Зміни у режимі харчування з віком є природними, проте їхній вплив на здоров’я досі залишався недостатньо вивченим. Однак, нове дослідження виявило, що у зрілому та похилому віці пізній сніданок пов’язаний із підвищеним ризиком передчасної смерті.
Протягом багатьох поколінь ми чули, що “сніданок – найважливіший прийом їжі за день”. Ця фраза стала частиною нашої культури завдяки одній із найуспішніших маркетингових кампаній 20-го століття, зокрема компанії Kellogg’s, яка активно просувала цю ідею. Історія сніданку як “найважливішого” також посилювалася після Другої світової війни, коли відбулися зміни у структурі робочої сили, і людям потрібна була швидка та поживна їжа перед робочим днем. Хоча дані щодо цього твердження залишаються неоднозначними, більшість попередніх досліджень зосереджувалися на дітях або молодих дорослих.
Нові відкриття щодо хронохарчування у старшому віці
Науковці з Mass General Brigham – одного з провідних інтегрованих медичних закладів та наукових центрів у Сполучених Штатах, відомого своїми дослідженнями та інноваціями – вирішили зосередити свою увагу на старшій віковій групі, а саме на людях середнього та похилого віку. Метою дослідження було з’ясувати, чи пов’язаний графік прийому їжі з віковими проблемами зі здоров’ям. Ця демографічна група була здебільшого ігнорована у науці хронохарчування – дисципліні, яка вивчає, коли ми їмо.
“Досі ми мали обмежене розуміння того, як змінюється час прийому їжі у пізнішому віці та як ця зміна пов’язана із загальним здоров’ям та довголіттям”, – зазначає провідний автор дослідження Гассан Дашті, доктор філософії. Він є вченим-дієтологом та хронобіологом з Массачусетської загальної лікарні. Хронобіологія вивчає біологічні ритми живих організмів, зокрема циркадні ритми, які впливають на наш сон, обмін речовин та інші фізіологічні процеси.
Методологія та висновки дослідження
Дослідники проаналізували дані, включно з результатами аналізу крові, 2945 дорослих осіб, що проживали у громаді, віком від 42 до 94 років. Кожен учасник проходив до п’яти оцінок щодо часу прийому їжі та стану здоров’я у період з 1983 по 2017 рік. Ці оцінки містили докладну інформацію про кожну людину, включно зі станом здоров’я, способом життя, вагою, якістю сну та часом, витраченим на приготування їжі.
Було виявлено, що з багатьох причин – від фізичних обмежень до гігієни порожнини рота – літні люди зазвичай снідали пізніше, мали пізніший середній час прийому їжі за день і, загалом, коротше “вікно” для харчування.
“Пізніший час сніданку асоціюється з більшою кількістю фізичних та психологічних захворювань, мультиморбідністю (наявністю кількох хронічних захворювань одночасно), генетичними профілями вечірнього хронотипу (так званих “сов”), а також підвищеним ризиком смертності”, – зазначили дослідники. “Ці висновки свідчать, що зміни у графіку прийому їжі можуть відображати фундаментальні процеси старіння та проблеми зі здоров’ям у літніх людей”.
Завдяки складному моделюванню, детально описаному у науковій праці, опублікованій у виданні Nature, дослідники дійшли висновку, що пізній час сніданку був пов’язаний із підвищеним ризиком смерті під час подальших оцінок. Ті, хто генетично схильний до характеристик, пов’язаних із “нічними совами”, також мали тенденцію їсти пізніше. Важливо, що статистично не було виявлено значущих проблем зі здоров’ям, пов’язаних зі змінами у часі обіду та вечері, лише зі сніданком.
“Пізніший час сніданку також пов’язаний із підвищеною смертністю”, – зауважили дослідники. “Аналіз латентних класів траєкторій часу прийому їжі виявив групи раннього та пізнього харчування, з показниками 10-річної виживаності 86,7% у групі пізнього харчування порівняно з 89,5% у групі раннього харчування”.
Практичне значення та застереження
Хоча це може нагадувати дилему “курки та яйця” – чи пізній сніданок спричиняє проблеми, чи проблеми зі здоров’ям призводять до пізнього сніданку – ці висновки встановлюють взаємозв’язок між пізнім сніданком та підвищеним ризиком смерті. Це може слугувати інформативним показником здоров’я у літніх людей для раннього втручання та лікування.
“Наше дослідження припускає, що зміни у часі прийому їжі у літніх людей, особливо час сніданку, можуть бути легко відстежуваним маркером їхнього загального стану здоров’я”, – зазначив Дашті. “Пацієнти та клініцисти потенційно можуть використовувати зміни у рутині прийому їжі як ранній попереджувальний сигнал для виявлення прихованих фізичних та психічних проблем”.
“Крім того, заохочення літніх людей до дотримання послідовного графіка прийому їжі може стати частиною широких стратегій сприяння здоровому старінню та довголіттю”, – додав він.
Як і будь-яке подібне дослідження, це має певні обмеження. Дослідники не розглядали щоденну варіабельність, пропущені прийоми їжі або перекуси протягом дня, а також не зосереджувалися на тому, що саме споживалося на сніданок, обід та вечерю. Хоча моделі дослідження враховували кілька збурюючих факторів (наприклад, куріння), вони не враховували інші показники, такі як фізична активність. Крім того, значна частина даних про час прийому їжі ґрунтувалася на самозвітах, що має власні неточності.
Тим не менш, це дослідження встановлює зв’язок між здоров’ям та часом прийому їжі серед населення, яке досі було недостатньо представлене у дослідженнях хронохарчування. Врахування часу прийому їжі під час оцінок стану здоров’я може сприяти ранньому втручанню та зниженню ризику передчасної смерті.
“Наші висновки допомагають заповнити цю прогалину, показуючи, що пізній час прийому їжі, особливо відкладений сніданок, пов’язаний як із проблемами зі здоров’ям, так і з підвищеним ризиком смертності у літніх людей”, – додав Дашті. “Ці результати надають нового значення вислову, що ‘сніданок – найважливіший прийом їжі за день’, особливо для літніх людей”.
Дослідження було опубліковано у журналі Communications Medicine.
