Вчені оновили свої прогнози щодо потенційного виверження підводного вулкана Аксіал Симонт, розташованого біля узбережжя штату Орегон. За новими даними, бурхлива подія, що може сколихнути морське дно, очікується не раніше середини – кінця 2026 року. Це відрізняється від грудневих припущень минулого року, коли дослідники заявляли, що вулкан наближається до порога активності, який передував його виверженню десять років тому, і може проявити себе протягом року.
Розташування та історія вивержень
Аксіал Симонт є найактивнішим підводним вулканом у північно-східній частині Тихого океану. Він лежить на хребті Хуана де Фука – розбіжній межі тектонічних плит, що тягнеться вздовж тихоокеанського узбережжя Північної Америки. Цей регіон – надзвичайно динамічна геологічна зона, де постійно утворюється нова океанічна кора, що робить його епіцентром сейсмічної та вулканічної активності. Серед відомих вивержень Аксіала були ті, що відбулися у 1998, 2011 та 2015 роках, надаючи вченим цінний матеріал для вивчення його поведінки.
Білл Чедвік, професор геології та геофізики з Університету штату Орегон – одного з провідних наукових центрів на тихоокеанському узбережжі США – активно займається моніторингом Аксіал Симонту та веде блог про його активність. Він зазначив, що після успішного прогнозу виверження у 2015 році, команда постійно намагається передбачити наступне.
Вивчення підземних рухів та коливань
У грудні 2024 року, під час презентації для Американського геофізичного союзу – знаної міжнародної організації, яка об’єднує дослідників Землі та космосу – Чедвік та його колеги пояснили, що виверження Аксіал Симонту відбуваються після періодів інтенсивної сейсмічної активності та сталого підняття ґрунту, спричиненого рухом магми під морським дном. Три останні виверження сталися при схожих, хоча й трохи зростаючих, показниках інфляції земної кори. Тому припускали, що вулкан знову вивергнеться, коли досягне або перевищить цей визначний поріг.
Після виверження 2015 року підйом поверхні дна почав знову зростати, однак до 2023 року швидкість інфляції поступово знизилася, а влітку 2023 року майже припинилася. Однак восени 2023 року темпи підняття та сейсмічна активність знову посилилися, що свідчило про фундаментальні зміни у надходженні магми до вулкана. На основі цих тенденцій та припущення, що Аксіал буде готовий до виверження, коли досягне порогу інфляції 2015 року, початковий прогноз виверження був встановлений між липнем 2024 року та кінцем 2025 року.
Корегування прогнозів та нові міркування
До кінця 2024 року Аксіал Симонт досяг 95% рівня інфляції, що передував виверженню 2015 року. Проте до кінця квітня 2025 року темпи підняття знову сповільнилися. 27 жовтня Чедвік повідомив у своєму блозі, що настав час переглянути грудневий прогноз 2024 року. “Потрібно буде трохи більше часу, ніж ми очікували, щоб досягти того ж порогу інфляції, якого вулкан досяг перед останнім виверженням”, – написав він. “За нинішньої швидкості підняття, ми не досягнемо цього вищого порогу інфляції до середини – кінця 2026 року”.
Вчений пояснив, що Аксіал Симонт поводиться подібно до вулкана Крафла в Ісландії – активної вулканічної системи, відомої регулярними виверженнями та значними деформаціями земної кори. У випадку Крафли, обсяг інфляції, необхідний для виверження, з кожним разом трохи зростає. Так само і для Аксіала: поріг інфляції 2015 року був приблизно на 30 сантиметрів вищим, ніж у 2011 році. Вчені припускають, що подібне збільшення підняття буде спостерігатися і цього разу. Наразі земна поверхня на 10 сантиметрів вища, ніж була безпосередньо перед виверженням 2015 року, але, ймовірно, має піднятися ще на 20 сантиметрів до наступного виверження. Чедвік визнає, що це – “освічена здогадка”, заснована на попередній поведінці схожих вулканів.
Зростання необхідного рівня інфляції з кожним виверженням може пояснюватися тим, що магма, яка піднімається до поверхні, стискає навколишню кору, ускладнюючи подальше її підняття в тому ж місці через роки. Однак порогові значення інфляції не можуть зростати безкінечно, оскільки хребет Хуана де Фука, розширюючись, звільняє стиснуту напругу в корі.
Майбутнє прогнозування
Швидкість підняття та відповідні пороги інфляції залишаються непередбачуваними, що ускладнює точне визначення часу виверження. Чедвік зауважив, що всі спроби прогнозування ґрунтуються на простому розпізнаванні закономірностей у минулих спостереженнях та припущеннях щодо їх майбутнього розвитку.
Проте, нова хвиля фізичних моделей може зробити цей процес значно простішим. Одна з таких моделей, над якою працюють Чедвік та його колеги, вже продемонструвала здатність точно передбачати минулі виверження, використовуючи попередні дані моніторингу. З поточного тижня, 10 листопада, дослідники планують використовувати цю модель для аналізу даних з Аксіал Симонту в реальному часі, намагаючись передбачити його наступне виверження. Результати цих випробувань будуть оприлюднені лише після того, як виверження відбудеться, адже лише тоді можна буде повністю оцінити успіх чи невдачу нової моделі.
