Три китайські тайконавти здійснили успішне прибуття на Землю після вимушеного подовження своєї місії на борту орбітального комплексу “Тяньгун”. Цей незапланований епізод стався через ймовірне зіткнення їхнього первісного модуля для повернення із космічним сміттям, що залишило екіпаж у становищі невизначеності на висоті сотень кілометрів над планетою.
Чен Дон, Ван Цзе та Чень Чжунжуй – учасники експедиції “Шеньчжоу-20” – покинули космічний комплекс у спеціальній капсулі та здійснили м’яку посадку в Автономному районі Внутрішня Монголія, що розташований на півночі Китаю, в п’ятницю, 14 листопада. Цю визначну подію оперативно висвітлило китайське державне інформаційне агентство “Сіньхуа”. Внутрішня Монголія, обширний та переважно малонаселений регіон, часто слугує місцем приземлення для китайських космічних апаратів завдяки своїй великій площі та віддаленості, що забезпечує безпеку операцій.
Команда провела 204 дні в навколоземному просторі, встановивши новий рубіж тривалості перебування для китайських дослідників космосу. Тайконавти – це термін, яким позначають китайських космонавтів, так само як астронавти – для американців та європейців, а космонавти – для росіян. Це тріо розпочало своє незвичайне перебування на станції “Тяньгун” – назва якої з мандаринської перекладається як “Небесний палац” – ще у квітні. “Тяньгун” є амбітним проєктом Китаю, що підкреслює його зростаючі можливості у освоєнні космосу. Вони мали повернутися на Землю 5 листопада, але були вимушені подовжити свою зоряну одіссею, оскільки їхній первісний модуль для повернення зазнав пошкодження від невідомого об’єкта, який, на думку фахівців, є фрагментом космічного брухту, буквально за кілька годин до запланованого старту на Землю.
За кілька днів до успішного повернення, представники Китайського агентства з пілотованих космічних польотів (CMSA) повідомляли про ретельні випробування резервної капсули, аби доставити застряглих тайконавтів додому. Зрештою, екіпаж “Шеньчжоу-20” приземлився у поверненій капсулі від космічного корабля “Шеньчжоу-21”, який, власне, доставив на станцію їхню змінну команду. Місії “Шеньчжоу” є серією китайських пілотованих космічних польотів, що демонструють стрімкий розвиток космічної програми країни.
Космічний апарат “Шеньчжоу-21” відстикувався від станції “Тяньгун” у п’ятницю об 11:14 за пекінським часом (13 листопада о 22:14 за східним часом США). Далі, капсула з тайконавтами відділилася від орбітального модуля “Шеньчжоу-21” о 14:49 за пекінським часом, після чого здійснила посадку на планету о 16:40 за пекінським часом.
Все ще залишається деяка невизначеність щодо точного характеру події, яка спіткала первісну капсулу повернення. Проте, незворотна реальність полягає в тому, що об’єм космічного сміття, що кружляє довкола Землі, невпинно зростає. Це включає в себе відпрацьовані ступені ракет, супутники, що вийшли з ладу, та інші залишки космічної діяльності, які засмічують навколоземний простір і багаторазово підвищують ризик зіткнень з пілотованими космічними кораблями та іншими цінними космічними апаратами.
За повідомленнями агентства “Сіньхуа”, члени експедиції “Шеньчжоу-20” почуваються добре після свого насиченого пригодами перебування. Хоча їхні 204 дні на орбіті є визначним досягненням для китайських екіпажів, це далеко не найтриваліший період, який людина провела у безперервному космічному польоті.
Історія та рекорди людства в космосі
Наприклад, астронавти НАСА Бутч Вілмор та Суніта Вільямс відомі тим, що провели на Міжнародній космічній станції (МКС) 286 діб поспіль у період з 2024 по 2025 роки. МКС – це міжнародна дослідницька станція, що постійно знаходиться на навколоземній орбіті та є прикладом глобальної співпраці у космічних дослідженнях. Їхня місія була подовжена через несправності космічного корабля “Старлайнер” компанії Boeing, який повернувся на Землю без пасажирів. Boeing “Старлайнер” – це пілотований космічний апарат, розроблений для комерційних перевезень екіпажів на МКС. Зрештою, цих астронавтів доставив додому апарат компанії SpaceX, ще одного приватного космічного гіганта, через 272 дні після їхнього початкового графіку повернення.
Американський астронавт Френк Рубіо встановив свій національний рекорд, випадково провівши 371 день на МКС між 2022 та 2023 роками. Його перебування було незаплановано подовжено через пошкодження його корабля “Союз”.
Абсолютний світовий рекорд – або, краще сказати, позаземний рекорд – за найдовший безперервний час, проведений у космосі, належить космонавту Валерію Полякову. Він працював на колишній радянській космічній станції “Мир” протягом 437 днів – з 1994 по 1995 рік. “Мир” була першою модульною космічною станцією, що відіграла епохальну роль у розвитку міжнародного співробітництва та довготривалих космічних польотів.
Вплив космосу на здоров’я людини
Тривале перебування у невагомості може мати різноманітні фізіологічні наслідки для організму людини. Серед них – зменшення щільності кісток, атрофія м’язів, ослаблення імунної системи та вплив космічної радіації. Ці фактори вимагають від астронавтів суворого дотримання програм фізичної підготовки та спеціального харчування. Однак, більшість цих змін в організмі зазвичай повертаються до норми протягом шести місяців після повернення на Землю. Водночас, дослідникам ще належить багато дізнатися про всі нюанси того, як космічні мандри впливають на людське здоров’я в довгостроковій перспективі. Це поле для активних наукових розвідок та відкриттів, що є важливою частиною підготовки до майбутніх міжпланетних експедицій.
