Коли мова заходить про корабельні аварії у світі, вони часто потрапляють у новини з кількох причин. Іноді це пов’язано з тим, що судно було особливо відомим, або ж увага громадськості привертається тим, як саме воно затонуло. Яскравим прикладом є випадок із вантажним судном SS Edmund Fitzgerald, яке у 1975 році пішло на дно озера Верхнє – одного з Великих озер Північної Америки, відомого своїми суворими штормами – під час масштабної бурі. Інший привід – це надзвичайно важлива місія судна, як, наприклад, експедиція Ернеста Шеклтона, який прагнув першим перетнути Антарктиду у 1915 році, але його корабель Endurance затонув. За даними Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) – яка активно працює над збереженням світової культурної спадщини, включно з підводними пам’ятками, – на дні наших океанів лежить близько 3 мільйонів невідкритих корабельних аварій. Багато з них не відомі широкому загалу і були забуті історією, але кожна з них все одно має свою унікальну історію.
Часом корабельні аварії знаходять випадково, тоді як в інших випадках на їх пошук витрачається багато часу, зусиль та коштів. Якщо існують історичні документи, що вказують приблизне розташування загиблого судна, дослідники можуть використовувати сучасні технології, такі як гідролокатор, лідар та супутникові знімки, щоб уточнити місцезнаходження. Штучний інтелект також допомагає виявляти уламки на фотографіях, де людське око може їх не помітити.
У 2025 році дослідники, які занурювалися біля узбережжя Адрасана, Туреччина, виявили корабельну аварію, якій щонайменше 2000 років. Це не найстаріше корабельне судно, знайдене коли-небудь – цей почесний титул належить дерев’яному каное, виявленому в Нідерландах, вік якого перевищує 10 000 років. Проте це нове відкриття та кераміка, знайдена разом з ним, пролили світло на цікаву частину стародавньої історії. Адрасан – це мальовниче прибережне містечко в турецькій провінції Анталія, відоме своїми прекрасними пляжами та історичними пам’ятками, що робить цей регіон важливим для археологічних знахідок.
Кораблекрушення розкриває деталі про давнє мистецтво торгівлі
Можливо, ви бачили фотографії порцелянового посуду, знайденого акуратно складеним на дні океану з, мабуть, найвідомішої корабельної аварії всіх часів – “Титаніка”. Коли ці тарілки були вперше виявлені, вони пролежали там 73 роки. Тепер уявіть собі хвилювання від знахідки мисок, таць, тарілок та горщиків, акуратно складених приблизно за 45 – 46 метрів нижче поверхні після понад 2000 років! Ця знахідка дає нове розуміння давніх морських маршрутів та торговельних практик.
Значна частина кераміки була не лише цілою, але й оригінальні візерунки та кольори все ще добре проглядаються на багатьох артефактах. Археологи зробили висновок, що кераміка була складена для оптового транспортування, так само, як ми перевозимо сучасні товари сьогодні. Вони також визначили, що перед завантаженням на судно вона була покрита сирою глиною. Після того, як судно пішло на дно, стоси кераміки були захищені цією глиною та піском. Це зменшило простір між артефактами, який зазвичай використовувався б морськими істотами для створення своїх домівок, що сприяло б руйнуванню об’єктів, які тривалий час занурені в морську воду.
Це вперше, коли археологи спостерігають таку методику, застосовану до повного вантажу кераміки, що дає нам новий погляд на логістику стародавньої торгівлі. Через її історичну значущість, частина кераміки, знайденої на місці цієї корабельної аварії, буде виставлена в новому Музеї підводної археології Середземномор’я. Після того, як дослідники завершать свою роботу, частина місця катастрофи буде також відкрита для дайверів, приєднавшись до інших захопливих підводних об’єктів, які можна відвідати, якщо у вас є відповідні навички.
