Нові, дивовижно деталізовані знімки, оприлюднені вченими, вперше демонструють, як антибіотики перемагають хвороботворні бактерії, пронизуючи їхні клітинні оболонки та проникаючи всередину мікроорганізмів. Ці візуальні свідчення розкривають раніше незбагненні механізми дії певного класу протимікробних препаратів, надаючи безцінне розуміння в протистоянні з інфекціями.
Поліміксини в дії: як руйнується броня бактерій
В епіцентрі цього наукового відкриття — антибіотики, відомі як поліміксини. Дослідники спостерігали, як ці потужні речовини змушують броньовані оболонки бактерій Escherichia coli нарощувати численні пухирі та випинання. Згодом бактерії скидають свої зовнішні мембрани, утворюючи отвори, через які антибіотик може безперешкодно проникнути в клітину і знищити її.
«Це було неймовірно – спостерігати за ефектом антибіотика на поверхні бактерії в реальному часі», — ділиться враженнями Кароліна Борреллі, докторантка, яка спеціалізується на біофізиці та мікробіології в Університетському коледжі Лондона (UCL). Цей навчальний заклад, розташований у серці британської столиці, є одним із найпрестижніших дослідницьких центрів у світі, відомим своїми передовими науковими розробками.
Захист грамнегативних бактерій: таємниця подвійної оболонки
Грамнегативні бактерії – це великий клас мікроорганізмів, кожна клітина яких оточена двома мембранами, що щільно облягають клітинну стінку. Ця подвійна оболонка слугує надійним бар’єром, утруднюючи проникнення антибіотиків та роблячи ці бактерії особливо стійкими до лікування. До цієї групи належать такі відомі мікроби, як E. coli (збудник багатьох кишкових інфекцій, що в нормі живе в кишечнику людини та тварин, але певні штами можуть викликати важкі отруєння), сальмонела (відома причина харчових отруєнь) та шигела, що викликає дизентерію.
Поліміксини є важливим засобом у протидії інфекціям, спричиненим грамнегативними бактеріями, які набули резистентності до інших протимікробних препаратів. Вони працюють, спрямовуючи свою дію на зовнішню з двох бактеріальних мембран, що функціонує як своєрідний щит, який не пропускає більшість антибіотиків. Проте точний механізм, за яким поліміксини долають цей захист, донедавна залишався не до кінця зрозумілим.
«Поліміксини є життєво необхідним рубежем оборони проти грамнегативних бактерій, які спричиняють багато смертельно небезпечних інфекцій, стійких до ліків», — зазначив Барт Гугенбум, біофізик з UCL та співавтор дослідження. «Нам вкрай важливо розуміти, як саме вони функціонують, щоб ефективно боротися з мікробною загрозою».
Новаторське дослідження: мікроскопія атомних сил
У свіжому дослідженні, опублікованому 29 вересня в авторитетному науковому журналі «Nature Microbiology», команда науковців зафіксувала антибіотик у дії. Використовуючи метод, відомий як атомно-силова мікроскопія, вчені пропустили мікроскопічну голку над бактеріями туди й назад, щоб створити детальні карти їхніх форм. Цей високочутливий метод дозволив їм спостерігати, як мікроорганізми змінювалися під час атаки поліміксину на нанорівні.
Дослідники виявили, що поліміксини змушували E. coli швидко нарощувати крихітні пухирі та виступи на своїй зовнішній мембрані. У міру зростання цих випинань бактерії скидали свою захисну оболонку, залишаючи прогалини у зовнішній мембрані, крізь які антибіотик міг проникнути та знищити клітину.
«Наші зображення бактерій безпосередньо показують, наскільки поліміксини можуть пошкодити бактеріальну броню», — пояснює Борреллі. «Це виглядає так, ніби клітина змушена виробляти «цеглини» для своєї зовнішньої стінки з такою швидкістю, що ця стінка руйнується, дозволяючи антибіотику інфільтруватися».
Виклик майбутнього: боротьба з «сплячими» бактеріями
Важливо відзначити, що поліміксини здатні ефективно діяти лише на бактерії, що активно ростуть, але не на ті, що перебувають у стані спокою. Бактерії іноді переходять у стан дормантності, щоб витримати несприятливі умови, виживаючи роками без їжі, росту чи розмноження, і лише потім пробуджуються, коли умови стають сприятливішими. Перебуваючи у сплячому стані, бактерії не нарощують свою зовнішню мембрану-броню, тому антибіотик не може прискорити її виробництво таким чином, як у активно зростаючих мікроорганізмах.
