Готувати ґрунт до зими і підживлювати рослини навесні можна без дорогих добрив – достатньо правильно використовувати кухонні відходи. Закопування органіки в ґрунт підвищує його родючість, покращує структуру і активізує життя мікроорганізмів та дощових черв’яків. Нижче – докладні поради, чим користуватися, як робити підживлення і яких помилок уникати.
Що
- Що можна: овочеві та фруктові обрізки, овочеві шкурки (крім картопляних, див. розділ ризики), кавова гуща, чайні пакетики без синтетичних елементів, шкаралупа яєць, бананові шкурки, подрібнені кухонні папери та серветки без фарб, дрібні залишки хліба та випічки, зрізи рослин без ознак хвороб, трава та опале листя (сухі).
- Що не бажано: м’ясні та молочні продукти – приваблюють гризунів і падальників; хворі рослини або уражені грибком частини (наприклад, картопля чи томати з фітофторою); великі шматки недріблених відходів – повільніше розкладатимуться; корені деяких багаторічників з інвазивними властивостями.
- Особливості: цитрусові шкурки в великих кількостях можуть уповільнювати розкладання, оскільки містять ефірні олії; цибулю й часник краще компостувати окремо, якщо метою є використання добрива під ніжні культури.
Методи
- Траншейний метод – копаєте траншею глибиною 20-30 см, укладаєте шар дрібно нарізаних відходів товщиною 10-20 см, закриваєте ґрунтом. Для кращого розкладання додавайте шар сухого матеріалу – листя або тріски. Закопувати краще восени – до настання стійких заморозків. За цей час частина біомаси перепріє і навесні її можна заробити в ґрунт.
- Яма або котлован – для великої кількості відходів риєте яму 50-60 см, заповнюєте шарами «зелене – коричневе», закриваєте і залишаєте на рік. Підходить для підгодівлі плодових дерев під час посадки.
- Холодний компост – складення у купу без регулярного перемішування. Підходить, якщо не поспішати – розкладання триває місяцями, але сила землі зростає поступово.
- Гарячий компост – правильно збалансовані шари (співвідношення вуглецю до азоту близько 25-30:1), подрібнення матеріалу, зволоження і аерація дозволяють досягти температури 50-65 °C. Це вбиває насіння бур’янів і патогени. Потрібно періодично перемішувати купу.
- Бокаші – анаеробна ферментація відходів з використанням спеціальної закваски. Дозволяє переробляти м’ясо і молочку; після бродіння в контейнері матеріал закопують у ґрунт на невеликій глибині, де він швидко перетворюється на добриво.
- Вермікомпостування – утримання червоних каліфорнійських хробаків (Eisenia fetida) у ящиках. Виробляє високоякісний компост, придатний для підживлення горщиків і грядок. Підходить для тих, хто має обмежений простір і хоче швидкий перебіг переробки кухонних відходів.
Використання
- Плодово-ягідні дерева – траншеї або стрічки з компостом розміщують по краю крони – у зоні кореневого живлення. Закопуйте матеріал на глибині 20-30 см на відстані 30-50 см від штамба, щоб не заглублювати кореневу шийку.
- Кущі і троянди – під трояндами користь забезпечує багатий на калій і фосфор компост. Деревна зола у невеликих кількостях підвищує вміст калію – добре для бутонів. Час внесення – осінь або рання весна.
- Огородні грядки – восени закопуйте овочеві обрізки на глибину 20-30 см, залишаючи досить часу для розкладу. Для грядок під коренеплоди (морква, буряк) уникайте великої кількості свіжих органічних залишків без достатнього перепрівання – це може викликати нерівномірність росту або пошкодження коренів.
- Квіти і цибулини – цибулини вимагають пухкого, добре дренованого ґрунту; уникати внесення свіжих органічних мас без компостування прямо в шар цибулин. Краще внести готовий, перепрілий компост навколо цибулин восени.
