У світі, де кожен звук має значення, вчені здійснили дивовижне відкриття, виявивши раніше невідомий тип рику левів – так званий “проміжний рик”. Це кардинально змінює уявлення про вокалізацію цих величних хижаків, демонструючи значно більшу складність їхньої звукової комунікації, ніж вважалося раніше. Цей новий звук, коротший і нижчий за тоном порівняно з уже відомим, повноголосним левиним риком, завжди слідує за ним, доповнюючи звуковий арсенал африканського лева, що є важливим для дослідників.
Пан Джонатан Гроукотт, докторант з математики та статистики в Університеті Ексетера – визнаному науковому осередку Великої Британії, розташованому у мальовничому місті Ексетер, що славиться своїми академічними досягненнями, – зазначив, що повноголосний рик – це “вибух звуку”, гучний, складний, з високою амплітудою зміни тону. Натомість проміжний рик, як він пояснив, має більш пласке звучання, з меншими коливаннями.
Розширення горизонтів розуміння
Це новаторське дослідження, оприлюднене нещодавно у виданні “Ecology and Evolution”, кидає виклик усталеному переконанню, що існує лише один вид левиного рику. Подібне розширення знань може мати далекосяжні наслідки, зокрема, у сприянні більш точному оцінюванню розмірів левиних популяцій, що є життєво важливим для їхнього збереження.
Лев – неперевершений володар африканських саван, ричить для зв’язку зі своїм прайдом, демонструючи силу та утверджуючи територіальні межі. Попередні наукові роботи вже свідчили про унікальність повноголосних риків, які слугують своєрідними звуковими підписами, що містять інформацію про стать, вік та інші особливості кожної особини. Ця особливість вказує на те, що звукозаписи можуть бути надзвичайно корисним інструментом для зоологів, допомагаючи їм визначати кількість левів на певній території та розраховувати густоту їхньої популяції.
Методологія дослідження та роль технологій
Для реалізації цього проєкту науковці встановили 50 спеціально розроблених мікрофонів у Національному парку Ньєрере – одному з найбільших і найважливіших заповідних територій Танзанії, що входить до об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та славиться своїм багатим тваринним світом. Крім того, нашийники з акустичними сенсорами були закріплені на п’яти левах у природоохоронній зоні Буб’є Веллі Консервація у Зімбабве – приватному заповіднику, який відіграє визначну роль у збереженні великих хижаків. Загалом команда записала 3 149 вокалізацій африканського лева (Panthera leo).
Подальший аналіз цих звукових даних був здійснений за допомогою штучного інтелекту, що і дозволило виявити цей новий, проміжний тип рику. Без застосування передових алгоритмів ШІ, ідентифікація повноголосних риків та розпізнавання левів за їхньою вокалізацією завжди залишалися досить суб’єктивним процесом, як зазначає Джонатан Гроукотт. Леви видають й інші звуки – такі як гарчання, хропіння, нявчання, проте лише повноголосні рики раніше вважалися носіями унікальних ідентифікаційних ознак. З огляду на це, надзвичайно важливо правильно розрізняти рики та видобувати з них якомога більше відомостей.
Застосована дослідниками модель штучного інтелекту дала змогу класифікувати різні типи левиних вокалізацій з точністю понад 95 відсотків, що майже повністю усуває упередженість, яка виникає при ручному аналізі. Такий підхід також спростив процес ідентифікації окремих левів на основі їхніх повноголосних риків та виявив раніше невідомий проміжний рик. Це нове знання, безперечно, допоможе дослідникам у майбутньому більш ефективно виокремлювати повноголосні рики.
“Цей сучасний спосіб, який підтверджує існування проміжних риків та їхню відмінність від повноголосних, є важливим початковим кроком для забезпечення послідовності у відборі повноголосних риків”, – підкреслив Гроукотт.
Збереження виду: термінова потреба
За даними Червоного списку МСОП (Міжнародного союзу охорони природи), у дикій природі залишилося лише близько 23 000 африканських левів, що робить цей вид уразливим до зникнення. Традиційні методи оцінки розмірів левиних популяцій – наприклад, фотопастки та обліки по слідах – вимагають значних ресурсів і можуть бути менш точними, ніж акустичні спостереження.
“Я сподіваюся, що використання прогнозованих, заснованих на даних, повноголосних риків призведе до більш точних акустичних оцінок щільності популяції, які зможуть краще відповідати на нагальні потреби збереження виду”, – висловив сподівання Джонатан Гроукотт. Це дослідження є справжнім внеском у зоологію та природоохоронну науку, відкриваючи нові можливості для захисту цих величних хижаків.
