27 вересня 1822 року світ змінився для істориків та археологів. Цього дня французький філолог Жан-Франсуа Шампольйон, постать без перебільшення епохальна у науковому світі, урочисто оголосив про свій тріумф: він розшифрував тексти Розеттського каменя. Ця подія відчинила безцінне вікно у дивовижну та загадкову давньоєгипетську цивілізацію, про яку людство до того могло лише здогадуватися.
Камінь, що відчинив минуле
Історія самого Розеттського каменя почалася набагато раніше. У 1799 році, під час першої військової експедиції Наполеона Бонапарта до Єгипту – амбітного походу, який, хоч і не досяг всіх своїх стратегічних цілей, але мав колосальне значення для європейської науки та культури, — французькі військові інженери працювали над зміцненням фортифікацій у невеликому містечку Рашид. Це місто, розташоване на березі Середземного моря, на той час було відоме як давня Розетта. Саме там, офіцер П’єр Франсуа Бушар під час будівельних робіт помітив незвичайний кам’яний блок, вбудований у стару стіну. Це був Розеттський камінь – велична плита гранодіориту заввишки 112 сантиметрів і вагою 760 кілограмів.
Бушар одразу ж усвідомив вагу знахідки. На камені були викарбувані три різні письмові системи: давньогрецька, ієрогліфічне письмо (традиційне для Давнього Єгипту) та демотичне письмо – спрощений скорописний варіант єгипетської писемності, що використовувався для повсякденних потреб. Офіцер одразу зрозумів, що всі три тексти, ймовірно, містили одне й те саме повідомлення. Це усвідомлення стало визначальним для подальших досліджень, адже давньогрецький текст, який вчені могли читати, обіцяв стати розгадкою для двох інших писемностей, які століттями залишалися незрозумілими.
Від Єгипту до Британського музею
Однак, доля каменя була непростою. У 1801 році об’єднані сили Османської імперії та Великої Британії завдали поразки французам. За умовами Александрійського договору, Розеттський камінь, як трофей, був переданий британцям і відтоді зберігається у Британському музеї, ставши одним з його найцінніших експонатів.
На основі давньогрецького напису вчені досить швидко встановили, що текст на камені є царським декретом, виданим у 196 році до нашої ери. Декрет був на честь юного фараона Птолемея V Епіфана, представника династії Птолемеїв – македонських правителів, які керували Єгиптом після завоювань Олександра Македонського. Він був оприлюднений до першої річниці його коронації. Метою цього указу було підтвердження легітимності та влади молодого фараона в неспокійний час. Цей період був відзначений повстаннями місцевих єгиптян проти грецької верхівки та вторгненнями Селевкідської імперії, яка намагалася захопити території у західній частині Середземномор’я. Стела, тобто кам’яна плита з написом, проголошувала, що Птолемей, «бог, який сам себе виявляє», фінансуватиме храми та культи тварин, збільшить доходи жерців, полегшить податковий тягар і амністує в’язнів. В обмін на це, його статуї мали бути розміщені у всіх храмах, а жерці мали дбати про ці статуї тричі на день. Подібні стели були розміщені по всій країні, щоб поширити царський указ.
Довгий шлях до розшифрування
Перші кроки до розуміння давньоєгипетських текстів були зроблені вже у 1802 році. Шведський дипломат Юхан Окерблад досяг певного прогресу у розшифруванні деяких слів демотичного письма, спираючись на його схожість із коптською мовою. Коптська мова є останньою стадією давньоєгипетської мови, яка, хоча й перестала бути розмовною, подібно до латини в Європі, все ще була зрозумілою для вчених. Вона використовувала грецький алфавіт з кількома додатковими літерами з демотики, що робило її містком між давнім і сучасним розумінням.
Проте визначальні прориви відбулися лише у 1819 році. Британський вчений Томас Юнг, видатний ерудит, лікар та фізик, опублікував статтю в “Енциклопедії Британіка”, де він визначив 218 демотичних слів та пов’язав їх з приблизно 200 відповідними ієрогліфами. Він також розшифрував фонетичні ієрогліфи для слова “Птолемей”. Однак Юнг припускав, що лише імена та іноземні слова були фонетичними, а решта ієрогліфів, на його думку, були символічними.
