Мексика, яка традиційно залишалася осторонь від провідних гравців у космічній галузі, що десятиліттями визначали Сполучені Штати, Росія та Китай, готується до значного кроку. Саме Америка та тодішній Радянський Союз започаткували еру супутників у 1950-х роках, натомість Мексиканська космічна агенція (AEM) була створена лише у 2010 році, а свою діяльність розпочала 2013-го. Проте, попри цю відносно молоду історію, країна від 50-х років минулого століття активно долучалася до досліджень та вивчення космічного простору. За інформацією Офісу ООН з питань космічного простору, який співпрацює з AEM, головною метою програми є перетворення Мексики на державу, що володіє науково-технологічними досягненнями на рівні світових лідерів.
Останніми роками можливості Мексики у космічній сфері значно зміцнилися. У 2024 році AEM тісно співпрацювала з NASA, випробовуючи мексиканські космічні технології. А у вересні 2025 року Мексика спільно з Китаєм успішно вивела на низьку навколоземну орбіту два власні супутники, що стало першою комерційною місією країни. Тепер, аби зміцнити свою присутність на глобальній арені та остаточно позбутися зовнішньої залежності у сфері супутникових даних, Мексика планує запустити чотири апарати для спостереження Землі, оснащені власною технікою. Цей амбітний проєкт отримав назву “Місія Ixtli”, а його старт заплановано на грудень 2026 року.
Слово Ixtli, що перекладається як “очі, щоб бачити”, походить з мови науатль — однієї з найдавніших корінних мов Мезоамерики, якою свого часу розмовляли ацтеки і яка досі є живою серед певних спільнот. Розробкою цієї програми з кінця 2024 року займаються численні наукові установи, зокрема Національний автономний університет Мексики (UNAM) – один з найстаріших і найбільших університетів Латинської Америки, відомий своїми дослідженнями, а також Національний політехнічний інститут (IPN), Центр наукових досліджень і вищої освіти Енсенади та Народний автономний університет штату Пуебла. Усі ці установи є науковими та освітніми флагманами країни, що забезпечують високий рівень інженерних та дослідницьких розробок. Якщо місія буде успішною, вона забезпечить Мексиці повну самостійність в отриманні важливої інформації, усунувши потребу в іноземних джерелах.
Місія Ixtli
Перший з чотирьох супутників “Місії Ixtli” розпочне свій політ у 2026 році, а наступні запуски заплановані на наступний рік і, можливо, ще один або два — у 2028-му. Бюджет програми на перший рік становив близько 5,4 мільйона доларів. Однак, оскільки агенція має намір використовувати все більше національних технологій, очікується, що наступного року фінансування зросте. Метою є досягнення щонайменше 50% вітчизняного виробництва у рамках проєкту, включно з наземними станціями, до його завершення. Збільшений бюджет у 2027 році покликаний сприяти досягненню цієї цілі.
Ці апарати не призначені для зв’язку чи планетарних досліджень. Це супутники спостереження, які країна використовуватиме для багатьох цілей. Вони допоможуть Мексиці відстежувати лісові пожежі, контролювати сільськогосподарські культури та навіть спостерігати за певними видами тварин. З огляду на величезне природне розмаїття Мексики – від тропічних лісів до посушливих пустель, від гірських хребтів до протяжних узбереж – така інформація є надзвичайно цінною для екологічного моніторингу та раціонального використання природних ресурсів. Наразі країна залежить від зовнішніх супутникових зображень зі Сполучених Штатів та інших держав для отримання таких даних, що обходиться їй приблизно в 13,6 мільйона доларів щорічно.
Нові супутники базуються на технології, відомій як CubeSat. Це мініатюрні модульні апарати, що мають стандартні розміри (приблизно 10 сантиметрів з кожного боку) та невелику вагу (близько кілограма). Така архітектура дозволяє значно знизити вартість розробки та запуску, роблячи космічні дослідження доступнішими. Два супутники матимуть по шість таких модульних блоків, а ще два — по шістнадцять. Вони зможуть збирати мультиспектральні зображення, що виходять за межі видимого нами світлового діапазону. Хоча відчутні результати від “Місії Ixtli” можуть з’явитися лише за десять років, цей проєкт стане значним поштовхом для незалежного розвитку Мексики у космічній галузі та виховання майбутніх поколінь науковців.
