Військові фільми часто захоплюють глядачів складними операціями та непересічними сюжетами, але іноді розуміння діалогів може бути викликом через специфічну термінологію. Якщо стрічки про піхоту чи спецпризначенців можна інтерпретувати за візуальним контекстом або мовою жестів, то кіно про льотчиків рясніє професійним сленгом, який не завжди зрозумілий широкому загалу. Попри намагання кінематографістів спростити сприйняття, деякі терміни залишаються незмінними. Одним із таких широко відомих, але часто неправильно трактованих слів є «bogey» – воно майже таке ж популярне, як і підтвердження команд «roger».
У небі, у спілкуванні між пілотами, «bogey» є скороченням для позначення повітряного судна, яке було виявлено, але ще не ідентифіковано. Це не означає, що об’єкт автоматично є ворожим; «bogey» просто вказує на невідомого. Саме тому часто можна почути уточнення на кшталт «bogey, 12 o’clock high», що вказує на напрямок і висоту. Наприклад, «12 o’clock» означає прямо по курсу, а «high» — що об’єкт знаходиться вище літака. Коли оператори радарів або пілоти підтверджують, що повітряне судно є ворожим, термінологія змінюється: «bogey» перетворюється на «bandit». Якщо командний центр дає дозвіл на вступ у бій, об’єкт може бути позначений як «hostile» (ворожий). Такий спосіб спілкування, можливо, здається незвичним для цивільних, але він допомагає пілотам уникнути двозначності та швидко передавати важливу інформацію, що є надзвичайно важливим у ситуаціях, де кожна секунда на рахунку.
Як термін «bogey» став позначати невизначений об’єкт у військовій справі?
Слово «bogey» має шотландське та середньоанглійське походження від слова «bugge» (також пишеться «bogge»), що означало «лякаючий привид» або опудало. Глибше коріння «bugge» можна простежити до шотландських діалектів, зокрема до слова «bogle» – регіонального терміна для примари або гобліна, зафіксованого приблизно на початку XVI століття. З часом «bogey» стало частиною ширшого фольклору, зокрема у постаті «bogeyman» — вигаданого монстра, яким лякали дітей.
Протягом століть це слово використовувалося для опису чогось тіньового або загадкового, і вже на початку XX століття воно органічно увійшло до військового сленгу. Коли під час Другої світової війни з’явилася радарна технологія, оператори іноді бачили на своїх екранах слабкі або незрозумілі сигнали. Ці невідомі контакти, які могли зникати так само швидко, як і з’являлися, порівнювали з привидами та прозвали «bogeys».
Британські Королівські ВПС (Royal Air Force), що зіграли визначну роль у відбитті атак Люфтваффе під час Битви за Британію у Другій світовій війні, популяризували цей термін. Спочатку вони називали ці невідомі мітки «angels» (ангели), але невдовзі «bogey» швидко поширилося серед пілотів союзників, яким був потрібен простий спосіб опису літака, ще не ідентифікованого як дружній чи ворожий. Згодом ВПС та ВМС США прийняли «bogey» як частину стандартизованих кодів стислості – коротких термінів, що використовуються в радіопереговорах для економії часу та запобігання помилкам. Ці коди стислості є невід’ємною частиною військової комунікації, забезпечуючи чіткість та швидкість передачі інформації у критичних ситуаціях.
