Сьогодні, де технологічний прогрес не знає меж, штучний інтелект (ШІ) проникає в дедалі більше галузей, і військова справа не є винятком. Армія Сполучених Штатів Америки активно вивчає можливості ШІ, прагнучи змінити підходи до ведення війни, від покращення можливостей перевірених у боях безпілотників до повного переосмислення управління ІТ-системами та процесів прийняття рішень на полі бою. Усе це робиться з однією визначальною метою — залишатися на вістрі глобальних оборонних розробок. Одним з найперспективніших напрямків застосування цієї технології є повітряний бій, де Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів (DARPA) — провідне американське відомство, відповідальне за розробку новітніх технологій для військових — останні чотири роки зосереджено на створенні бойових додатків на основі ШІ.
Серед численних проєктів DARPA варто виділити програму Air Combat Evolution (ACE), яка ставить собі за мету розробку рішень на базі ШІ для ближнього повітряного бою. Дедалі більш реальною перспективою стає створення “спільних бойових літаків” (collaborative combat aircraft, CCA) — безпілотних, керованих штучним інтелектом апаратів, які, за задумом Військово-повітряних сил США, працюватимуть пліч-о-пліч з пілотованими винищувачами, наче автономні ведені.
У квітні 2024 року ця програма досягла справжнього прориву, коли експериментальний літак X-62A VISTA (Variable In-flight Simulator Aircraft) — спеціально модифікований винищувач F-16, що слугує платформою для тестування передових авіаційних технологій — зійшовся у серії повітряних боїв з пілотованим F-16. Ці історичні сутички відбулися над авіабазою Едвардс, що розташована в окрузі Керн, штат Каліфорнія. Авіабаза Едвардс відома як один із найбільших випробувальних центрів ВПС США, де тестуються новітні літаки та авіаційні системи. Як зазначив керівник програми ACE, підполковник Раян Хефрон, ці випробування мали на меті продемонструвати безпечність тестування ШІ-агентів у критично важливих умовах повітряного бою. Застосування агентного штучного інтелекту може принести цілу низку переваг на полі бою, підвищуючи ефективність та швидкість обробки даних, одночасно зменшуючи чинники, притаманні людським пілотам. І хоча програма ШІ-пілотування від DARPA ще перебуває на етапі розробки, колишній Секретар ВПС США Френк Кендалл заявив у 2024 році, що Сполучені Штати сподіваються розгорнути озброєні безпілотні літальні апарати вже до 2030 року.
Людина проти машини
Реактивний винищувач VISTA від DARPA, яким керує Школа пілотів-випробувачів ВПС США, є модифікованим F-16 з програмою автономного польоту. F-16 Fighting Falcon – це одномоторний багатоцільовий винищувач, один з наймасовіших та найпоширеніших у світі, відомий своєю маневреністю та універсальністю. Згідно з даними агентства, штучний інтелект винищувача працює за тими ж основними принципами, що й звичайні додатки машинного навчання: він аналізує великі масиви даних про історичні льотні сценарії, щоб визначити оптимальне рішення в режимі реального часу. Перед тим, як перейти до перших льотних випробувань, програма набиралася досвіду, провівши серію повітряних боїв на льотному симуляторі. У п’яти таких імітованих сутичках проти пілотів-людей ШІ-агент VISTA здобув бездоганний результат, хоча DARPA визнає, що агентні пілоти не були обмежені тими ж вимогами безпеки чи етики, що й їхні людські опоненти. У грудні 2022 року VISTA вперше здійнявся в небо, виконуючи дедалі складніші тренувальні вправи, доки нарешті у вересні наступного року не зіткнувся з пілотованими людьми F-16. До цих тестів ВПС США використовували автономні функції виключно для дій з чітко визначеними правилами та очікуваннями, наприклад, для систем автоматичного запобігання зіткненням із землею, які запобігають падінню винищувачів.
Протягом 21 льотного випробування, кульмінацією яких стали згадані повітряні бої, винищувач, керований ШІ, як повідомляється, досягав надзвукових швидкостей, виконуючи кілька агресивних маневрів, включаючи вертикальні маневри та прольоти ніс у ніс. Завдяки присутності людських пілотів на борту для усунення несправностей, VISTA літав у безпосередній близькості до F-16, наближаючись до пілотованого людиною літака на відстань до 600 метрів. В одному з тестів літаки під управлінням машини та людини змагалися за кращі атакуючі позиції. За даними ВПС, ефективність ШІ була приблизно на одному рівні з його людським опонентом. Окрім традиційних показників ефективності, команда DARPA отримала кілька важливих уроків, зокрема, як адаптувати та завантажувати оновлення до програмного забезпечення ШІ в режимі реального часу.
Багатообіцяюче майбутнє
Сполучені Штати – не єдині ВПС, які прагнуть застосувати ШІ до повітряного бою. Наприклад, шведський оборонний підрядник Saab оголосив у червні 2025 року про завершення перших випробувальних польотів своєї програми пілотування ШІ Centaur на винищувачах Gripen E, включаючи кілька бойових вильотів із залученням пілотованих людьми винищувачів. Gripen E — це сучасний шведський багатоцільовий винищувач, відомий своєю гнучкістю та здатністю працювати з коротких злітно-посадкових смуг. За даними Saab, замість використання експериментального літака, як VISTA, програмне забезпечення ШІ було завантажено безпосередньо на Gripen E. У Туреччині Науково-технологічна дослідницька рада країни оголосила, що її винищувач п’ятого покоління KAAN буде включати бібліотеку ШІ у свою авіоніку. KAAN — це національна програма розробки винищувача нового покоління, що має забезпечити Туреччині технологічну незалежність у сфері військової авіації. За словами турецьких офіційних осіб, наземна частина системи вже завершена. Китайська програма пілотування ШІ, названа “Red Eye”, також зробила значні кроки вперед, а її виробники у грудні 2024 року опублікували дослідження, що демонструють її майстерність проти пілотованих людьми літаків.
Програма ACE виходить за межі ближнього повітряного бою. Як зазначив полковник Хефрон, ACE “насправді спрямована на побудову довіри до відповідального ШІ”. Це надзвичайно важливий крок у стратегічній дорожній карті Військово-повітряних сил Сполучених Штатів, оскільки вони протягом багатьох років активно інвестували в інструменти ШІ. Окрім ACE, вони запустили власний агентний чат-бот, заснували як Центр передового досвіду ШІ, так і прискорювач ШІ, протестували програми прийняття рішень на полі бою та прагнули інтегрувати ШІ у свою ІТ-інфраструктуру. Однак, незважаючи на ці досягнення, начальник штабу ВПС генерал Девід Оллвін у червні 2025 року зазначив, що інтеграція рішень ШІ у щоденні операції мала “неоднозначні результати”. У майбутньому керівництво ВПС розглядає програму ACE як визначальну для встановлення інституційної довіри до цієї нової технології.
