Легендарний винищувач Grumman F-14 Tomcat, що колись був невід’ємною частиною військово-повітряних сил США і зіграв свою роль у культовому фільмі “Найкращий стрілець” (Top Gun), продовжує свою службу, але вже далеко не у складі американського флоту. Цей надзвуковий двомоторний літак зі змінною геометрією крила, який відзначався винятковою швидкістю та потужністю, на сьогоднішній день використовується лише однією країною у світі – Іраном.
Історія появи “Томкетів” в іранському небі сягає 1970-х років, коли Сполучені Штати, будучи союзником проти Радянського Союзу, продали Ірану 79 одиниць цих машин. Тодішній правитель Ірану, шах Мохаммед Реза Пахлаві, був затятим прихильником модернізації збройних сил своєї країни, і F-14 стали одним з перлин його авіапарку. Однак у 1979 році відбулася Ісламська революція, яка повалила монархію та радикально змінила політичний курс Ірану, перетворивши його на ісламську республіку та заклятого ворога США. Нове керівництво держави взяло під свій контроль флот F-14 і, попри численні санкції з боку Сполучених Штатів, продовжувало їх експлуатувати.
Підтримка в робочому стані цих, вже досить застарілих машин, є неабияким викликом. Іранські “Томкети” виживають завдяки частинам, отриманим на “чорному ринку”, що робить їх, по суті, раритетними літаками порівняно з сучасними винищувачами інших країн. Вони стали символом винахідливості та вимушеної самодостатності іранської військової індустрії.

Іран також має на озброєнні й інші винищувачі американського виробництва, придбані ще за часів шаха. До складу авіафлоту входять літаки F-4 Phantom, який був одним з наймасовіших та найуспішніших винищувачів-бомбардувальників холодної війни, а також F-5E Freedom Fighter та його копії. Крім американських, Іран експлуатує винищувачі з інших країн, такі як французький Dassault Mirage F1 та китайський J-7/F-7. Ці літаки, як і “Томкети”, вже минули свій розквіт, проте Іран продовжує використовувати їх як невід’ємну частину свого авіапарку.
Причини зняття F-14 з озброєння США: швидкість, лютість та надмірна вартість
Для Військово-морських сил США ера Grumman F-14 Tomcat завершилася у 2006 році. Попри свою славу та ефективність, “Томкет” поступився місцем новішим моделям, які могли краще відповідати вимогам сучасної війни.
Одним із таких наступників став F/A-18 Super Hornet. Цей літак продемонстрував більшу ефективність у виконанні завдань з авіаносців та був значно простішим в обслуговуванні. Хоча максимальна швидкість Super Hornet становила приблизно 1,6 Маха (що відповідає близько 1975 кілометрам на годину), вона не могла зрівнятися з показниками “Томкета”. Проте, F/A-18 став надійним замінником у період, коли технології стрімко розвивалися, залишаючи F-14 позаду.
Проблеми з безпекою також відіграли важливу роль у виведенні F-14 з експлуатації. “Томкет” міг потрапляти у так званий “плоский штопор” – небезпечний стан польоту, коли літак одночасно втрачав поступальну швидкість і починав неконтрольовано опускатися. У таких випадках єдиним порятунком для пілотів часто залишалося катапультування.
Однак, мабуть, визначальною причиною відмови від F-14 стала його приголомшлива вартість. Коли F-14 вперше піднявся у небо, орієнтовна ціна одного літака становила близько 13 мільйонів доларів. Лише за два роки ця цифра зросла до майже 17 мільйонів доларів. Витрати на загальне обслуговування лише збільшували цю суму, роблячи F-14 надзвичайно дорогим винищувачем, утримання якого в повітрі уряд США зрештою не зміг виправдати. Таким чином, попри свій легендарний статус, F-14 Tomcat став жертвою економічної доцільності та еволюції військових технологій, залишивши свою останню діючу сторінку історії в іранському небі.