- Газон – невеликі кількості дрібнозернистого компосту або перегною підвищать родючість і структуру. Уникайте закладання великих шматків органіки під дерен – це призведе до нерівностей після осідання.
Рецепти
- Чай з компосту – 2 кг хорошої компостної маси настоюють у 10 л води 24-48 годин, періодично аеруючи. Проціджену рідину застосовують як позакореневе підживлення або для поливу розведену 1:5 (рідка концентрація для чутливих рослин).
- Банановий настій – порізані шкурки настоюють у відрі води 7-10 діб, потім розводять 1:10 і використовують для підживлення плодово-ягідних культур – джерело калію і фосфору.
- Зола – 1 стакан деревної золи на 10 л води настоюють 24 години, проціджують і поливають кореневу зону як джерело калію і мікроелементів. Не підходить для рослин, що люблять кислий ґрунт – голубика, рододендрони.
- Яєчна мука – підсушені та подрібнені шкаралупи яєць застосовують як джерело кальцію: вносять у посадкові ями або посипають навколо томатів при висадці розсади. Для швидшої дії шкаралупу можна прокип’ятити і подрібнити в порошок.
- Кавовий настій – 1 стакан свіжої кавової гущі настоюють у 10 л води 24 години, розводять 1:5 і поливають як легке азотне підживлення. Кавові залишки також корисні для компосту – їх полюбляють дощові черв’яки.
- Кропив’яний настій – свіжу кропиву або листя розкладують у відрі води у співвідношенні 1:5, настоюють 7-14 діб, проціджують і розводять 1:10 – сильне азотне добриво для листяних підживлень.
Ризики
- Паразити і гризуни – м’ясні та молочні продукти приваблюють щурів і лисиць. Якщо немає можливості використовувати бокаші або закриті контейнери, ці відходи краще не закопувати просто в саду.
- Хвороби – матеріал з ознаками фітофтори, парші чи грибкових уражень не слід закладати в компост, який буде використаний під овочі. Для цього потрібен гарячий компост з достатньою температурою для знищення патогенів.
- Насіння бур’янів – якщо у компості залишаються незріле насіння, воно може вижити в холодному компості; гарячий спосіб або ретельне просіювання потрібні для його видалення.
- Зміни pH – зола підвищує рН, кавова гуща може його трохи знижувати. Деякі культури чутливі до цього – наприклад, голубика і рододендрони потребують кислих умов.
- Недостатнє розкладання – закопування великих шматків без подрібнення уповільнить процес і може викликати неприємні запахи або нестачу азоту під час розкладання. Подрібнюйте матеріал ножицями або в компостерній різак.
Деталі
- Темп розкладання – залежить від розміру фракцій, вмісту вологи, аерації та температури. Мікроорганізми активні при температурах від приблизно 4 °C до 60 °C; в холодну пору процес сповільнюється, але не зупиняється повністю.
- Роль черв’яків – дощові та верміхробаки переробляють органіку, покращують структуру та підвищують доступність поживних речовин. Кавова гуща і тонко подрібнене листя приваблюють їх у компостні шари.
- Баланс елементів – типовий кухонний відхід багатий на азот («зелене»), тоді як сухе листя, солома і картон додають вуглець («коричневе»). Для прискорення розкладання майте співвідношення вуглець-азот близько 25-30:1 – це означає чергування шарів і змішування матеріалів.
- Використання під час посадки – при закладенні компосту в посадкову яму для дерева або куща не кладіть великий об’єм свіжої органіки прямо під коріння – краще змішати невелику кількість з ґрунтом або використовувати вже перепрілий компост.
- Терміни – для осіннього закопування оптимально вересень-жовтень: достатньо часу до морозів, а також місце для накопичення вологи і початку розкладання. Для швидкого одержання добрива закладайте матеріал ранньою весною та прикривайте мульчею для пришвидшення нагріву та переробки.