Тріумф Шампольйона
Коли Жан-Франсуа Шампольйон ознайомився з працями Юнга, він не погодився з його припущеннями. Шампольйон був переконаний, що ієрогліфи складають дешифрований алфавіт. Він систематично порівнював давньогрецькі та коптські слова з ієрогліфами, повільно, але впевнено розгадуючи їхні звуки. Існує легенда, що коли він вперше усвідомив, що розшифрував весь текст, він знепритомнів на тиждень. Хоча це, ймовірно, міф, незабаром після цього Шампольйон оголосив про своє відкриття в Академії написів і красних мистецтв у Парижі, де його суперник Юнг мав почути про його тріумф.
Переклад Розеттського каменя, по суті, створив цілу нову наукову галузь – єгиптологію. Це дозволило вченим зрозуміти надзвичайно витончену та складну цивілізацію, яка виникла на берегах Нілу понад 5000 років тому і проіснувала тисячоліттями. Завдяки Розеттському каменю ми змогли розгадати заплутані ритуали та релігійні вірування, що керували життям і смертю, як-от описані у “Книзі Мертвих” – збірці магічних заклинань та інструкцій для загробного світу. Ми відтворили складні рецепти бальзамування, які стародавні єгиптяни використовували для муміфікації померлих, отримали детальне уявлення про повсякденне життя як для монархів, так і для простих людей, і розплутали тисячолітні історії династій, що правили в Єгипті.
Розеттський камінь, будучи військовим трофеєм, досі перебуває у Британському музеї. Проте він залишається центральним елементом культурної спадщини Єгипту. Вже багато років Єгипет активно вимагає повернення цього безцінного артефакту на батьківщину.
![Придумай логічний, інформативний та цікавий заголовок українською, не бери заголовок у лапки, без крапки в кінці, використовуй розділові знаки там де потрібно (особливо як в заголовку є запитання, став знак питання), дай у відповіді тільки найкращий заголовок без коментарів, не вживай "en dash" або "em dash" у відповіді замість них використовуй дефіс (Hyphen-Minus) з відступами, наприклад "текст - текст", не вживай слово "ключ" та жодні його відмінки такі як "ключові", знайди синоніми якщо потрібно, ось текст новини:
The Jomon people living in prehistoric Japan had "little to no" Denisovan DNA, suggesting their ancestors may not have been in contact with this now-extinct group of Eurasian humans, a new study reports.The finding was part of an investigation into hundreds of ancient and modern genomes to determine when and where modern humans (Homo sapiens) mated with our mysterious Denisovan cousins."Surprisingly, we found that individuals in the Japanese archipelago from the prehistoric Jomon period [from around 16,000 to 3,000 years ago] carried the least Denisovan ancestry among ancient and present-day East Asians," the researchers wrote in the study, which was published Oct. 20 in the journal Current Biology.
You may like
'It makes no sense to say there was only one origin of Homo sapiens': How the evolutionary record of Asia is complicating what we know about our species
Gene that differs between humans and Neanderthals could shed light on the species' disappearance, mouse study suggests
Mysterious 300,000-year-old Greek cave skull was neither human nor Neanderthal, study finds
In addition, the team found that ancient mainland East Asians, for example from China and Mongolia, carried more Denisovan genes than any other Eurasian population. These early East Asians got their high amount of Denisovan ancestry from multiple Denisovan groups before the Last Glacial Maximum (roughly 26,500 to 19,000 years ago), the coldest part of the last ice age, the team found.Meanwhile, ancient Western Eurasians, such as those in Iran and Georgia, harbored the least Denisovan ancestry, the team reported.The findings are helping scientists to map out early human migrations and how different groups mixed. "Denisovan DNA represents a powerful marker to reconstruct population history," study co-author Stéphane Peyrégne, an evolutionary geneticist at the Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology in Germany, said in a statement.Mysterious DenisovansLittle is known about the Denisovans, who lived in Eurasia from about 200,000 to 30,000 years ago, but researchers have found a handful of their remains and traces of their DNA in present-day Oceanians, East Asians, Southeast Asians and Indigenous Americans.
