Після Другої світової війни на світовій арені з’явилися два найбільші виробники винищувачів: Сполучені Штати та Радянський Союз. Обидві держави регулярно експортували свої літаки союзним країнам по всьому світу. Так, можна було зустріти пілотів, які літали на радянських винищувачах в Алжирі, і американські літаки, що працювали в небі Данії. Російська Федерація перейняла цю практику після розпаду Радянського Союзу, і сьогодні тисячі російських винищувачів перебувають на службі в різних арміях по всьому світу.
Росія має двох основних виробників винищувачів: Об’єднану авіабудівну корпорацію, більш відому як “МіГ” за назвою конструкторського бюро Мікояна, та компанію “Сухой”. Конструкторське бюро Мікояна-Гурєвича (МіГ), засноване Артемом Мікояном та Михайлом Гурєвичем, стало символом надзвукової авіації. Водночас авіабудівний концерн “Сухой” відомий своїми потужними та маневреними винищувачами серії “Су”. Численні країни експлуатують як літаки “Сухой”, так і “МіГ”, тоді як деякі обмежуються однією або двома моделями від будь-якої з цих компаній. Існують й інші російські аерокосмічні компанії, такі як “Туполєв” та “Іллюшин”, які прославилися своїми бомбардувальниками та транспортними літаками відповідно, але вони не виробляють винищувачі. Оскільки Радянський Союз постачав свої винищувачі в усі куточки країн, що перебували під його впливом, деякі з них досі експлуатують надзвичайно старі моделі. Сучасні винищувачі, такі як Су-35, перший з яких був поставлений у 2012 році, також продаються іншим країнам. Перелік країн, що експлуатують російські винищувачі, досить довгий, і містить деякі цілком очікувані назви. До них належать Алжир, Ангола, Вірменія, Азербайджан, Бангладеш, Білорусь, Болгарія, Бурунді, Китай, Конго, Хорватія, Куба, Єгипет, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Ефіопія, Грузія, Гвінея, Індія, Індонезія, Іран, Ірак, Казахстан, Лівія, Малайзія, Малі, Мозамбік, М’янма, Нігер, Північна Корея, Перу, Польща, Сербія, Судан, Сирія, Туркменістан, Уганда, Україна, Узбекистан, Венесуела, В’єтнам, Ємен та Зімбабве.
Країни, що літають на старих радянських винищувачах
Одним з останніх винищувачів, вироблених Радянським Союзом до його розпаду, був МіГ-31 “Foxhound”, яких Росія досі експлуатує від 132 до 142 одиниць. Інші старі моделі включають Су-27 та МіГ-29, але для інших країн досі діють ще давніші літаки. Згідно з виданням “World Air Forces 2025”, яке є провідним джерелом інформації про військову авіацію у світі, декілька країн досі мають на озброєнні МіГ-21 “Fishbed” — літаки, вперше представлені у 1955 році. МіГ-21 – це один з наймасовіших надзвукових винищувачів в історії авіації, який став справжнім символом епохи Холодної війни.
Ангола має 23 такі літаки, Хорватія — шість, Куба — 11, Індія експлуатує 36, Лівія підтримує 21, Малі — дев’ять, Мозамбік — вісім, Північна Корея — 26, Судан утримує чотири, Сирія має 50, а Ємен володіє 19. Це найстаріша модель МіГ, яка все ще перебуває в активній службі по всьому світу, хоча до неї приєднується безліч новіших, але все ж порівняно старих винищувачів. Щодо найстарішого реактивного літака “Сухой”, що досі літає, це Су-27, представлений у середині 1980-х років. Ці літаки досі експлуатуються такими країнами, як Ангола та Білорусь, кожна з яких має по одному винищувачу.
Китай має невизначену кількість Су-27, хоча 39 відомі як навчальні. Еритрея має два у своєму інвентарі, тоді як Ефіопія володіє 22. Індонезія експлуатує 15 комбінованих Су-27 та Су-30, тоді як Казахстан літає на 51. Україна має 29, хоча ця кількість могла зменшитися через російсько-українську війну. Узбекистан має 25, а В’єтнам володіє загальною кількістю 41 Су-27 та Су-30. В’єтнам також експлуатує 32 Су-22, які є варіантами літака Су-17 зі змінною геометрією крила.
Країни, що літають на сучасних російських винищувачах
Авіаційна промисловість Російської Федерації після розпаду Радянського Союзу випустила багато винищувачів покоління 4.5 та більш просунутих моделей. На момент написання цього матеріалу Су-57 “Felon” – найсучасніший російський літак п’ятого покоління, що володіє стелс-технологіями, залишається виключно в руках Росії, хоча ходять чутки, що Алжир замовив 14 таких машин. Інші її експортні винищувачі включають Су-30 “Flanker-C/G/H”, Су-35 “Flanker-E” та МіГ-29 “Fulcrum”.
Багато країн світу експлуатують ці літаки, і замовлення продовжують надходити, що підтримує аерокосмічну промисловість Росії попри світові санкції. Варто зазначити, що галузь майже зазнала краху, тому менше винищувачів покидають країну, оскільки Росія направляє значну частину своїх військових сил на боротьбу в Україні. Алжир має 52 Су-30 в експлуатації та ще 10 на замовлення, тому Росія все ще має деяких клієнтів. Ангола також має 12 Су-30, тоді як Вірменія та Білорусь експлуатують по чотири.
Китай має невизначену кількість у своєму інвентарі разом з деякими Су-33 “Flanker-D”. Індія підтримує найбільший флот Су-30 з 265 одиницями в активному інвентарі. Малайзія має 17, а М’янма володіє чотирма. Майже 40 із вищезгаданих країн літають на МіГ-29, оскільки це популярний літак, який таким залишається з моменту його представлення. Що стосується Су-35, єдиною країною, яка має їх на замовлення, є Ісламська Республіка Іран, яка очікує 25 літаків. Проте, схоже, ці літаки могли бути перенаправлені в інші місця, тому на момент написання цього матеріалу статус цього замовлення незрозумілий.
