Кожна сучасна військово-повітряна сила потребує спритного, легкого, одномоторного винищувача. Для Сполучених Штатів таким став F-16 Fighting Falcon від Lockheed Martin – літак, що перебуває на озброєнні з 1979 року і здобув репутацію справжньої ікони американської авіації. Швеція ж покладається на Jas 39 Gripen від SAAB – багатоцільовий винищувач, який відомий своєю універсальністю та пристосованістю до різноманітних бойових завдань. Як і будь-який військовий літак, обидва винищувачі пройшли численні модифікації. Для спрощення порівняння ми розглянемо найновіші версії кожного з них: F-16 Block 70/72 (іноді згадується як F-16V) та Jas 39 Gripen E. Навіть візуально можна помітити деякі визначальні відмінності між цими двома літаками.
Хоча Gripen, як і його американський побратим, є одномоторним, він має два повітрозабірники по боках фюзеляжу, тоді як F-16 Falcon оснащений одним, розташованим під кабіною пілота. Найбільш помітною особливістю Gripen є наявність передніх горизонтальних рулів – так званих “канардів”, що розташовані по обидва боки від кабіни, а також його характерна конструкція крила типу «обрізана дельта». Канарди, до речі, значно покращують маневреність літака на малих швидкостях та при короткому зльоті.
Якщо зазирнути всередину, то двигуном, який приводить у рух SAAB Gripen E, є турбовентиляторний двигун General Electric F414-GE-39E. Це той самий силовий агрегат, що використовується в Boeing F/A-18 Super Hornet та E/A-18G Growler. Він генерує тягу приблизно 97,86 кілоньютона (22 000 фунтів тяги) і дозволяє літаку досягати швидкості, що сягає Маха 2, на великій висоті.
Двигун F-16, своєю чергою, залежить від конкретної модифікації. Якщо це Block 70, він оснащений General Electric F110-GE-129, тоді як варіант Block 72 має турбовентиляторний двигун Pratt & Whitney F100-PW-229. Ці двигуни здатні розвивати тягу близько 128,9 кілоньютона (29 000 фунтів тяги) і розганяти винищувач до швидкості 2 414 кілометрів на годину (це швидше, ніж Мах 2). Швидкість Мах 2 означає дворазову швидкість звуку, що дозволяє цим винищувачам швидко реагувати на загрози та перехоплювати цілі на значних відстанях.
Відмінності у вазі та озброєнні
Досягнення швидкості Маха 2, безумовно, є перевагою, але у бойовій ситуації не менш визначальне значення має вагова категорія винищувача. Хоча легкі винищувачі, можливо, не отримують такої уваги чи не потрапляють на перші шпальти газет, як більші винищувачі F-35 Lightning II або F-22 Raptor, вони є невід’ємними складовими військової могутності своїх країн. Частина їхньої важливості полягає у їхній маневреності, яка частково походить від полегшеної конструкції. F-16 трохи важчий – його порожня маса становить 9 208 кілограмів (20 300 фунтів) без пального та корисного навантаження. Його шведський аналог, з іншого боку, важить близько 7 983 кілограмів (17 600 фунтів). Для порівняння, більші винищувачі, такі як F-22 Raptor, можуть важити приблизно 18 143 кілограми (40 000 фунтів).
Звісно, озброєння винищувача є першочерговим для його успіху. У ближньому бою F-16 оснащений 20-міліметровою роторною гарматою M61A1 Vulcan, відомою своєю високою скорострільністю, тоді як Gripen E має 27-міліметрову гармату Mauser BK-27. Обидва винищувачі – Gripen E та F-16 Block 70/72 – мають достатньо вузлів підвіски, щоб нести широкий спектр ракет, зокрема ті, що діють за межами прямої видимості, а також бомб, що дозволяє їм виконувати численні ролі, для яких вони були розроблені.
F-16 має загалом 11 зовнішніх вузлів підвіски, що на один більше, ніж у його шведського опонента. Це дає Falcon невелику перевагу. Не тільки з погляду кількості зброї, яку він може нести, але й завдяки більшій максимальній злітній вазі – 21 772 кілограми (48 000 фунтів) порівняно з трохи більше ніж 16 329 кілограмів (36 000 фунтів) у Gripen. Це дозволяє F-16, за необхідності, переносити більші ракети та бомби.
