний апарат, швидше за все, буде від’єднаний та повернений на Землю без астронавтів. У такому разі, згідно з інструкціями CNSA, екіпаж “Шеньчжоу-20” повернеться на Землю на борту модуля “Шеньчжоу-21”, який, своєю чергою, буде замінений іншим резервним космічним кораблем, що постійно знаходиться в готовності CMSA.
Новий рекорд та сумні прецеденти
Під час цієї місії командир “Шеньчжоу-20” Чень Дун уже встановив новий рекорд за сумарною кількістю днів, проведених у космосі китайським астронавтом – він провів на орбіті понад 400 днів. Ця вимушена затримка тепер ще більше збільшить його досягнення. Для порівняння, поточний світовий рекорд за кількістю днів, проведених у космосі (не послідовно), належить російському космонавту Олегу Кононенку, який накопичив 1111 днів на орбіті.
Ситуація з Чень Дуном має тривожні паралелі з долею астронавта NASA Френка Рубіо. У вересні 2023 року Рубіо мимоволі побив рекорд за найтривалішим космічним польотом для американця (371 день) після того, як його модуль повернення був безповоротно пошкоджений ударом метеороїда під час стикування з Міжнародною космічною станцією (МКС). МКС – це міжнародний проект, у якому беруть участь п’ять космічних агентств, що є найбільшою штучною спорудою на навколоземній орбіті та постійно населена з 2000 року.
У березні астронавти NASA Бутч Вілмор і Суні Вільямс також опинилися в центрі уваги, коли повернулися на Землю через дев’ять місяців після початку їхньої початкової тижневої місії. Подовжене перебування пари на борту МКС стало результатом численних технічних несправностей їхньої капсули Boeing Starliner.
Зростаюча загроза космічного сміття
Це не вперше, коли китайська космічна станція стикається з проблемою космічного сміття. У 2023 році одна з її сонячних панелей також була пошкоджена уламками, що призвело до часткового відключення електроенергії. Внаслідок цього під час недавніх виходів у відкритий космос до зовнішніх частин станції було додано додатковий захист.
Міжнародна космічна станція також вразлива до космічного сміття і мусить постійно змінювати свою траєкторію, щоб уникати зіткнень з великими фрагментами уламків. Частини космічної станції, такі як роботизована рука Canadarm2, з роками зазнавали пошкоджень від зіткнень з меншими уламками.
Кількість космічного сміття, що обертається навколо Землі, стрімко зростає, прямо пропорційно збільшенню кількості космічних апаратів на нашій планеті. Деякі експерти занепокоєні, що якщо ця тенденція продовжиться, ми можемо досягти точки неповернення, де ланцюгова реакція зіткнень унеможливить використання низької навколоземної орбіти. Цей гіпотетичний сценарій відомий як “синдром Кесслера” – явище, коли надмірна кількість об’єктів на орбіті призводить до неконтрольованої серії зіткнень, генеруючи ще більше уламків. Тим часом національні космічні агентства та приватні компанії активно випробовують різноманітні стратегії зменшення кількості космічного сміття.