«Наше наступне завдання – використати ці відкриття для підвищення ефективності антибіотиків», – заявив Гугенбум. «Одна з можливих стратегій полягає у поєднанні лікування поліміксинами – як це не парадоксально – з препаратами, що стимулюють вироблення броні та/або пробуджують «сплячі» бактерії, щоб і ці клітини можна було ліквідувати, забезпечивши повну перемогу над інфекцією».
![Придумай логічний, інформативний та цікавий заголовок українською, не бери заголовок у лапки, без крапки в кінці, використовуй розділові знаки там де потрібно (особливо як в заголовку є запитання, став знак питання), дай у відповіді тільки найкращий заголовок без коментарів, не вживай "en dash" або "em dash" у відповіді замість них використовуй дефіс (Hyphen-Minus) з відступами, наприклад "текст - текст", не вживай слово "ключ" та жодні його відмінки такі як "ключові", знайди синоніми якщо потрібно, ось текст новини:
More than 300,000 snakebite cases occur in Africa annually, resulting in at least 7,000 deaths, as well as numerous amputations and injuries. Now, scientists have invented a new nanobody-based antivenom that shows promise against 17 dangerous African snake species.Until now, the mainstays of treatment have been antivenoms created by exposing horses to particular venoms and then isolating protective antibodies from the animals' blood. These traditional antivenoms can occasionally cause allergic reactions in patients, and they are effective against only one or a few of related snake species.Now, in a study published in October in the journal Nature, scientists report creating an antivenom that targets most of Africa's deadliest elapids, meaning cobras, mambas, and the rinkhals, also called ring-necked spitting cobras. Instead of horse serum, the antivenom uses eight engineered nanobodies that are essentially tiny antibody fragments designed to block key toxins in the snakes' venoms.
You may like
Venomous snake strikes captured in extreme detail through high-speed videos for first time
Hiker picks up venomous snake, dies after bite triggers rare allergic reaction, authorities say
Chemo hurts both cancerous and healthy cells. But scientists think nanoparticles could help fix that.
Juan Calvete, director of the Evolutionary and Translational Venomics Laboratory at the Biomedicine Institute of Valencia, who was not involved in the study, said the new nanobody-based antivenom is "a remarkable advance in the development of synthetic antivenoms." However, he noted that in its current form, the antivenom may be expensive to make, and thus challenging to use in poorer regions.To create the new antivenom, researchers exposed an alpaca and a llama to venoms from 18 African snakes, including cobras, mambas, and the rinkhals. These snakes' venoms are potent and can cause serious problems, such as paralysis and tissue damage, and they also contain a diverse range of toxins.The llama and alpaca exposed to the venoms produced special, tiny antibodies, known as nanobodies. The compact size of these nanobodies enables them to diffuse quickly through tissues and bind toxins at hard-to-reach sites in the body, the study authors noted.The researchers collected the animals' blood and used a technique to find nanobodies that stick well to various venom toxins. The nanobodies that latched on most effectively were then made in the lab and tested for their ability to block the venoms' effects. Finally, eight of these engineered nanobodies were combined into a powerful mix to create the new antivenom.
