Ісландський кінорежисер Хлінур Палмасон знову демонструє свій унікальний талант – здатність перетворювати буденні, на перший погляд, моменти на глибокі та величні кінематографічні наративи. Якщо його попередня стрічка, «Земля Бога», доводила цю майстерність до вражаюче прекрасних крайнощів, то новий фільм – «Любов, яка залишається» – звужує фокус до однієї родини, розкриваючи її життя з приголомшливою інтимністю та глибиною.
У стрічці «Любов, яка залишається» Палмасон занурює глядача в історію сім’ї, що переживає складний період змін. Цікаво, що ролі дітей у фільмі виконують власні нащадки режисера – Іда, Ґрімур та Торґілс. Вони грають дітей Анни, яку втілює на екрані Сага Ґардарсдоттір, та її нареченого Магнуса, або ж просто Маґґі, якого грає Сверрір Ґуднасон. Разом ця родина проходить крізь повільне, але неминуче розставання. Перший трейлер фільму лише делікатно натякає на майбутні події, але робить це з дивовижним, часом навіть кумедним настроєм, ніби ми спостерігаємо за унікальним «відео про природу» сучасної сім’ї.
“Пальмовий Пес” на Каннах та Перші Відгуки Критиків
Фільм «Любов, яка залишається» дебютував у травні цього року на престижному Каннському кінофестивалі – одному з найвідоміших та найвпливовіших кінооглядів світу, що щорічно проходить у Франції і є платформою для прем’єр найочікуваніших стрічок та визначення трендів світового кіно. Стрічка була представлена в позаконкурсній секції Cannes Premiere, призначеній для визнаних майстрів кіно, що пропонують нові, цікаві роботи. І саме на цьому фестивалі фільм отримав одну з найоригінальніших нагород – «Пальмового Пса» – спеціальну премію, що присуджується за найкращу роль собаки у фільмі, представленому на фестивалі. Цю престижну, хоч і жартівливу, нагороду отримала вівчарка на ім’я Панда за її незабутню гру у стрічці Палмасона.
Кінокритик Девід Кац у своєму огляді з Канн високо оцінив Палмасона як надзвичайно вимогливого візуального майстра. Його фільми пропонують кришталево чисті природні панорами, що виважено розкривають свою красу. Однак, на думку Каца, сценарії Палмасона навмисно більш фрагментовані, що іноді йде їм на шкоду. У попередніх роботах, таких як «Земля Бога» та його рання, але вже знакова стрічка «Білий, білий день», що привернула увагу на Тижні критики Каннського фестивалю, така роздроблена траєкторія сюжету створювала гіпнотичну похмурість. У «Любові, яка залишається» режисер майстерно сплітає різноманітні фрагменти, щоб розповісти вічну історію втраченого кохання, проте, як зазначає критик, бездоганність конструкції не завжди допомагає відчути цю історію настільки ж «нутряно» та емоційно, як того хотів би режисер.
Шлях до “Оскара”: Ісландська Надія
У серпні цього року стрічку «Любов, яка залишається» було обрано як офіційного кандидата від Ісландії на здобуття премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» для 98-ї церемонії нагородження, яка відбудеться у 2026 році. Премія «Оскар» – це одна з найпрестижніших кінонагород у світі, а категорія «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» відзначає видатні неангломовні стрічки з різних країн. Це не перший раз, коли робота Хлінура Палмасона представляє Ісландію на головній кінопремії світу. Його попередній фільм, «Земля Бога», прем’єра якого відбулася в секції Un Certain Regard («Особливий погляд») Каннського фестивалю у 2022 році, також був обраний Ісландією як кандидат на «Оскар» у 2023 році. Хоча тоді він і не потрапив до фінального списку номінантів, фільм здобув широке визнання критиків, зокрема й на платформі IndieWire.
Світова Прем’єра та Очікування Глядачів
Кінокомпанія Janus Films, відома своєю роботою з видатними зарубіжними та класичними артхаусними фільмами, візьме на себе дистрибуцію «Любові, яка залишається» у Сполучених Штатах. Її вибір свідчить про високу мистецьку цінність фільму. Стрічка вийде у кінотеатрах у п’ятницю, 30 січня 2026 року. А поки що глядачі можуть ознайомитися з першим трейлером фільму, щоб відчути його унікальну атмосферу.
