Через майже чотири роки після свого приземлення на Марсі, марсохід NASA Perseverance, можливо, зробив суттєвий поступ у своїй місії з пошуку слідів давнього мікробного життя на Червоній планеті. Ця автономна дослідницька машина, що є витонченим зразком інженерної думки, понад три роки методично досліджує марсіанську поверхню, збираючи цінні зразки та дані.
Минулого липня роботизований дослідник натрапив на скелю, що має форму вістря стріли, названу Чейава Фоллс (Cheyava Falls). Ця порода привернула увагу вчених яскравими, кольоровими плямами. Знахідка була зроблена в тому, що, на думку науковців, є стародавньою річковою долиною, викарбуваною водою на Марсі. Ця долина, відома як Неретва Валліс (Neretva Vallis), є частиною кратера Єзеро – місця, обраного для приземлення Perseverance через його значний потенціал для зберігання ознак життя. Кратер Єзеро, як вважають, був затоплений водою близько 3,5 мільярда років тому, утворюючи величезне озеро, що робить його ідеальним місцем для пошуку давніх мікроорганізмів.
Вчені NASA припускають, що ці дивовижні плями могли залишитися від мікробного життя мільярди років тому. Хоча це звучить неймовірно і потребує ретельної перевірки, адже існують й інші пояснення подібних утворень, космічне агентство вирішило поділитися даними своїх відкриттів з ширшою космічною спільнотою. Інформація буде доступна для подальшого вивчення через рецензовану наукову статтю в авторитетному журналі Nature.
Візуалізувати, як могла виглядати долина Неретва Валліс у ті далекі часи, допомагає анімація, що показує її з поточними річками, що текли між піщаними та скелястими пагорбами:
https://www.youtube.com/watch?v=ieJKWW8sp2A
Аналіз знахідок: що говорять інструменти ровера?
Для ближчого вивчення цих незвичайних плям Perseverance використав два своїх основних інструменти: PIXL (Планетарний інструмент для рентгенівської літохімії) та SHERLOC (Скануюче життєздатне середовище з раманівською та люмінесцентною спектроскопією для органічних речовин та хімікатів). PIXL – це рентгенівський флуоресцентний спектрометр, що дозволяє детально аналізувати хімічний склад гірських порід, тоді як SHERLOC – це спектрометр, що використовує ультрафіолетове світло для ідентифікації органічних молекул та мінералів.
Виявлені плями виявилися розташованими за певним візерунком, що вказує на точки контакту, де відбуваються хімічні та фізичні реакції. Інструменти також виявили ознаки двох багатих на залізо мінералів, які на Землі часто зустрічаються поряд з органічною речовиною.
Поява обох цих мінералів є потенційною ознакою давнього мікробного життя, оскільки згадані реакції могли виробляти енергію, необхідну для розвитку мікробів.
Потенційна біосигнатура: розгадка давніх таємниць Марса
Важливо розуміти, що NASA наголошує: ці знахідки не є прямим, беззаперечним доказом існування давнього життя. Натомість, вони вказують на “потенційну біосигнатуру” – речовину або структуру, яка, як видається, має біологічне походження, тим самим сигналізуючи, що життя могло існувати там у певний період у минулому. Це може бути, наприклад, специфічний хімічний відбиток або унікальна мінеральна структура, що зазвичай формується в присутності живих організмів.
NASA визнає, що ці мінерали цілком могли утворитися на Марсі й без участі життя. Однак для цього потрібні були б постійно високі температури, кислі умови та органічні сполуки для їхнього зв’язування з породою. Втім, на зразках порід із цього району немає жодних свідчень про такі екстремальні умови. Саме ця обставина змушує вчених вважати, що отримані дані з більшою ймовірністю вказують на діяльність мікробів із глибокої давнини. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, це може розкрити багато інформації про минулу придатність планети для життя.
Місія Perseverance має на меті зібрати цінні зразки, які потім будуть доставлені на Землю для більш детального вивчення. Участь експертів за межами NASA може нарешті допомогти нам почати відповідати на одне з найзагадковіших питань на Землі: чи самотні ми у Всесвіті?
