Міжнародна дослідницька команда створила досі небачену карту давньої Римської імперії, розширивши відому мережу шляхів на вражаючі 100 000 кілометрів. Це відкриття подвоїло загальну довжину ідентифікованих доріг, пропонуючи новий погляд на масштаби та внутрішні зв’язки однієї з найвеличніших цивілізацій в історії людства.
Звісно, існує давнє прислів’я, що “всі дороги ведуть до Риму”, і воно містить значну долю правди. Багато значних міст імперії справді були сполучені з її столицею розгалуженими магістралями. Проте другорядні шляхи цієї грандіозної мережі донедавна залишалися предметом неглибоких досліджень. Том Брюгманс, археолог з Орхуського університету в Данії та співавтор наукової праці, опублікованої у журналі Scientific Data, наголосив, що попередні дві сотні років наукової роботи над римськими дорогами зосереджувалися на цих “автобанах” давнини, ігноруючи знання про безіменні “сільські доріжки”. Римська імперія, що розкинулася на значних територіях Європи, Північної Африки та Близького Сходу, мала складну систему управління та забезпечення, яка значною мірою спиралася на розгалужену інфраструктуру.
Проєкт Itiner-e – цифрові обрії давніх шляхів
Аби глибше осягнути внутрішні сполучення Римської імперії на піку її розквіту близько 150 року нашої ери, Брюгманс та його колеги створили новий цифровий атлас римських доріг, названий Itiner-e. Ця відкрита платформа містить просторові дані високої роздільної здатності, отримані з ретельних історичних та археологічних джерел, топографічних карт і даних дистанційного зондування. Завдяки цій титанічній роботі нова карта демонструє мережу протяжністю майже 300 000 кілометрів, що удвічі перевищує раніше відомі оцінки.
Така розгалужена та інтегрована мережа була справжнім феноменом, що змінив хід історії. За словами Брюгманса, це означало, що вперше в історії чума, економічний злет або нова віра могли поширитися на весь континент, перекроюючи світ. Яскравим прикладом є Антонінова чума, яка спалахнула у 165 році нашої ери і спустошила Римську імперію, забравши життя до чверті її населення. Ця пандемія, можливо, віспа чи кір, стала одним із найруйнівніших лих стародавнього світу, маючи довготривалі соціальні та економічні наслідки.
Дослідник підкреслює, що картографування стародавніх шляхів, якими поширювалася Антонінова чума, дає нам унікальну можливість проаналізувати багатовіковий соціальний вплив пандемій. Це ніби “кейс-стаді” двотисячолітньої давнини.
Погляд експертів та перспективи майбутнього
На думку Джеффрі Беккера, середземноморського археолога з Бінгемтонського університету в Нью-Йорку, який не брав участі в дослідженні, Itiner-e є цінним цифровим інструментом, що значно розширить розуміння фахівцями римського світу. Він відзначив ґрунтовний огляд даних, проведений авторами для створення їхнього дорожнього набору. Однак Беккер також зауважує, що карта Itiner-e має певні прогалини, які можуть бути зумовлені як обмеженою доступністю даних, так і складністю ідентифікації різних типів римських доріг в археологічних записах.
Том Брюгманс підтверджує, що новий набір даних містить майже 200 000 кілометрів другорядних шляхів, але вони очікують, що це число може бути суттєво збільшене. Отже, дослідники розглядають свою нову карту як “заклик до дії”, запрошуючи інших експертів виявляти залишені історичні прогалини або ж визначати ділянки, де необхідні нові археологічні розкопки. “Ми знаємо, що багато доріг ще досі не знайдено”, – підсумовує Брюгманс, наголошуючи на потенціалі подальших відкриттів.
