Рим – Неочікуване для багатьох, але цілком природне для першого американського Папи Римського Лева XIV – його глибока любов до кінематографа. Здається, Його Святість, який також є прихильником бейсбольної команди «Чикаго Вайт Сокс», виявляє не меншу пристрасть до рухомих картинок, аніж до спортивних змагань.
У суботу, 15 листопада, у Ватикані – незалежній державі-місті, що є серцем Католицької Церкви та резиденцією Папи – Його Святість зібрав представників світового кінематографа. Під час свого звернення він палко захищав та прославляв кінотеатральний досвід перегляду фільмів, назвавши кіно «популярним мистецтвом у найшляхетнішому сенсі», а самі кінотеатри – «серцями, що б’ються у наших громадах».
Кіно як джерело надії та переосмислення
«Дивовижно бачити, як чарівне світло кіно, освітлюючи темряву, одночасно запалює очі душі», – сказав Папа Лев XIV італійською мовою, чиї слова були перекладені англійською та розповсюджені у документах події. «Насправді, кіно поєднує те, що здається простою розвагою, з розповіддю про духовну пригоду людської особистості. Одним із найцінніших внесків кінематографа є допомога глядачам у переосмисленні власного життя, можливість поглянути на складність їхнього досвіду новими очима та дослідити світ так, ніби вперше. Роблячи це, вони заново відкривають частку надії, що є важливою для того, щоб людство жило повноцінним життям. Я знаходжу розраду в думці, що кіно – це не просто рухомі картинки; воно приводить надію в рух!»
Попри те, що подія транслювалася в прямому ефірі, преса на ній не була присутня. Проте джерела видання IndieWire повідомили, що промову Його Святості слухала ціла плеяда відомих режисерів та акторів. Серед них, за словами інсайдера, були такі зірки світового кіно, як Кейт Бланшетт, Кріс Пайн, Ґрета Ґервіґ, Джадд Апатоу та Леслі Манн, Джулі Теймор, Моніка Беллуччі, Девід Лоурі, Віґґо Мортенсен, Ніколас Віндінґ Рефн, Джоанна Хоґґ, Ґаспар Ное, Адам Скотт, Бертран Бонелло, Даррен Аронофскі, Спайк Лі, Дейв Франко та Елісон Брі, а також Кеннет Лонерган. Крім того, на заході були присутні керівники престижних кінофестивалів – таких як TIFF (Міжнародний кінофестиваль у Торонто), який є одним з найбільших та найвпливовіших у Північній Америці, а також Локарно, Санденс та Роттердам, що відіграють ключову роль у відкритті нових талантів та просуванні незалежного кіно.
Улюблені фільми Понтифіка
Зауваження Папи пролунали після того, як він нещодавно розкрив свої чотири улюблені фільми. До цього списку увійшли справжні перлини світового кінематографа – різдвяна класика «Це чудове життя», що надихає надією та вірою в добро; легендарний мюзикл «Звуки музики», який оспівує силу родини та мистецтва; італійська драма «Життя прекрасне», що зворушливо показує, як любов і оптимізм можуть вижити навіть у найтемніші часи; і, можливо, дещо неочікувано, фільм «Звичайні люди» покійного Роберта Редфорда – глибока психологічна драма про сімейну трагедію та подолання горя, що отримала премію «Оскар» за найкращий фільм.
До 130-річчя винахідництва кіно
Промова Його Святості відбулася напередодні прийдешнього 130-річчя винахідництва кіно. Папа згадав про перші публічні покази братів Люм’єр у грудні 1895 року, які вважаються народженням кінематографа. Оґюст та Луї Люм’єр – французькі винахідники, які запатентували кінематограф і провели перший комерційний показ своїх короткометражних фільмів у Парижі, чим поклали початок новій ері в розвагах та мистецтві.
Багато з присутніх режисерів також відвідали унікальний кінотеатр «Сінема Тройзі» в Римі. Цей заклад, курований Валеріо Кароччі, є однозальним кінотеатром, який демонструє фільми 24 години на добу, сім днів на тиждень, пропонуючи неперервний культурний досвід. Там вони організовували покази своїх власних робіт або інших класичних стрічок, які збирали повні зали протягом вихідних.
Хоча ми не знаємо, чи планує Папа відвідати «Сінема Тройзі» найближчим часом, ми точно знаємо, що він благословляє тих, хто це робить.
«Нехай ваше кіно завжди буде місцем зустрічі та домом для тих, хто шукає сенс і мову миру», – сказав він. «Нехай воно ніколи не втрачає своєї здатності дивувати і навіть продовжує пропонувати нам, хоча б і невеликий, проблиск таємниці Божої».
