Жінки, які припиняють вживання популярних препаратів для контролю ваги, таких як Оземпік, Вегові та Зепбаунд, перед зачаттям, можуть зіткнутися з певними непередбаченими викликами під час вагітності. Нові наукові відомості свідчать про ймовірні ризики, пов’язані з такою відмовою від медикаментів. Хоча використання цих засобів під час виношування дитини не рекомендоване, відмова від них може призвести до ускладнень, що потребують пильної уваги як з боку пацієнток, так і медиків.
Ці дані слід сприймати як раннє попередження, що вимагає ретельнішого дослідження. Про це повідомила докторка Жаклін Майя, дитячий ендокринолог та дослідник-лікар із Массачусетської загальної лікарні, яка вивчає вплив подій під час вагітності на здоров’я матері та дитини. Її наукова діяльність зосереджена на тому, як стан матері до та під час гестаційного періоду впливає на майбутнє покоління. Массачусетська загальна лікарня, розташована в Бостоні, штат Массачусетс, є одним із найстаріших і найавторитетніших закладів охорони здоров’я та дослідницьких центрів у Сполучених Штатах, відомим своєю тісною співпрацею з Гарвардською медичною школою.
Наразі, за словами доктора Майї, результати цієї праці є «сигналом для лікарів». Вона наголошує на необхідності уважного спостереження за пацієнтками, оскільки були виявлені деякі акушерські наслідки, які потребують постійного моніторингу.
Особливості групи, що потребує пильного вивчення
Лікарські засоби, такі як Оземпік, Вегові та Зепбаунд, належать до класу агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1). Вони впливають на регулювання маси тіла та покращення рівня цукру в крові за кількома механізмами. Серед них – уповільнення травлення та зміна сигналів голоду, що надходять до мозку. Ці препарати асоціюються з низкою сприятливих ефектів, включаючи зниження ймовірності серцевого нападу та формування небезпечних тромбів.
Однак дослідження на лабораторних тваринах – мишах та кроликах – вказують на те, що ці медикаменти можуть підвищувати загрозу вроджених вад, втрати вагітності та уповільнення росту плода. Саме тому сучасні рекомендації вказують на припинення вживання цих ліків до моменту зачаття. Ця рекомендація створює особливу ситуацію для жінок, які припиняють прийом ГПП-1 перед зачаттям, висуваючи питання про потенційні негативні наслідки такого кроку.
У загальній популяції пацієнтів, яким призначали ГПП-1, припинення їхнього прийому часто супроводжується повторним набиранням ваги та погіршенням пов’язаних показників, таких як артеріальний тиск, рівень холестерину та цукру в крові. Проте вплив цих явищ на гестаційний період залишається переважно не вивченим.
До цього часу лише одна наукова праця розглядала збільшення ваги під час вагітності після використання ГПП-1, і «лише кілька» вивчали взаємозв’язки між цими препаратами та іншими небажаними акушерськими наслідками. Про це написали епідеміологи Керрі Сеста, Дженніфер Гатчеон та Карі Йоганссон у своєму коментарі до нового дослідження. Їхня думка наголошує на актуальності та своєчасності проведеного аналізу.
Прагнучи заповнити цю інформаційну прогалину, дослідники здійснили ретроспективний аналіз сотень одноплідних вагітностей, що були зареєстровані в системі охорони здоров’я Mass General Brigham у період з 2016 по 2025 рік. Основна увага зосереджувалася на близько 450 вагітностях, під час яких жінки використовували ГПП-1 у проміжку від трьох років до 90 днів після зачаття. Приблизно половина пацієнток припинила прийом медикаментів протягом шести місяців до зачаття, близько 34% – раніше, а 17% – вже після зачаття.
Середній індекс маси тіла (ІМТ) цих матерів безпосередньо перед вагітністю становив близько 36, що класифікується як ожиріння. ІМТ – це показник, що допомагає оцінити співвідношення ваги та зросту людини, де цифра 36 вказує на значне перевищення нормальних показників. Дослідники порівняли цих жінок, які приймали ГПП-1, з матерями, котрі ніколи не вживали подібні медикаменти, але мали схожий ІМТ – близько 36 – перед вагітністю. Повний діапазон ІМТ в обох групах охоплював категорії від «здорової» ваги до «тяжкої форми ожиріння», причому співвідношення пацієнток у кожній категорії було подібним.