window.sliceComponents = window.sliceComponents || {};
externalsScriptLoaded.then(() => {
window.reliablePageLoad.then(() => {
var componentContainer = document.querySelector("#slice-container-newsletterForm-articleInbodyContent-rWcuUwLmubDwy9pXyDS9fg");
if (componentContainer) {
var data = {"layout":"inbodyContent","header":"Sign up for the Live Science daily newsletter now","tagline":"Get the worldu2019s most fascinating discoveries delivered straight to your inbox.","formFooterText":"By submitting your information you agree to the Terms & Conditions and Privacy Policy and are aged 16 or over.","successMessage":{"body":"Thank you for signing up. You will receive a confirmation email shortly."},"failureMessage":"There was a problem. Please refresh the page and try again.","method":"POST","inputs":[{"type":"hidden","name":"NAME"},{"type":"email","name":"MAIL","placeholder":"Your Email Address","required":true},{"type":"hidden","name":"NEWSLETTER_CODE","value":"XLS-D"},{"type":"hidden","name":"LANG","value":"EN"},{"type":"hidden","name":"SOURCE","value":"60"},{"type":"hidden","name":"COUNTRY"},{"type":"checkbox","name":"CONTACT_OTHER_BRANDS","label":{"text":"Contact me with news and offers from other Future brands"}},{"type":"checkbox","name":"CONTACT_PARTNERS","label":{"text":"Receive email from us on behalf of our trusted partners or sponsors"}},{"type":"submit","value":"Sign me up","required":true}],"endpoint":"https://newsletter-subscribe.futureplc.com/v2/submission/submit","analytics":[{"analyticsType":"widgetViewed"}],"ariaLabels":{}};
var triggerHydrate = function() {
window.sliceComponents.newsletterForm.hydrate(data, componentContainer);
}
if (window.lazyObserveElement) {
window.lazyObserveElement(componentContainer, triggerHydrate);
} else {
triggerHydrate();
}
}
}).catch(err => console.error('%c FTE ','background: #9306F9; color: #ffffff','Hydration Script has failed for newsletterForm-articleInbodyContent-rWcuUwLmubDwy9pXyDS9fg Slice', err));
}).catch(err => console.error('%c FTE ','background: #9306F9; color: #ffffff','Externals script failed to load', err));
To track when and where Denisovan DNA entered the genome of modern humans, the team analyzed the genetic makeup of 115 H. sapiens whose ancient remains were found in the U.S., South America, West Eurasia, Siberia and East Asia. The oldest remains were from an individual who lived roughly 45,000 years ago in what is now Bulgaria, while the most recent remains were from a person who lived 766 years ago in what is now Siberia. They also analyzed the genomes of 279 present-day individuals whose data is recorded in the Simons Genome Diversity Project.The researchers found the most Denisovan ancestry in roughly 40,000-year-old human remains from China, called Tianyuan, with 0.25% of their genome coming from Denisovans. Analyses revealed Tianyuan's DNA came from multiple different Denisovan groups.The researchers were surprised to find that Japanese people from the prehistoric Jomon period had very little Denisovan ancestry, with one individual who lived 3,755 years ago sporting one-sixth to one-eighth of the Denisovan DNA found in present-day East Asians. (Modern East Asians have around 0.1% Denisovan DNA).
You may like
'It makes no sense to say there was only one origin of Homo sapiens': How the evolutionary record of Asia is complicating what we know about our species
Gene that differs between humans and Neanderthals could shed light on the species' disappearance, mouse study suggests
Mysterious 300,000-year-old Greek cave skull was neither human nor Neanderthal, study finds
However, Denisovan genes eventually found their way into Japan. People from the Kofun period in Japan (from around A.D. 300 to 710) had more Denisovan DNA than Jomon individuals, with these genes potentially entering genomes following the mass migration of East Asians into Japan during this period.For now, it's unclear why the Jomon had little Denisovan ancestry, but the team has ideas.It may be that "some [modern human] groups took different routes during the early dispersals in East Asia," study first author Jiaqi Yang, a doctoral researcher of evolutionary genetics at the Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology, said in the statement. "Or, Denisovans were so sparsely distributed that interactions with them were rare."The researchers cannot be sure on the exact scenario because the data available are limited. Currently, the oldest Jomon genome is only around 9,000 years old, but there is evidence of modern humans living in the Japanese archipelago from around 32,000 years ago. Genetic data from that missing 23,000-year period "might help resolve the early population history in the region," the authors wrote in the study.Human evolution quiz: What do you know about Homo sapiens?](https://news.blog.net.ua/media/2025/11/Prydumay-lohichnyy-informatyvnyy-ta-tsikavyy-zaholovok-ukrainskoiu-ne-bery-zaholovok-330x220.png "Прадавні японці Jomon майже без ДНК денисівців - що це означає для історії Східної Азії?")
