Археологи виявили в Ізраїлі крихітну торф’яну фігурку віком приблизно 12 000 років — предмет, що змінює уявлення про релігійні уявлення людей на зламі кам’яної доби. Фігурка, виліплена з одного шматка обпаленого глинистого бруска, зображує людську постать і птаха — ймовірно гуску — і, за словами дослідників, є найдавнішим відомим втіленням жіночого образу в південно-західній Азії.
Де і ким знайдено
Пам’ятку виявив Лоран Давен, археолог Єврейського університету в Єрусалимі, під час вивчення тисячі маленьких уламків глини з розкопок натуфійського поселення Нахаль Ейн Гев II. Це селище розташоване приблизно 2 км на схід від озера Кінерет, відомого світу як Галилейське море — водойма, яка відігравала важливу роль у житті людських спільнот регіону протягом тисячоліть. Наттуфійці — осілий мисливсько-збиральний культурний комплекс, що існував на території сучасного Ізраїлю, Палестинських територій, Йорданії, Лівану та Сирії близько 15 000−11 500 років тому — уже демонстрували ознаки постійного осідання й складні соціальні практики.
Що показує фігурка
Артефакт має висоту близько 3,7 см, знайдений у трьох уламках і був підданий короткому обпаленню, після чого на нього нанесли червоні мінеральні пігменти. На верхній частині — птах, розправив крила і ніби частково огортає людську фігуру. На нижній ділянці помітний трикутний знак, який інтерпретують як публіс, а по боках обличчя — симетричні овальні відтиски, що нагадують груди. За наявними антропологічними та зоологічними даними, це, скоріш за все, гуска — кістки цих птахів траплялися в нашаруваннях пам’ятки і служили їжею та декоративним матеріалом для натуфійської спільноти.
Одна з інтерпретацій — побутова: мисливець, що несе здобич. Однак автори дослідження віддають перевагу міфологічному поясненню – композиція радше відтворює акт спарювання чоловічої гуски з присілою жіночою постаттю, тобто уявлення про взаємодію людського та тваринного світів. Подібні сюжети — у вигляді уявного поєднання людей і тваринних духів — відомі з численних народних та релігійних традицій пізніших епох.
Відбиток пальця і роль жінки
На поверхні фігурки помітний фрагмент відбитка пальця. Дослідники порівняли густину гребенів цього відбитка з сучасними базами даних і висловили припущення, що творцем вироба могла бути жінка. Це узгоджується зі спостереженням, що натуфійські спільноти дедалі частіше довіряли жіночим постатям важливі обряди та ритуальні практики — про це пише співавторка дослідження Леоре Гросман з того ж університету.
Фігурка була знайдена у контексті поховального місця, поруч з іншими незвичними знахідками — дитячим похованням і схованкою з людськими зубами, що вказує на церемоніальне або символічне використання цієї ділянки.
Чому це важливо
Дослідники вважають, що ця крихітна скульптура відображає наскрізний процес уявотворення в період перед неолітичними перетвореннями – епохою, коли люди почали осідати, займатися землеробством і приручати тварин. Тобто фігурка демонструє, як ще до широкого поширення осілого землеробства уявлення, вірування та символіка почали формуватися і впливати на культуру. Стаття з результатами роботи опублікована в журналі PNAS.
Контекстні відомості: натуфійська культура відома тим, що передувала та сприяла процесам, які пізніше отримали назву неолітичних трансформацій. Озеро Кінерет — велике прісноводне озеро на півночі Ізраїлю — слугувало важливим джерелом харчування і, ймовірно, торговельних і культурних контактів для населення регіону. Публікація в PNAS означає, що знахідка пройшла експертну рецензію і внесла нові дані до археологічних дискусій про ранні форми релігійності та образотворчого мистецтва.