Аналіз виявив, що жінки, які приймали, а потім припинили прийом ГПП-1, мали підвищену імовірність передчасних пологів, гестаційного діабету та гіпертензивних розладів вагітності, таких як підвищений артеріальний тиск під час вагітності та прееклампсія. Гестаційний діабет – це форма діабету, яка розвивається під час вагітності, а прееклампсія – серйозне ускладнення, що характеризується високим кров’яним тиском та пошкодженням інших органів. Крім того, у групі, що приймала ГПП-1, спостерігалося більше набирання ваги під час гестаційного періоду – у середньому близько 13,7 кілограма, порівняно із середнім показником 10,5 кілограма в контрольній групі.
Особливо помітною була частка пацієнток у групі, яка раніше вживала ГПП-1, що мали «надмірне збільшення ваги під час вагітності». Цей стан асоціюється зі значними загрозами для здоров’я як матері, так і дитини. Згідно з рекомендаціями Національної академії медицини – незалежної некомерційної організації, що консультує США з питань охорони здоров’я – кількість ваги, яка вважається «надмірною», варіюється залежно від ІМТ жінки до зачаття. Приблизно 65% жінок у групі, що припинила прийом ГПП-1, мали «надмірне» набирання ваги, тоді як у контрольній групі цей показник становив 49%.
У межах групи, яка приймала ліки, час припинення вживання ГПП-1 не мав значного впливу на результати. «Ми очікували, ймовірно, більш виражених змін, але наші показники були досить схожими», – зазначила доктор Майя. Можливо, надмірне збільшення ваги спричинило інші спостережувані акушерські наслідки, але поточні дані не можуть остаточно це довести.
Відкриті питання
Одним із суттєвих обмежень аналізу стало те, що команда порівнювала жінок, які приймали ГПП-1, з особами зі схожою масою тіла, котрі ніколи не вживали цих ліків. Іншими словами, дослідники розглядали групу, яка раніше приймала медикаменти, лише після того, як вони вже зазнали впливу ГПП-1 і їхній ІМТ, ймовірно, був нижчим за початкову вагу до призначення препаратів. Цей аспект був відзначений авторами коментаря до дослідження.
У майбутньому науковці також мають намір враховувати вагу пацієнток до початку прийому ГПП-1 та знайти групу для порівняння зі співставними початковими показниками ІМТ. Ці дані, які вони активно збирають, допоможуть краще зрозуміти, чи існують якісь переваги від використання цих ліків для зниження ваги до зачаття, навіть якщо потім доводиться припиняти їхній прийом під час вагітності.
Автори коментаря додали, що деякі з нових результатів, здається, суперечать іншим науковим працям. Наприклад, окремі вивчення пов’язували вживання ГПП-1 зі зниженою загрозою гіпертензивних розладів вагітності. Проте це може бути пов’язано з тим, що попередні аналізи включали більшу частку пацієнток, яким ГПП-1 призначали для лікування діабету, тоді як нове дослідження більше зосереджувалося на жінках, які приймали ці медикаменти саме для боротьби з ожирінням.
Як і нове дослідження, ці попередні роботи порівнювали користувачів ГПП-1 з «жінками зі схожим ІМТ на початку вагітності, але без історії використання агоністів рецепторів ГПП-1», – додали автори коментаря. Це може бути поширеною практикою в наукових вивченнях через «недостатність даних» у базах про ІМТ пацієнтів до початку терапії та складність пов’язати ці дані з записами про призначення препаратів та вагітність.
Однак ці прогалини в даних лише підкреслюють необхідність вивчення цієї групи пацієнтів, оскільки наразі існує «обмежена або відсутня клінічна настанова» щодо використання ГПП-1 до зачаття. Нове дослідження, опубліковане у понеділок, 24 листопада, в журналі JAMA, починає заповнювати цю прогалину, але необхідні додаткові праці для повного розуміння переваг та недоліків цих медикаментів для людей, які планують зачаття.
«Критично важливо, щоб ми прагнули створити необхідні докази для інформування акушерської допомоги та керування рішеннями щодо початку лікування», – підсумували автори коментаря. Як це часто буває в дослідженнях медикаментів, початкові клінічні випробування ГПП-1 виключали осіб, які заявляли про намір зачати дитину. Проте ця група пацієнток все одно використовує ці ліки. «Саме так розгортаються наукові пошуки, – зазначила доктор Майя, – і потім, поступово, ми вступаємо в процес, відстоюючи інтереси цих вразливих груп, які не були включені до початкових досліджень».
