Компанія Starcloud готується до неординарного експерименту: уже в листопаді планується відправити на навколоземну орбіту один із найпотужніших процесорів сучасності – графічний процесор Nvidia H100. Мета цього амбітного запуску – перевірити, як мікросхема працюватиме за межами земної атмосфери, заклавши основу для майбутніх центрів обробки даних, розташованих просто в космосі. Starcloud, стартап, що спеціалізується на космічній інфраструктурі, переконаний, що позаземний простір пропонує вигідніші умови для таких об’єктів. Там доступна значна кількість сонячної енергії та майже необмежені можливості для охолодження, що робить орбітальні дата-центри привабливою альтернативою їхнім наземним аналогам.
У своєму офіційному документі Starcloud зазначає, що розробив низку концептуальних проєктів і не виявив непереборних перешкод для їхнього втілення. Проте, успіх цього задуму значною мірою залежить від суттєвого зниження вартості космічних запусків у найближчі роки, аби зробити проєкт економічно доцільним. Завдання Starcloud – створити модульні центри обробки інформації в космосі. Вони припускають, що 5-гігаватний дата-центр може отримувати енергію від масиву сонячних панелей площею близько чотирьох квадратних кілометрів. Щоб ефективно розсіювати тепло, яке генеруватиметься цим центром, стартап планує розгорнути масив радіаторів, що за розміром становитиме приблизно половину від площі сонячних батарей. Розміщення обчислювальних потужностей на орбіті могло б прискорити обробку даних із супутників, а також, за словами Starcloud, дати змогу компаніям, що працюють зі штучним інтелектом, задовольняти дедалі більші потреби в обчисленнях для навчання новітніх моделей.
Наземні дата-центри – непомірний тягар для ресурсів планети
Заплановані космічні центри складалися б з окремих модулів, які після закінчення терміну експлуатації мали б від’єднуватися. Згідно з технічною документацією, їх можна було б або утилізувати для повторного використання сировини, або дозволити їм згоріти в атмосфері Землі. Сьогодні великі технологічні фірми активно інвестують у розширення інфраструктури штучного інтелекту, але будівництво нових масштабних центрів обробки даних на Землі вимагає колосальних ресурсів. Коли такі компанії, як Meta, запускають проєкти з розширення своїх дата-центрів, місцеві жителі в регіонах їхнього розташування починають турбуватися про доступ до чистої питної води, не кажучи вже про експоненційне зростання споживання електроенергії.
У багатьох місцях електромережі просто не здатні витримати таке навантаження, тому технологічні компанії почали шукати альтернативні джерела живлення для безперебійної роботи центрів. У Мемфісі – місті на південному заході штату Теннессі (США) – компанія xAI, що належить Ілону Маску, викликала обурення, використовуючи газові турбіни для живлення своїх дата-центрів, оскільки місцева електромережа не може впоратися з потребами. Це призвело до серйозних занепокоєнь мешканців щодо впливу викидів від турбін на їхнє здоров’я. Незважаючи на ці екологічні та гуманітарні виклики, провідні компанії, що розвивають штучний інтелект, продовжують вкладати величезні кошти у дедалі складніші моделі ШІ. Виробник чипів Nvidia є великим інвестором у ці проєкти, нещодавно надавши OpenAI понад 100 мільярдів доларів – угода, що не має аналогів за своїм масштабом. Nvidia також інвестувала в групу стартапів, які прагнуть зменшити деякі труднощі, спричинені діяльністю дата-центрів, і Starcloud – один із них.
Starcloud досі стоять великі перепони
Запланований на листопад запуск супутника, що містить графічний процесор Nvidia – обчислювальний елемент, розроблений компанією Nvidia для прискорення графічних та паралельних обчислень, зокрема для завдань штучного інтелекту – це лише перший етап амбітних планів Starcloud. Але навіть цей крок демонструє значне збільшення потужності порівняно з наявними супутниками. За твердженням Nvidia, процесор, що вирушить у космос, у сто разів потужніший за будь-яке попереднє космічне обладнання. Однак перед Starcloud стоїть чимало викликів, перш ніж компанія зможе розпочати будівництво свого позаземного центру обробки даних.
Стартап визнає, що одним із найвагоміших перешкод є переконання регуляторів у тому, що будівництво такого великого дата-центру не призведе до підвищеного ризику зіткнень з іншими супутниками. Протягом історії освоєння космосу кількість пристроїв на орбіті неухильно зростала. Згідно зі звітами організації Union of Concerned Scientists (Союзу стурбованих вчених) – некомерційної науково-адвокаційної групи, що надає об’єктивні дані та аналіз для обґрунтованих рішень, – зараз на орбіті перебуває понад 7500 активних супутників. Ця цифра свідчить про значну завантаженість космічного простору. Ще одним викликом залишається вартість запуску: Starcloud розраховує, що протягом наступного десятиліття запуски стануть дешевшими та частішими. За їхніми оцінками, для виведення в космос графічних процесорів для одного 5-гігаватного дата-центру знадобиться близько 100 запусків, і ще 100 запусків – для масивів сонячних панелей та радіаторів.
Попри всі технологічні та логістичні здобутки, які будуть потрібні для втілення такої стратегії, генеральний директор Starcloud Філіп Джонстон переконаний, що позаземні дата-центри можуть стати реальністю вже незабаром. У пресрелізі він передбачив, що “за десять років майже всі нові центри обробки даних будуватимуться в космосі”.
