Час від часу повітряні судна однієї держави опиняються в повітряному просторі іншої країни, що неминуче спричиняє значні проблеми. За часів Холодної війни Сполучені Штати регулярно відправляли свій надвисотний і надшвидкісний розвідувальний літак SR-71 Blackbird у радянський повітряний простір для збору розвідувальної інформації. Ця практика згодом поступилася місцем супутниковим технологіям, проте випадки порушення повітряного суверенітету трапляються й донині. У 2025 році низка подібних інцидентів сталася з країнами-членами НАТО, змусивши багатьох на Заході замислитися: чи має право держава на рішучу відповідь, коли її повітряний простір порушується?
Відповідь на це питання є однозначно ствердною, адже кожна нація володіє так званим повітряним суверенітетом, який закріплений міжнародними угодами. Повітряний суверенітет — це фундаментальне право держави регулювати використання свого повітряного простору, включаючи дозвіл на прольоти пасажирських літаків з інших країн та іншого повітряного транспорту. Основним міжнародним документом, що регулює це питання, є Чиказька конвенція 1944 року, відома як Конвенція про міжнародну цивільну авіацію. Вона визначає, що держава може і не може робити щодо свого повітряного простору, і, як і інші міжнародні угоди, оновлювалася протягом років відповідно до розвитку нових технологій.
Окрім міжнародних договорів, кожна держава має власні закони щодо свого повітряного простору. Однак одне є беззаперечним: порушення повітряного простору однієї країни іншою є неприпустимим. У 2023 році китайська розвідувальна повітряна куля опинилася в повітряному просторі США, що призвело до першого в історії успішного перехоплення літаком F-22 Raptor. У Європі війна Росії проти України перекинулася на територію як Польщі, так і Румунії, коли випадки вторгнення в повітряний простір спричинили те, що можна охарактеризувати лише як міжнародні інциденти.
Інцидент з китайською розвідувальною кулею у 2023 році
Випадкові вторгнення в повітряний простір трапляються досить часто, але коли йдеться про широко розголошені, можливо, цілеспрямовані інциденти, найяскравішим прикладом є китайська розвідувальна повітряна куля 2023 року. Вторгнення вперше було зафіксовано 28 січня 2023 року і тривало до 4 лютого. Ця висотна куля перетнула значну частину північноамериканського повітряного простору, включаючи Аляску, західну Канаду та велику частину континентальних Сполучених Штатів. Інцидент завершився, коли винищувач F-22 Raptor – передовий стелс-літак п’ятого покоління – збив її ракетою класу “повітря-повітря” AIM-9X Sidewinder над Атлантичним океаном.
Китай ніколи не визнавав справжнього призначення кулі, стверджуючи, що її знесло з курсу і вона потрапила в повітряний простір США, але аналітики на Заході вельми сумніваються у цьому твердженні. Варто зазначити, що було підтверджено, що бортові датчики апарату не були активними і не передавали жодної інформації до Китаю, тому твердження може бути правдивим. Військово-повітряні сили США відстежували повітряну кулю за допомогою розвідувального літака U-2 Dragon Lady, відомого своєю здатністю до висотних польотів, перш ніж остаточно вирішили збити її після того, як вона перемістилася над Атлантичним океаном.
Уламки були вилучені з дна океану та проаналізовані для визначення обсягу переданих даних. Хоча куля, можливо, і не збирала розвідувальних даних, Китай, безумовно, отримав можливість оцінити реакцію США на вторгнення в повітряний простір, а цей інцидент погіршив відносини між США та Китаєм. Звісно, США не просили дозволу збивати китайський апарат — вони зробили це, оскільки мають законне право захищати свій повітряний суверенітет.
Російські вторгнення в повітряний простір НАТО у 2025 році
Війна Росії проти України залучає багатьох союзників по НАТО, чий повітряний простір використовується для транспортування припасів, зброї та боєприпасів до України. Однак конфлікт досі залишався в межах кордонів Росії та України. Якщо ж він перетне кордони сусідньої країни-члена НАТО, це може призвести до масштабної війни в Європі. Ніхто не бажає такого розвитку подій, проте Росія все ж порушила повітряний простір Польщі, а потім і Румунії, під час двох окремих інцидентів протягом одного тижня у вересні 2025 року.
9 вересня декілька російських безпілотників вторглися в повітряний простір Польщі, спричинивши негайну реакцію НАТО. Були активовані системи протиповітряної оборони, які залучили до перехоплення дрони за допомогою італійських літаків AWACS (системи далекого радіолокаційного виявлення та управління), нідерландських винищувачів F-35, польських F-16, літаків-заправників та німецьких систем Patriot – передових зенітно-ракетних комплексів. Швидка реакція продемонструвала рішучість НАТО у спільній роботі для захисту повітряного простору своїх держав-членів. Цей інцидент призвів до активації Статті 4 Статуту НАТО, яка передбачає проведення консультацій між усіма членами Альянсу щодо загрози безпеці. Це було перше російське вторгнення в повітряний простір НАТО, але не поодинокий випадок.
14 вересня Румунія повідомила, що російський безпілотник порушив її повітряний простір, що стало ще однією потенційною загрозою для союзника по НАТО. Румунські винищувачі вже перебували в повітрі, відстежуючи дрон, коли він летів у межах кордонів України, але зрештою він перетнув повітряний простір країни. Винищувачі ідентифікували дрон як іранський Shahed 136 – ударний безпілотник-камікадзе одноразового використання, що широко застосовується Росією. Він не пролітав над населеними пунктами, але вторгнення, тим не менш, стало другою ескалацією, яка могла бути випадковою, але також і навмисною, щоб перевірити реакцію протиповітряної оборони НАТО.