window.sliceComponents = window.sliceComponents || {};
externalsScriptLoaded.then(() => {
window.reliablePageLoad.then(() => {
var componentContainer = document.querySelector("#slice-container-newsletterForm-articleInbodyContent-RwMUFz8MYA87SCufVBU9CP");
if (componentContainer) {
var data = {"layout":"inbodyContent","header":"Sign up for the Live Science daily newsletter now","tagline":"Get the worldu2019s most fascinating discoveries delivered straight to your inbox.","formFooterText":"By submitting your information you agree to the Terms & Conditions and Privacy Policy and are aged 16 or over.","successMessage":{"body":"Thank you for signing up. You will receive a confirmation email shortly."},"failureMessage":"There was a problem. Please refresh the page and try again.","method":"POST","inputs":[{"type":"hidden","name":"NAME"},{"type":"email","name":"MAIL","placeholder":"Your Email Address","required":true},{"type":"hidden","name":"NEWSLETTER_CODE","value":"XLS-D"},{"type":"hidden","name":"LANG","value":"EN"},{"type":"hidden","name":"SOURCE","value":"60"},{"type":"hidden","name":"COUNTRY"},{"type":"checkbox","name":"CONTACT_OTHER_BRANDS","label":{"text":"Contact me with news and offers from other Future brands"}},{"type":"checkbox","name":"CONTACT_PARTNERS","label":{"text":"Receive email from us on behalf of our trusted partners or sponsors"}},{"type":"submit","value":"Sign me up","required":true}],"endpoint":"https://newsletter-subscribe.futureplc.com/v2/submission/submit","analytics":[{"analyticsType":"widgetViewed"}],"ariaLabels":{}};
var triggerHydrate = function() {
window.sliceComponents.newsletterForm.hydrate(data, componentContainer);
}
if (window.lazyObserveElement) {
window.lazyObserveElement(componentContainer, triggerHydrate);
} else {
triggerHydrate();
}
}
}).catch(err => console.error('%c FTE ','background: #9306F9; color: #ffffff','Hydration Script has failed for newsletterForm-articleInbodyContent-RwMUFz8MYA87SCufVBU9CP Slice', err));
}).catch(err => console.error('%c FTE ','background: #9306F9; color: #ffffff','Externals script failed to load', err));
In lab tests in mice, this nanobody serum prevented death from 17 of the 18 target snake venoms; the venom of the eastern green mamba (Dendroaspis angusticeps) was the only one not fully neutralized. Further analyses suggested that the antivenom neutralized seven toxin families found within the venoms and that it reduced tissue damage from venoms known to kill cells.The antivenom outperformed a commonly used antivenom designed to target multiple toxins: Mice given the nanobody mix survived multiple venoms with fewer symptoms than did mice treated with the traditional horse-antibody-based serum."The main advance of our work is showing that an effective recombinant antivenom can be made with a surprisingly small number of nanobodies that outperform existing ones," senior study author Andreas Hougaard Laustsen-Kiel, a biotechnologist at the Technical University of Denmark, told Live Science in an email. The new antivenom was better at preventing both lethal effects and tissue damage, and it could theoretically be "produced at large scale in bioreactors, independent of snakes and horses," he said.
You may like
Venomous snake strikes captured in extreme detail through high-speed videos for first time
Hiker picks up venomous snake, dies after bite triggers rare allergic reaction, authorities say
Chemo hurts both cancerous and healthy cells. But scientists think nanoparticles could help fix that.
The next steps include testing the antivenom's effects in larger animals to estimate what dose a human might need and optimize the process to scale up production. "We are also testing some of these nanobodies, and new ones, against Asian cobra venoms to develop cocktails with broader species coverage and geographical relevance," Laustsen-Kiel said.The idea of a broad-spectrum — or even "universal" — antivenom has recently gained traction. A notable 2025 study published in the journal Cell used human antibodies from a snakebite survivor to protect mice from multiple cobra and mamba venoms. Yet practical and economic barriers remain to developing such an antivenom and manufacturing it affordably and scalably.Calvete called the new nanobody venom a significant advance, but he cautioned that dosing requirements in humans might complicate things. "A therapeutic dose to treat envenomings from all target snakes could require up to 50 grams of nanobodies," he suggested. (That said, tests to officially determine human dosing have yet to be conducted.)He added that improving the pharmacokinetics of the antivenom — that is, how the treatment interacts with the human body — would likely increase production costs beyond what was seen in this proof-of-concept study. "The most powerful of all the 'omics' — economics — may once again represent an insurmountable obstacle to fighting the most neglected of tropical diseases," he concluded.In theory, the new nanobody mixture could represent a promising step toward safer, scalable snakebite therapies, but further testing, manufacturing optimization, and regulatory validation will be crucial to getting it into human patients.
Disclaimer
This article is for informational purposes only and is not meant to offer medical advice.](https://news.blog.net.ua/media/2025/11/1762953442_Prydumay-lohichnyy-informatyvnyy-ta-tsikavyy-zaholovok-ukrainskoiu-ne-bery-zaholovok-330x220.jpg "7000 смертей на рік - чи стане нанопротиотрута відповіддю на загрозу зміїних укусів в Африці?")
