Міжнародна спільнота стоїть на порозі серйозних випробувань, оскільки Земля неминуче перетне критичну межу потепління у 1,5 градуси Цельсія від доіндустріального рівня вже протягом наступного десятиліття. Таке тривожне попередження пролунало цього тижня від Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) – провідного світового органу, що займається оцінкою стану довкілля та розробкою рішень для сталого розвитку. Звіт “Emissions Gap Report 2025” від ЮНЕП чітко вказує, що для збереження планети в межах цієї чутливої температурної позначки, світ має скоротити щорічні викиди парникових газів на вражаючі 55% до 2035 року, порівняно з рівнем 2019 року. Проте, зважаючи на теперішню недостатню активність держав, вірогідність досягнення цієї мети виглядає вкрай низькою.
Неминучість перевищення та її витоки
Представники ЮНЕП у своєму звіті відверто зазначають: “Враховуючи масштаб необхідних скорочень, короткий термін для їх реалізації та складний політичний клімат, перевищення показника в 1,5°C відбудеться, дуже ймовірно, вже в наступному десятилітті”. Це пророцтво звучить особливо гостро, якщо згадати, що лише десять років тому країни світу досягли консенсусу в межах Паризької угоди – історичного міжнародного договору, прийнятого у 2015 році, що визначає глобальні заходи щодо зміни клімату. Головна мета цієї угоди – утримати зростання середньої глобальної температури “значно нижче” 2°C вище доіндустріального рівня, а також докладати зусиль для обмеження потепління до 1,5°C. Ці показники були встановлені на основі ретельних наукових оцінок впливу поступового потепління на загострення кліматичних подій, таких як лісові пожежі, посухи та теплові хвилі.
Кірстен Цікфельд, професорка кліматичних наук у Університеті Саймона Фрейзера в Канаді, раніше пояснювала, що людство ще може адаптуватися до наслідків потепління на 1,5°C. Однак будь-яке підвищення температури понад цю межу стає небезпечним, особливо для населення країн, що розвиваються, та острівних держав, які є найбільш вразливими до зміни клімату. Університет Саймона Фрейзера, розташований у місті Бернабі, Британська Колумбія, є одним із провідних дослідницьких університетів Канади, відомим своїми досягненнями у різних наукових галузях, зокрема й у вивченні довкілля.
Наслідки підвищення температури – погляд у майбутнє
Порівняно з потеплінням на 1,5°C, зростання температури на 2°C може більш ніж удвічі збільшити частку світового населення, що зазнає впливу екстремальної спеки. Це не лише дискомфорт, а й загроза життю та здоров’ю, особливо для літніх людей та дітей.
Літня відсутність морського льоду в Арктиці – регіоні, який є барометром глобальної зміни клімату через його чутливість до потепління, – за прогнозами, відбуватиметься раз на сто років при потеплінні на 1,5°C. Однак, при зростанні температури до 2°C, це явище стане звичним – раз на десятиліття. Для коралових рифів, що є домівкою для чверті всіх морських видів і відіграють важливу роль у екосистемі океану, прогноз ще більш невтішний – їхній стан погіршиться на 29% більше. Також відтане на 38% більше вічної мерзлоти – шару землі, що постійно знаходиться в замерзлому стані, переважно в полярних регіонах. Таке танення призводить до вивільнення величезної кількості парникових газів, що лише прискорює процес глобального потепління, створюючи небезпечне коло зворотного зв’язку.
Розрив між обіцянками та реальністю
Щоб утриматися навіть у межах 2°C, країнам необхідно скоротити викиди на 35% до 2035 року, порівняно з рівнем 2019 року, зазначається у новому звіті ЮНЕП. На жаль, поточні зобов’язання, взяті на себе країнами, ведуть світ до значно більшого потепління – між 2,3°C та 2,5°C. Якщо ж поточні тенденції збережуться, і нічого не зміниться, то до 2100 року планета може потепліти на 2,8°C.
Хоча перспективи залишаються похмурими, є невеличкий проблиск надії: цьогорічний прогноз виявився дещо оптимістичнішим, ніж у звіті “Emissions Gap Report” минулого року, який передбачав потепління на 3,1°C. Проте, це зниження прогнозованого потепління на 0,3°C є надзвичайно крихким досягненням. Частково воно обумовлене вдосконаленням методології досліджень, яка враховує близько 0,1°C цього покращення. Але навіть цей скромний прогрес може бути нівельований, наприклад, через можливе послаблення міжнародної співпраці, зокрема, у контексті Паризької угоди. Нові обіцянки від окремих країн, як-от Китаю – світового лідера за обсягами викидів парникових газів, який останніми роками активно інвестує у відновлювані джерела енергії, проте все ще значною мірою залежить від вугілля, – “майже не вплинули на ситуацію”, констатує звіт. “Держави залишаються далекими від досягнення мети Паризької угоди”, – підсумовують автори.
Переддень COP30 та нові ініціативи
Публікація доповіді ЮНЕП відбулася за кілька днів до початку кліматичного саміту ООН COP30, що має стартувати в Бразилії. “Ми хочемо, щоб він був серйозним, і щоб ухвалені нами рішення були впроваджені”, – заявив агентству Reuters президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, відомий своєю активною позицією щодо захисту довкілля та, зокрема, збереження Амазонського лісу. Бразилія, країна з одними з найбільших у світі площею тропічних лісів, що є “легенями планети”, пропонує створити нову глобальну екологічну раду. Цей орган матиме повноваження відвідувати країни та відстежувати їхній прогрес у виконанні кліматичних зобов’язань. “Інакше нічого не відбудеться”, – підкреслив Лула, усвідомлюючи важливість реальних дій, а не лише декларацій. COP – Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату – є щорічним збором, де уряди світу оцінюють прогрес у боротьбі зі зміною клімату та обговорюють подальші кроки. COP30, що пройде в Бразилії, є знаковою подією, яка може визначити майбутній напрямок глобальної кліматичної політики.
