Сучасний судово-медичний аналіз скелета, що пролежав у землі 750 років, розкрив моторошні подробиці вбивства угорського герцога, здійсненого щонайменше трьома нападниками. Бела, герцог Мачви, зазнав понад два десятки ударів холодною зброєю, зокрема шаблею та довгим мечем, як свідчить недавнє дослідження. Мартін Траутманн, остеоархеолог з Гельсінського університету та співавтор праці, пояснив, що вчені змогли відтворити послідовність ударів, ґрунтуючись на їхньому перекритті та типовій реакції тіла, а також на тому, які частини тіла були відкриті для наступних поранень.
Наукова група зафіксувала 26 ушкоджень, отриманих приблизно під час смерті – дев’ять на черепі та сімнадцять на інших кістках. Це дослідження опубліковано у лютневому випуску журналу “Forensic Science International: Genetics” за 2026 рік.
Таємниця Маргітського острова
Виявлення причини смерті Бели – лише один з аспектів заплутаної середньовічної кримінальної історії. Під час археологічних розкопок у 1915 році на Маргітському острові, що розташований на річці Дунай поблизу Будапешта, у домініканському монастирі XIII століття були знайдені останки молодого чоловіка. Маргітський острів – мальовнича оаза спокою в центрі Будапешта, названа на честь святої Маргіт, доньки короля Бели IV. Здавна він був домівкою для різних чернечих орденів, зокрема домініканців, чиї монастирі часто служили місцями спочинку для представників шляхти.
З огляду на місце поховання та ознаки травматичних ушкоджень кісток, припускали, що останки належали саме Белі – онуку угорського короля Бели IV, який народився близько 1243 року. Історичні записи свідчать, що його вбили у 1272 році. За цими даними, понівечені останки Бели зібрали його сестра Маргіт та племінниця Ержебет, після чого поховали у монастирі. Початкове вивчення кістяка виявило численні порізи від мечів та травми черепа, проте кістки зникли під час Другої світової війни.
У 2018 році останки знову знайшли – у дерев’яній скрині в Угорському музеї природничої історії. Однак не було цілковитої впевненості, чи справді ці кістки належать герцогу Белі. Тому Тамаш Гайду, археолог з Університету імені Етвеша Лоранда в Угорщині та провідний автор нового дослідження, разом з колегами вирішив розгадати цю загадку.
Радіовуглецеве датування та ДНК
Аналіз одразу ж зіткнувся з несподіванкою, коли радіовуглецеве датування дало результат, що передував народженню Бели. Метод радіовуглецевого датування дозволяє визначати вік органічних матеріалів за розпадом ізотопу вуглецю-14. Проте Гайду пояснив, що якщо Бела споживав значну кількість морепродуктів, як це було характерно для королівських осіб того часу, це могло спотворити дату. Цей феномен відомий як резервуарний ефект: морські організми поглинають стародавній вуглець з глибоководних шарів океану або зі старих карбонатів кальцію, через що їхній власний вуглець здається давнішим. Згодом цей старий вуглець так само впливає на кістки тих, хто споживає такі організми.
Новий аналіз мікрофосилій, виявлених у зубному камені молодої людини, показав, що він їв хліб і приготовану манну крупу, а також значну кількість тваринного білка, що було типово для представників знаті. Вчені також встановили, що він споживав чимало водних тварин, таких як риба. Врахування цього зсуву, зумовленого морським раціоном, дозволило скоригувати дату в межах потрібного історичного періоду.
Потім науковці порівняли ДНК скелета з ДНК двох родичів Бели: короля Бели III (правив у 1148-1196 роках) та Ладислава I (правив у 1040-1095 роках). Бела III був одним із наймогутніших правителів середньовічної Угорщини, тоді як Ладислав I, відомий як Святий Ладислав, був легендарним королем, що зміцнив християнство та територіальну цілісність держави. Це порівняння остаточно підтвердило, що давно втрачений скелет справді належав онуку короля Бели IV, і отже, молодим чоловіком був Бела, герцог Мачви.
Жорстока розправа
Ретельне вивчення скелета Бели виявило раніше невідомі деталі його кривавої смерті. Траутманн зазначив, що на руках герцога були оборонні поранення, що свідчить про відсутність у нього меча чи щита для відбиття ударів. Глибина порізів також підказує, що він не носив обладунків, що вказує на скоординоване, заздалегідь сплановане вбивство, яке мало бути дуже жорстоким.
“Напад, найімовірніше, розпочався з фронту, і перші удари припали на голову та верхню частину тіла”, – розповів Траутманн. Аналіз показав, що порізи були зроблені щонайменше двома різними видами зброї. “Це дозволяє стверджувати, що нападників було мінімум двоє, – пояснив Траутманн, – один з фронту з шаблею, інший – збоку з довгим мечем”.
Ймовірно, герцог похитнувся, отримав удар у бік, сильно впав, вдарившись головою об підлогу. “Скоріш за все, він був дуже приголомшений після цього удару і намагався відбити подальші напади руками й ногами, про що свідчать оборонні поранення”, – додав Траутманн. Один з нападників проколов герцога в спину, імовірно, паралізувавши його, а добили Белу численними ударами по голові.
Було значно більше поранень, ніж було необхідно для його загибелі. У судово-медичному контексті це відоме як надмірне насильство і вказує на подію, сповнену ворожих емоцій. Одна історична хроніка стверджувала, що Белу вбив інший знатний діяч – Генріх Кьосегі, та його прихильники. Бела і Кьосегі раніше були друзями, і Кьосегі навіть був наставником Бели, але ці стосунки розірвалися після програної битви, що загострило ситуацію. В той період ворогуючі угруповання знаті боролися за владу, і Бела, як претендент на трон, імовірно, розглядався як загроза, яку необхідно усунути. “Думаю, це було дуже особисте”, – резюмував Траутманн.
Елеонора Ґрем, судова експертка з Нортумбрійського університету в Ньюкаслі, Англія, яка не брала участі в дослідженні, переконана в ідентифікації, навіть попри те, що початкові результати радіовуглецевого датування не збігалися з тривалістю життя Бели. Вона зазначила, що “заяви, викладені у статті, здебільшого належним чином обґрунтовані та підтверджені науковими доказами, включно із судово-травматологічною оцінкою, яка вказує на надзвичайно насильницьку смерть і, схоже, узгоджується з історичними розповідями про кончину герцога”.
